Нагадаємо, що 23 лютого Кабінет міністрів України скасував санітарні норми, які були прийняті до 1991 року. Тепер вважаються недійсними санітарні, санітарно-гігієнічні, санітарно-протиепідемічні, санітарно-епідеміологічні, протиепідемічні, гігієнічні правила і норми, державні санітарно-епідеміологічні нормативи і санітарні регламенти. Розпорядження КМУ набирає чинності з 1 січня 2017 року.

Серед визнаних недійсними актів є такі, які регламентували порядок видачі мила для шахтарів, видані в 1923 році, або такі акти, як санітарні вимоги до колгоспних ринків, або санітарні вимоги до громадських туалетів окремо в містах та окремо в сільській місцевості. Наприклад, старі норми рекомендують унітаз і раковини для миття рук персоналу підприємств громадського харчування оснастити педальними сливами. 

У старих санітарних правилах також була вимога, що підприємство громадського харчування повинно бути розташоване так, щоб виробничі і складські приміщення були повернуті на північ і північний схід, а обідні зали в приміщеннях для персоналу на південь і південний схід.

«Важко уявити цю норму в сучасному житті. Та й велике питання в тому, наскільки це відноситься до санітарної безпеки, це дуже абстрактна норма, зовсім не функціональна і не технологічна. І аж ніяк не адекватна норма для сучасного стану життя і для сучасного розміщення ресторанчиків, кафе, фаст–фудів».

За словами Голови Державної регуляторної служби України, ми йдемо до сучасного, європейського регулювання таких чутливих питань як охорона здоров'я та санітарна безпека. Це дуже непросто, тому що треба перебудовувати мислення відповідних органів і бізнесу, який повинен виконувати нові правила, на зовсім іншу модель - модель досягнення результатів, а не процесу заради процесу, наголосила Голова ДРС Ксенія Ляпіна.

«Скасування ще радянських санітарних норм насправді матиме позитивний вплив, хоча може і не таке миттєве, як хотілося б», - зазначила Ксенія Ляпіна.

За словами Святослава Протаса, це рішення назріло, оскільки прийшов час змінювати епохи, від так званого санітарного максималізму до раціоналізму. Тоді держава максимально зарегульовувала сфери діяльності, щоб покращити стан справ і в санітарії, і в епідеміології. Після війни, коли все було у державній власності, такий підхід був виправданий.

«Старий підхід до регламентування державного регулювання – встановлюються порогові рівні шкідливої речовини, і його перевищення вважається вже негативним, незалежно від того, яку шкоду це завдає організму. Крім того, що держава встановлює показник, встановлює і технічні рішення, для досягнення цього показника, - пояснює головний санітарний лікар України Святослав Протас. - Новий підхід передбачає встановлення ризику для здоров’я. А як досягти безпеки для людського здоров’я вирішує сам суб’єкт господарювання. Безпорогова концепція передбачає, що будь-яка шкідлива речовина вже впливає на організм, проте значення має і тривалість цього впливу». Він також підкреслив, що населення України жодним чином не відчує якихось негативних результатів і наслідків такого рішення.

Державна регуляторна служба України

dkrp.gov.ua