Офіційний веб-портал
Чернігівської міської ради

У День пам’яті жертв голодоморів в Україні чернігівці вже кожного року збираються біля П’ятницької церкви. Тут проходить мітинг-реквієм, під час якого поминають закатованих голодом українців та вкотре нагадують про справжні причини геноциду проти них.

Цього року 23 листопада серед тих, хто тут зібралися – керівники міста та області, депутати, громадські діячі, просто чернігівці.

Пам’ять загиблих вшанували хвилиною мовчання. Заупокійну літію за жертвами голодомору відправив керуючий Чернігівською єпархією ПЦУ архієпископ чернігівський і ніжинський Євстратій.

«Ми схиляємо голови у мовчанні для того, щоби почути голоси свідків, які крізь час промовляють до нас. Сотні і тисячі свідчень про людовбивство, про людоїдство – і все це наслідок наказів, які йшли з Кремля. Не маємо права це забувати. Тому і схиляємо голови у мовчанні – щоби пам’ятати тих, хто тілом помер, але правда чия залишається навіки», - звернувся він до присутніх після відправлення.

На знак жалоби за співвітчизниками, які загинули голодною смертю у 1930-х, чернігівці залишали на бруківці перед храмом запалені свічки.

Історична довідка: Голодомор на Чернігівщині

У жовтні 1932 р. в Україні була створена сьома область - Чернігівська, до якої увійшло 36 районів. Того року врожай був достатнім, але "буксирні бригади" шукали і забирали у людей все зерно, тому й виник небувалий голод. Вилучений у селян хліб йшов на експорт. Райони, що не виконали планів здачі хліба, ставилися мовби поза законом, їх керівники оголошувались саботажниками і підлягали репресіям. В ці райони заборонялося ввозити продукти харчування і промтовари, фактично припинялася торгівля.

В селах по ночах голодні люди почали зрізати колоски на колгоспних полях. Після прийняття 7 серпня 1932 р. Закону про охорону соціалістичної власності: такі порушники карались розстрілом або десятьма роками тюремного ув'язнення з конфіскацією всього майна. Селяни намагалися тікати з голодних місць, але на кордонах України з Росією стояли загороджувальні загони. Натовпи голодних людей переповнювали міста, де теж був голод.

Чернігівські історики Олександр Коваленко та Володимир Ткаченко обрахували чисельність людських втрат у регіоні як різницю між кількістю населення у 1932 році та результатами перепису 1939 року. Кількість жертв Голодомору на Чернігівщині становила понад 230 тисяч чоловік. А якщо додати населення 17 районів, які в 1939 році були передані до складу Сумської області, то жертв було понад 360 тисяч. Найбільше постраждали Борзнянський, Ніжинський, Ічнянський і Прилуцький райони.

Прес-служюа Чернігівської міської ради