Офіційний веб-портал
Чернігівської міської ради

27 червня відзначається 100-річчя з дня народження Олександра Гнатовича Молодчого - людини-легенди, льотчика-аса і видатного командира часів Другої світової війни, двічі Героя Радянського Союзу, генерала-лейтенанта авіації. У серпні 1985 року йому присвоєне почесне звання - Почесний громадянин міста Чернігова. Його іменем названа одна з чернігівських вулиць. Саме в Чернігові Олександр Молодчий прожив свої останні три десятиліття.

У цей день заступник чернігівського міського голови Сергій Фесенко та голова міської організації ветеранів України Ірина Четвертак прийшли покласти квіти до місця поховання Олександра Гнатовича на кладовищі «Яцево» - разом з членами його родини, а також льотчиками з різних поколінь, які зберігають повагу і пам’ять про свого видатного колегу.

Сьогодні в Чернігові проживають дочка Олександра Молодчого Галина Олександрівна, його онук Олександр з дружиною і правнуки Олександр та Ангеліна. Говорячи по кілька слів сьогодні, вони згадували Олександра Молодчого як дуже пряму, чесну та скромну людину, яка з великою теплотою ставилася до своїх близьких. Також серед тих, хто прийшов вшанувати пам’ять Олександра Молодчого – льотчик, генерал-лейтенант у відставці Любомир Степанович Петрів, який добре знав Олександра Гнатовича за життя і був одним з його молодших товаришів. Зараз він приходить до нього покласти квіти щороку, а також чимало робить для збереження і вшанування пам’яті про цю непересічну людину та передачі знань про неї молодим.

Знайти місце, де похований повітряний ас Олександр Молодчий на кладовищі «Яцево», можна у кварталі льотчиків. Там встановлений достойний, але скромний як для такої відомої людини пам’ятник.

***

Олександр Молодчий народився у Луганську. Закінчив середню школу №13. У 1938 році - Військово-авіаційну школу пілотів.

У далекі воєнні роки був льотчиком, заступником командира ескадрильї, а потім командиром ескадрильї авіаційного полку дальньої дії та інспектором-льотчиком авіадивізії далекої дії. За роки війни здійснив 311 бойових вильотів, з них - 287 нічних, налітав 600 тисяч кілометрів, провів у небі 1324 години.

Молодчий - один з найвідоміших повітряних асів двадцятого століття, який став людиною-легендою за життя. Його ім'я золотими літерами вписано в історію авіації. Він завжди у всьому був найпершим!

Йому був 21 рік, коли він водив у бій екіпажі ескадрильї і отримав першу Зірку Героя (22.10.1942)... Він був перший, хто отримав у воєнний час при житті загалом дві Золоті Зірки. Хоча ще два рази був номінований на присвоєння третьої такої нагороди.

У серпні 1942 року першим з українців здійснив бомбардування Берліну. І перший з тих, хто щороку за час війни представлявся до чергового геройського звання. Крім того, його літак першим прорвався до столиці третього рейху.

Усі його ратні подвиги також відзначені 3-ма орденами Леніна, 2-ма орденами Червоного Прапора, орденами Олександра Невського, Вітчизняної війни 1-го ступеня, Червоної Зірки, Богдана Хмельницького ІІІ та ІІ ступенів, багатьма медалями та іноземними нагородами.

У післявоєнний час закінчив Вищу офіцерську школу льотчиків (1948), Військову академію Генштабу (1959), працював на командних посадах у Військово-повітряних силах (до 1965). З 1962 року – генерал-лейтенант авіації.

Згадуючи дитинство, Молодчий в своїй книзі «Літаки йдуть в небо» написав: «Коли я вчився в школі, то кожну вільну хвилину віддавав авіамоделізму. Будував моделі планерів, літаків, робив повітряні змії... Авіамоделізм ... Планер ... Аероклуб. Я успішно закінчив його і в тому ж році був зарахований курсантом в Ворошиловградську школу пілотів ВПС РККА імені Пролетаріату Донбасу.

У звичайне навчання курсантів входило два роки, а ми, комсомольці, які закінчили аероклуб, повинні були освоїти всю програму за один рік. Всю зиму ми вивчали техніку, займалися стройовою підготовкою, фізкультурою. З настанням весни теоретичні заняття скоротилися, тепер ми були на аеродромі зі світанку і до настання темряви. Мрія здійснилася!!!».

У березні 1965 року хвороба змусила його покинути небо, і Олександр Молодчий був звільнений у запас. Але його місце в строю зайняв син - льотчик першого класу В'ячеслав Молодчий.

Спочатку Олександр Гнатович оселився у рідному Луганську, а невдовзі (1968) переїхав до Чернігова, де жив до кінця життя.

Помер видатний військовий льотчик 9 червня 2002 року у військовому шпиталі міста Вінниці. Похований на міському кладовищі Яцево в Чернігові. На могилі Героя встановлений пам’ятник. У пам’ять про нього у нашому місті названа вулиця – від вулиці Шевченка до Рокоссовського. А на будинку №6 по вул.Івана Мазепи, де він жив, встановлена меморіальна дошка.

Прес-служба Чернігівської міської ради