Офіційний веб-портал
Чернігівської міської ради

Про підготовку до боротьби з Covid-19, життя міста в умовах карантину та його вплив на бюджет і економіку, а також про багато інших надважливих для всіх нас речей чернігівський міський голова Владислав Атрошенко відверто розповів у новому проєкті «Чернігів-life» телеканалу «Дитинець».

Детальна розмова - на відео:

 

Викладаємо дещо скорочено текстову версію цього інтерв’ю

 

- Піднімемо питання, які турбують практично всіх. І перш за все – чи готові медичні заклади міста прийняти хворих на коронавірус?

- Шановні чернігівці! У цій студії я не для підняття рейтингів чи проголошення закликів – я дійсно щиро хочу поінформувати вас про ті заходи, які робляться, і дати свою позицію по відношенню до низки надзвичайно важливих життєвих питань сьогодення.

Стосовно готовності: на сьогодні є декілька питань, які вдалося вирішити, і декілька, які потребують термінового вирішення, в т. ч. за допомоги держави. Вже практика західних областей показує, що класти в лікарню ми будемо тільки людей з надзвичайно серйозними симптомами, а не всіх інфікованих. Тож маємо сьогодні 45 ліжкомісць, готових до прийняття перших хворих у 2-й лікарні, маємо там 32 медиків. Є 100 захисних костюмів, половина з них багаторазові. Вони дорожчі (480 гривень), але кращі, витримують прання до 20-25 разів. І є домовленість з чернігівськими виробниками цих костюмів, що ми докупимо їх стільки скільки потрібно. Щодо респіраторів – є заявка, ми її намагаємося якось терміново вирішити. Маски є в достатній кількості: 50 тисяч масок ми отримали з державного резерву. Окуляри є в достатній кількості, дезинфіканти є. Приладів штучної вентиляції легень у наявності 34 і це недостатньо. По всіх рекомендаціях їх бажано ще хоча б 10-11, до сорока п’яти. Я би хотів їх мати до 60 по кількості населення. Але зараз ШВЛ просто нема в наявності – ми б їх купили скільки потрібно, якби вони були. І друге що необхідно як можна швидше – це затвердити або власні спільно з областю, або щоб затвердив МОЗ – протоколи лікування. І під ці протоколи лікування щоб ми закупили ліки.

Я хочу заспокоїти «диванних» активістів, які нам закидають що ми не тим займаємося. Ці нагальні потреби медичної галузі вимірюються, у будь-якому разі, десятками, а не сотнями мільйонів. Недоотримання коштів, яке ми чекаємо через уповільнення економіки й роботи бізнесу – приблизно 150 мільйонів гривень. Ми у цих межах обмежуємо видатки. Пріоритетом є медицина і що сьогодні можна підготувати – ми підготували.

Найголовніше також, крім матеріальної частини – це психологічний стан медиків. Я зустрічаюся з лікарями і найголовніше що хочу сказати: ми їх не покинемо. Міський голова, все суспільство – разом з лікарями. Розуміння ризиків є адекватне. Є й розуміння, що 12-16 тисяч підвищеної зарплати, які вони отримають на руки, неспівставні з ризиком. Але будемо їх підтримувати всебічно.

- А чи є в бюджеті кошти для виплати саме підвищеної зарплатні?

- Знайдемо ці кошти. І знайдемо все необхідне. Психологічний стан лікарів – це надзвичайно важливо. Ми їх не покинемо і все що можна буде забезпечити – забезпечимо.

Є прохання натомість до лікарів. Сьогодні треба терміново дивитися на помилки в західних областях, де вже багато лікарів захворіло – і не допускати цих системних помилок. Нам треба вберегти лікарів, без яких ми не зможемо протистояти цій заразі.

- Коронавірус поширюється занадто швидко. Як ви вважаєте, які сьогодні кроки є реально дієвими у боротьбі з інфекцією?

- Шановні чернігівці, я зараз прошу дослухатися. Я можу помилятися. Ситуація може бути іншою вже завтра-післязавтра, коли дійсно буде пік і буде коригуватися все. Я нікого не критикую – це не час для критики. Але разом з тим – як міський голова мушу дивитися на ситуацію та приймати рішення між одним злом і іншим. Нема тут ідеального рішення. Але в Україну заїхало останнім часом півтора-два мільйони заробітчан, мандрівників і т. д Десятки тисяч чернігівців щотижня їздять на роботу до Києва: перебувають у чергах на зупинках, їздять у громадському транспорті, працюють у великих колективах. До всього цього ще наш менталітет, коли нам ніхто не указ: на шашлики ходимо, дні народження святкуємо, попутників підвозимо... Оце є реалії, з якими ми зустрічаємо корона вірус. На цьому фоні, я вважаю, що нерозумно було місяць тому закривати малий бізнес. На фоні отих мільйонів – це сумнівні заходи.

Я взагалі за надзвичайний стан, якби ми змогли його тоді реально виконати. Починаючи від кордону: закрити, хто заїжджає – на обсервацію, два тижні нікуди не рухатися поки не буде розуміння хворий чи ні. Закрити локальні переміщення. Максимально все локалізувати, зупинити економіку на місяць, хай на два – тоді був би дієвий ефект. А коли ми не робимо суттєві речі, а робимо щось натомість несистемне – то й ефект буде надто малий.

Ми говоримо про летальні наслідки від коронавірусу. Але хто підрахує ту кількість людей, які постраждають окрім того. Є одинокі люди, які сьогодні тисячами втрачають роботу. Соціологія показує, що в них вистачає грошей на 2-3 тижні. Яка частина з них має хронічні захворювання, які треба проліковувати? До чого призведе відсутність грошей на ці ліки і наскільки ці люди – а їх тисячі – вкоротять собі життя? Скільки людей після втрати доходу захворіють елементарним грипом і, не дай Боже, буде ускладнення, яке можна пролікувати елементарними антибіотиками – але їх треба купить за гроші! Як взагалі вижити людям, які сьогодні втратять доходи?

Коли ми закриваємо щось дрібне, то має бути чітко зрозумілий період, решта заходів повинна бути зрозумілою й адекватною, щоб був досягнутий ефект по всій країні і в зрозумілий термін. Якщо по факту цього нема, то давайте робити розумні кроки.

Виходячи з моїх відчуттів, ми будемо «ловити за хвоста» цю проблему і дивитися вже по тим симптомам, лікувати їх. І лише коли буде пік, коли вже будуть загрозливі результати – тоді вже всі позамикаються в квартирах і тоді можна буде говорити про терміни локалізації, про всі види втрат і т. д.

Законопроєкт по обмежувальним заходам є абсолютно адекватним, його треба приймати. Краще було б, якби ми його прийняли 2 місяці тому, але сьогодні теж нормально. По моїх відчуттях – ми запізно, але приходимо до тями і починаємо адекватно сприймати загрозу. Це стосується і простих людей. Сьогодні менше їздять, ходять по місту без потреби, ходять в масках – ну, слава Богу.

Я констатую також позитивний факт, що проводяться регулярні селекторні наради за участю Президента України. Є можливість висловити позицію, яка потребує коригування на рівні держави. Є взаємодія більш-менш на сьогодні з ОДА і працює за участю міста Комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Звісно, є випадки, коли різні відомства виконують накази, які трошки між собою не стикуються – ну, це життя й таке є скрізь у світі. Ситуація нестандартна, невідпрацьована.

- Як останні дії парламенту, Уряду допомогли Чернігову в боротьбі з коронавірусом?  

- Допомогу можна розділити на матеріальну і так звану законодавчу частини. Ми вдячні за ту допомогу, яку отримали по лінії держави, хоча це й мізер. По лінії МОЗу нам виділено 1200 експрес-тестів, із залишків держрезерву – 50 тисяч масок, які ми сконцентрували на потреби лікарів, у першу чергу контактної групи. Отримали 7 приладів – дозаторів ліків, один дешевий апарат штучної вентиляції легень та ще 6 ШВЛ, які керуються вручну і є незручними.

А в законодавчій частині ми отримали від парламенту абсолютно безглуздий закон по несплаті земельного податку всіма суб’єктами підприємницької діяльності, включно з тими, хто через карантинні заходи ще й покращить свої фінансові показники. Сьогодні всі суб’єкти: заправки, аптеки – не сплачують за землю. Що це за гроші? У Чернігові за місяць – десь 10 млн грн. Для міста це, насправді, великі кошти. Цифра у 20-30 млн грн співставна з тими потребами медичної галузі, які необхідні зараз на подолання коронавірусу.

Ми бачимо, що після скликання олігархів представники великих продуктових мереж відразу підняли ціни на продукти харчування. Тож за цих обставин сьогодні ми всі страждаємо від того, що жодної регуляції цін у державі немає.

Решту законів зараз будемо вивчати, там є й бюджетні новели. Очікуємо недоотримання субвенцій, медичної та освітньої. І також у нас немає остаточного сталого розуміння, як буде функціонувати й фінансуватися медицина після І кварталу, і скільки потрібно буде дофінансовувати з міського бюджету.

У сукупному балансі поки що, якщо навіть не враховувати вірогідні потреби дофінансування медицини та освіти, прогнозно оцінюємо недоотримання містом надходжень на рівні 150 млн грн. Точну цифру зможемо бачити тільки по ходу розвитку подій. Тому міський бюджет переглядатиметься як мінімум тричі: по результатах першого, другого та третього кварталів.

- Чи є можливість для проведення сесій міської ради? Адже багато питань, які стосуються життєдіяльності міста, роботи бізнесу, який сьогодні фактично втратив можливість працювати. Їм потрібна підтримка.

- Сподіваюся наприкінці квітня провести пленарне засідання. Очевидно, що ми будемо просити громадян не приходити на сесію, як виключення в період карантину. Будемо дивитися на технічну можливість взагалі зробити її дистанційною, що зараз дозволено законом. Але вірогідніше, що все-таки проведемо сесію в залі, розсадивши депутатів з дотриманням необхідної дистанції. Усі обов’язково будуть у масках чи респіраторах.

- Які кроки робитимуться в Чернігові для допомоги представникам малого та середнього бізнесу?

- Буде нульова ставка оренди по всіх приміщеннях комунальної власності, яку орендує бізнес, що зараз не працює. По єдиному податку ми будемо диференціювати. І сподіваємся на порядність представників бізнесу в питанні достовірності інформації, працювали вони чи ні. По податку на землю: зміни до закону є і починаючи з 1 квітня є обов’язкова сплата податку на землю.

Практично це всі напрямки, по яким ми будемо надавати пільги бізнесу саме по місцевим податкам, для того щоб знизити навантаження у тяжкий період.

- Чи є реальною підтримкою для бізнесу від держави відтермінування сплати податків або відсутність перевірок від контролюючих органів?

- Я думаю, що будь-який мораторій на перевірку - це реальна підтримка бізнесу.

- Що треба робити, щоб не спекулювали на цінах? І хто має регулювати ці питання?

- Цінова інспекція та Антимонопольний комітет  - два органи, які були створені для того, щоб регулювати ціни на товари. Я вважаю, що сьогодні регулювання цін хоча би на обмежені групи товарів повинно бути. Ще раз наголошую: потрібно підсилювати державу, ця практика продемонтрувала ефективність вже не один раз. Але й регулювання потрібно таке, щоб залишалась економічна доцільність випуску цих груп товарів. Усі ці заходи потрібно робити комплексно, розумно та без шарахання.

У соціальну групу товарів треба вводити також і миючі засоби, і інші речі, без яких людина не може прожити.

- Як підтримує медицину бізнес? Чи є благодійні рахунки?

- Номер благодійного рухунку вказаний у мене на Фейсбуці та на сайті міської ради. На сьогодні надійшло більше 5,5 млн грн. З них левову частку - 5 мільйонів гривень - надіслав Сергій Тігіпко, якого я про це просив. Йому величезна подяка. Це суттєва сума, враховуючи, що він допомагає не тільки Чернігівщині. Крім того, допомога надійшла від Фонду Андрія Портнова  - 220 тисяч гривень. І це без прохання. Тож я вдячний всім.

Хочу додати, що сьогодні ситуація з апаратами штучної вентиляції легень є проблемною. Деякі пропозиції надходять за готівку. Я ніколи не звертався за допомогою до бізнесу, але сьогодні вважаю, що потужний бізнес до цієї проблеми має долучитися. І навіть сьогодні варто було би домовитися: не треба від них перерахунків, але треба жива допомога. Наприклад, апаратами ШВЛ високого класу, вартістю 35-60 тисяч доларів.

Принагідно звертаюся до представників обленерго, Інтератлетики, до потужних банківських установ, пивкомбінату «Десна», будівельних компаній: є можливість - допоможіть.

Вважаю, що бізнес, сплачуючи податки та офіційні заробітні плати, вже виконує соціальні зобов’язання. Але в цій ситуації, декларуючи десятки та сотні мільйонів гривень прибутків, можна мільйон витрати на громаду. Є сумління, є розуміння ситуації – допоможи.  Адже сьогодні всі ми під Богом. І така медична допомога може знадобитися кожному. А лікування у нас буде здійснюватися всім, не залежно від того, заможна це людина чи ні – однаково, в залежності від ступеня тяжкості.

- Ви вже неодноразово висловлювали свою позицію щодо питання відкриття ринку землі. Закон проголосовано, які будуть наслідки?

- Ми як незалежна країна зробили три найголовніші помилки після 1991 року. Першу - коли абсолютно безтолково, безталанно позбулися ядерної зброї. Цей крок треба було здійснювати абсолютно в інший спосіб і отримати інший зиск з цього. Я не буду аналізувати що було б, якби ми взагалі цього не зробили. Якби ми розвивали економіку й могли утримувати цю ядерну зброю, ми взагалі були б в іншому клубі сьогодні, мали б інший порядок денний. Ми зробили колосальну помилку, що не скористалися цією ситуацією, не отримали те, що могли отримати.

Друге - ми у 2003 році вступили в СОТ. Абсолютно безглуздий, непрорахований крок. Ми не були технологічно захищеними, ми не були готові продавати свій товар, ми відкрили свій ринок і впустили товар кращий і дешевший, починаючи від сільгосппродукції, техніки. Ми прибрали податки, дестимулювали розвиток своєї економіки і запустили чужі товари. А далі пішла спіраль: нам давали більше грошей благодійники з МВФ, для того щоб ми більше купляли їхнього товару, а далі давали ще гроші - для того щоб ми гасили їхні відсотки і знов купляли їхній товар. Зовнішня політика робиться тільки після того, як аналітичні групи та інститути розраховують наслідки. Якщо ми здобуваємо економічно – ми цей крок робимо, якщо ні – утримуємось. Відбулося інакше.

І третя стратегічна помилка, яку ми оцінимо через роки - це втрата землі. Це як рішення наркомана: останнє з квартири винести, продати, отримати дозу і ще добу прожити. Якщо сьогодні стати на шлях продажу інфраструктури, продажу української землі, та ще й сотні талановитих молодих людей виїжджають - ми перетворюємося на колонію.

Ринок землі однозначно повинен бути, але не в такий спосіб. Для того, щоб забезпечити потреби людей, які змушені продати земельний пай щоб пролікуватися, вивчити внуків або для інших потреб, бо країна загнала їх в таке скрутне економічне становище, достатньо було б державного земельного банку. Зробіть нормальну адекватну оцінку і побачите, яка ціна землі. Сьогодні ж ми зробили цей крок, коли в нас війна, коронавірус, спад економіки, корупція - тобто всі чинники, які знижують ціну. І тепер просто буде вхід спекулянтів на ринок. Усі обмежувальні заходи стосовного 100 гектарів - балаканина ні про що.

Сьогодні ціна оренди - до 10 000 грн за пай. Це 400 доларів, умовно кажучи, 100 доларів на гектар. Побачте, яка буде ринкова ціна продажу землі - від 1 000 до 1 500 доларів. Те саме власник отримав би за 10 років оренди, не позбуваючись на майбутнє своєї землі. Тому так, спекулянти наживуться. Не розумний цей крок для держави, недалекоглядний, не на часі його було так і в такий спосіб приймати.

- Наразі ви маєте можливість звернутися до глядачів.      

- Найголовніше прохання до громадян - дотримуйтеся заходів безпеки під час карантину і будьте здорові.

 

 

Прес-служба Чернігівської міськї ради