Офіційний веб-портал
Чернігівської міської ради

Сайт працює у тестовому режимі. Попередня версія сайту
Знайти
18 липня 2022 р.

"Відбудовуючи квадратні метри, не порушити самобутності міста, не втратити історичних переваг та автентичності". Інтерв'ю Владислава Атрошенка виданню ZN.UA

+8
+5

Фото № 1
Фото № 2
Фото № 3
Фото № 4
Фото № 5
Фото № 6
Фото № 7
Фото № 8
Фото № 9
Фото № 10
Фото № 11

Розгорнуте та змістовне інтерв’ю Чернігівського міського голови Владислава Атрошенка виданню ZN,UA. Говорили про справи у місті після боротьби, довжиною у понад місяць, з російською навалою та пошуками зовнішньої допомоги для відбудови Чернігова. 

Нижче публікуємо частину інтерв'ю, яка стосується висвітлення теми про повернення міста до умовно довоєнного функціонування, а разом із тим і чернігівців у рідне місто. Якщо на піку загострення воєнних дій в середині березня в місті залишалося біля 70 тисяч із приблизно 285 тисяч довоєнного населення, то на сьогодні у місто повернулося орієнтовно 200 тисяч. 

— Найбільше мене пригнічує те, що коли молодим, активним людям не створити умов і вони за півроку не повернуться в місто, то вони не повернуться сюди вже ніколи. І це дуже прикро, зазначив під час інтерв'ю міський голова. 

— Наскільки безпечно зараз у місті, і чи варто повертатися людям?

— Це надзвичайно тонка грань. З одного боку, сказати, що немає небезпеки під час війни за 70 кілометрів від країни, яка підтримує Росію у військових діях і дозволяє зі своєї території вести обстріл України, — буде неправильно.

Якщо буде повторення сухопутного наступу на Чернігів — у населення знайдеться час для евакуації. Вірогідність ракетних обстрілів по Чернігову не вища, ніж по будь-якому іншому обласному центру.

Якщо я зараз як міський голова звернуся до чернігівців, що ви поїдьте, поживіть десь років два-три за межами міста, а потім повертайтеся, то ми втратимо місто. Ми точно переможемо Росію у війні, але втратимо таким чином місто Чернігів. А цього допустити не можна. Я ставлюся відповідально й виважено до таких висловлювань і заяв.

Зараз ми намагаємося створити людям усі умови для виховання дітей та освітнього процесу офлайн. Вирішуємо безпекові питання. Готуємо садочки до відкриття, і я задоволений тим, що в цьому напрямку робиться.

— Яких руйнувань житла зазнало місто?

— Є багатоповерхові будинки і приватні. Місто налічує 2134 багатоповерхівки. Безпосередні прильоти були у 147 багатоповерхових будинків, є будинки в дуже поганому стані, але ми їх усі намагатимемося відновити. Ще 650 будинків постраждали внаслідок прильотів поруч. Приблизно 9650 квартир потребують заміни. Сьогодні коштів на відновлення ми не маємо, а держава утримується від оголошення термінів відшкодування вартості втраченого житла чи програми будівництва нового житла на заміну втраченому.

Оскільки держава виділила місту лише 100 млн на ремонт житла і ми входимо в новий опалювальний період, то місто додатково виділило зі свого бюджету 130 мільйонів на ремонт покрівель і стін, скління вікон та відновлення інших пошкоджень. Для багатьох будинків ми вже маємо готові проєкти.

Бачимо, що є соціально незахищені мешканці, які не можуть самотужки замінити вікна, батареї тощо. Тому плануємо додаткове виділення коштів.

— Чи зверталися до інших країн по фінансову підтримку? Наскільки успішно йде робота із залучення інвестицій на відбудову?

Чернігівський міський голова Владислав Атрошенко та Президентка Іль-де-Франс Валері Пекресс

— У нас була зустріч із послом Франції та президенткою ради регіону Іль-де-Франс Валері Пекресс, і я їм дуже вдячний за візит. Ми обговорили питання відновлення Чернігова. Пані Валері запрошувала мене до робочої групи, що складатиметься з міст-сателітів Парижа, і за умови співфінансування з міським бюджетом вона готова віднайти необхідні кошти.

Ми жартували, що для французів кошти, які нам потрібні, — це як комар у вантажному відсіку авіалайнера, але це кошти їхніх платників податків, і вона хоче, щоб усе було справедливо. На жаль, поки не врегульоване моє питання перетину кордону. А в режимі онлайн такі питання вирішувати важко.

— Яка комунікація з центральною владою щодо відновлення? Чи є, на ваш погляд, якась загальна стратегія у Центру та органів місцевого самоврядування?

— Профільні міністерства почали працювати над відновленням критичної інфраструктури. На часі починати розробляти ґрунтовну програму відновлення житла людей. Це надзвичайно важливе питання, і я сподіваюся, що Кабмін підійде до нього зважено. Я досліджував ціни на тимчасові модульні будиночки: то вони не набагато дешевші від повноцінного житла, а от за якістю та тепловтратами — програють. Люди готові почекати кілька років, щоб отримати рівноцінне житло.

— Ваше бачення нового вигляду міста. На яке місто чи на який стиль в архітектурі має рівнятися Чернігів?

— Чернігів дуже самобутній. У нас є генплан і концепція розвитку міста. Ми зараз доопрацьовуємо цю концепцію з однією архітектурною студією. Та найголовніше завдання — відбудовуючи квадратні метри, не порушити цієї самобутності міста й не втратити історичних переваг та автентичності.

— Окупанти зруйнували ТЕЦ, і в одному з ефірів ви казали, що відновлювати її дорожче, ніж побудувати нову. Якщо не відновлювати зруйновану ТЕЦ, чи перезимує місто? Які альтернативні плани?

— ТЕЦ введена в експлуатацію у 1965 році за типовим радянським проєктом. Працює ТЕЦ завдяки спалюванню висококалорійного вугілля або газу в величезних, як десятиповерховий будинок, котлах, де перегрівається вода до 140 °С, і пар із котлів потрапляє на лопати турбін генераторів, які виробляють електроенергію. Потім цей пар через теплообмінники нагріває теплоносій, який потрапляє до осель громадян та інших споживачів. Котли технічно розраховані саме на повний цикл, тобто тільки з виробництвом електроенергії. Перспектива по набагато дешевшому за газ вугіллю наразі незрозуміла. А виробництво електроенергії на дорогому газі — надзвичайно збиткове. І через це ТЕЦ, відповідно, колосально збиткова.

На сьогоднішній день у нас немає ні часу, ні коштів для повної реконструкції чи часткової серйозної модернізації ТЕЦ, і ми намагаємось утримувати той, по суті, металобрухт, що залишився ще в умовно робочому стані.

Наразі ми вирішуємо питання технічної готовності ТЕЦ вчасно ввійти в опалювальний сезон на природному газі. З часом ми ухвалимо рішення з залучення профільних проектантів щодо подальшої раціональної технічної моделі ТЕЦ.

— Яка доля садочків, шкіл та вишів, котрі зазнали обстрілів? Відомо, що шість садків не відновлять роботи з 1 вересня. Наскільки це критично для міста?

Чернігівський міський голова під час візиту в один із закладів освіти та інспектування укриття, яке можливо використовувати у випадку повітряної тривоги

— У нас є запит на відвідування садочків 2,5 тисячі дітей. Практично на сьогодні сім садочків готові або майже готові до роботи за нормативами щодо підвальних приміщень і зможуть узяти на виховання десь 1,8 тисячі дітей.

Шукаємо спільне рішення з ДСНС, як бути із закладами без підвальних приміщень, бо суспільний запит є, а нам треба забезпечити безпеку дітей.

Без проблем зможемо запустити п’ять навчальних закладів і один спеціалізований, це точно. Це саме ті заклади, які не мають пошкоджень. Загалом, у місті 34 навчальних заклади і два спеціалізованих. Ми маємо шість шкіл зі значними руйнуваннями, які потребують великого обсягу відновлювальних робіт.

Є видані векселі на ремонтні роботи окремих закладів від донорських організацій, і ми не витрачаємо наразі бюджетні кошти на ремонт цих закладів. Але якщо кошти донорів вчасно не надійдуть — ми просто змарнуємо час.

Зазнав руйнувань наш Політехнічний університет, наскільки мені відомо, його перенесли в Черкаси.

— Як узагалі працює економіка міста?

— Київська школа економіки давала оцінку в 4,2 мільярда по збиткам міста Чернігова. Це загалом й інфраструктура, і житло, і бізнесовий сектор. У нас знищено або дуже пошкоджено багато промислових підприємств. Значних руйнувань зазнала група підприємств ЗАЗ, де працювало 1100 людей.

— Які великі підприємства змогли відновити роботу? Чи багато їх зважилися на релокацію?

Одне із підприємств Чернігова, яке постраждало внаслідок обстрілів та бомбардувань, що здійснили російські військові

— Великі підприємства не змогли. Але нині ведеться дуже небезпечне полювання міськвиконкомів інших міст на чернігівський бізнес. Це схоже на економічне мародерство під безпековою маркою. І навряд чи люди, які перевезли свій бізнес, за кілька років повернуться в Чернігів.

Уряд мав би звернути увагу та обмежити такі явища. Бізнесу зараз пропонують податкові преференції щодо місцевих податків, відшкодування логістичних витрат і обіцяють «бронь» працівникам у військкоматах.

Має бути низка законодавчих ініціатив щодо податкових преференцій для таких міст, як Чернігів, доступні кредити від державних банків, страхування бізнесу, питання компенсації втрат.

— Що з наповненням і виконанням бюджету? Які економічні втрати?

— Планові власні надходження 2022 року — близько 2,5 мільярда гривень. За попередніми підрахунками, бюджет міста недоотримає 1,2–1,3 мільярда гривень.

Крім того, не вирішено питання відшкодування різниці в тарифах, а це 207 мільйонів гривень, за попередній опалювальний період. Та ще додатково були непланові видатки на відновлення житлового фонду та підвищення обороноздатності міста. Це близько 300 мільйонів. Відповідно, ще нам доведеться підтримувати комунальні підприємства десь на 100–150 мільйонів через збитковість тарифів.

Відповідно, з урахуванням прогнозних недонадходжень та вимушених додаткових непланових видатків, діра в бюджеті для Чернігова наприкінці 2022 року сягатиме близько двох мільярдів гривень. Це значна сума, яку треба обговорювати на рівні уряду. Ці прогнози я давав міністру фінансів ще 12 квітня

 

Онлайн трансляції
Бюджет участі
Місто легенд
Створення ОСББ
Чернігів, купуй рідне!