
+8
+5
Зібрання на знак скорботи та пам’яті про голодомор в Україні 1932-1933 років відбулося в Чернігові на майданчику біля П’ятницької церкви 27 листопада. Перенесення меморіальних заходів на день раніше від офіційної дати є виключенням цього року й пов’язане з карантинними обмеженнями.
Серед тих, хто прийшов на пам’ятний захід, щоби разом вшанувати пам’ять про знищених сталінським режимом за допомогою штучного голодомору українців, був і секретар Чернігівської міської ради Олександр Ломако.
Зібрання почалося з заупокійної літії за жертвами голодомору, яку відправив керуючий Чернігівською єпархією ПЦУ архієпископ чернігівський і ніжинський Євстратій. Потім він, а також інші учасники звернулися до громади.
Проникливі слова нагадали про те, що голодомор, визнаний у 17 країнах світу геноцидом, вартував життя мільйонам українців. Неврожай вкупі з неможливими планами хлібозаготівель та системою натуральних штрафів - тобто конфіскації всього їстівного - призвели до катастрофічних жертв серед населення, здебільшого сільського. А відсутність у селян документів майже унеможливила підрахунок точної кількості вбитих голодом.
- У Чернігівській області загинуло приблизно 260-270 тисяч людей. Точніше ми, на жаль, порахувати не можемо, - наголосив Сергій Бутко, представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області.
Олександр Ломако у своєму виступі говорив про те, що поряд з жалем та жахом під час вивчення тих страшних сторінок історії ми маємо відчувати й відповідальність за майбутнє. І що тільки міцність, розвиненість суверенної української держави є надійним гарантом неповторення того становища, в якому була Україна тоді.
- Історія має вчити. Цей урок для нас говорить, що ми повинні цінувати свою державність. Адже правильно було сказано, що відсутність свободи стала головною причиною того, що ці злочини, ці цинічні масові вбивства стали можливими, - підкреслив він.
Загальноукраїнська хвилина мовчання в День пам’яті жертв голодоморів відбудеться 28 листопада о 16.00. Також у цей день існує традиція ставити на вікна запалені свічки на згадку про тих, хто не пережив геноциду українців, ділитися сімейними спогадами про ті роки, говорити про це з дітьми.
Прес-служба Чернігівської міської ради