Чернігівський міський голова Владислав Атрошенко висловив свою позицію щодо можливого початку вільного продажу землі в Україні. Він підкреслив, що це його суб’єктивні особисті думки. Проте, питання настільки важливе, що промовчати не можна.
Далі – пряма мова.
- Що ми маємо вже зараз, ще не маючи прийнятого закону? За моїми оцінками, звістка про прийняття закону про продаж землі призведе до зупинки вкладень у розвиток інфраструктури всіма аграрниками. Це мінус приблизно 100 мільярдів інвестицій у 2019-2020 роках на будівництво елеваторів, ферм, купівлю комбайнів, будівництво житла тощо.
По-друге, ніхто чітко не надає відповідь, що буде після прийняття цього закону з бізнесом, який зараз обробляє землю. Це не обов’язково великий бізнес, може бути малий і середній, у якого кредити, майно під заставою, це також і робочі місця. Що буде з ними?
Наступне практичне питання, думки у власників паїв різні: одні хочуть продати свій пай, інші ні. У підсумку, не будуть сформовані ділянки для обробки, поле у результаті виглядатиме як шахова дошка, допоки за 2-3, а може і 5 років не сформуються нові ділянки. Це, у свою чергу, призведе до спаду виробництва. За моїми оцінками, недоотримаємо до однієї третини валу зерна. А це ж валютні надходження в Україну.
Далі, на сьогодні у великому аграрному господарстві є збалансованість інтересів. Власники утримують тваринництво, хоча воно низькорентабельне і дає віддачу в рази нижчу, аніж зернові. Але у тваринництві велика кількість працюючих, у більшості це ті самі пайовики, яких власник поважає і хоче, щоб вони і далі здавали свої паї в оренду. Той же власник, маючи в активі землю, одразу виріже худобу, адже тваринництво невигідне, прибуток з гектару у 3-5 разів вищий на зерні. Порушиться баланс і гарантований насідок – ще більше скорочення робочих місць на селі та вимирання сіл.
Головне: земля це останній і надзвичайно цінний стратегічний актив держави. ВВП на душу населення в Україні нижчий ніж у розвинених країнах, а значить очевидним є факт, що земля буде недооцінена. Зрозуміло, що українці не зможуть бути повноцінними учасниками земельного ринку. Навіть якщо у законі пропишуть пріоритетне право купувати землю для українців, то таке обмеження дуже легко обійти у законний спосіб, приміром віддати активи в управління іноземній компанії.
Зараз вартість землі в Україні десь на рівні від 300 до 1000 доларів за гектар. В розвинутих країнах на рівні 15 тисяч доларів.
Яким шляхом варто було б йти? Якщо вже ринок відкриється, то обмеження не стримають покупців, і землею через різні механізми володітиме той, хто захоче. То чому б не зробити навпаки і для підняття цінової планки одразу запросити світових гравців: Китай, Об’єднані Арабські Емірати, США. Хай вони, конкуруючи, піднімуть ціну землі до 20-30 тисяч доларів за гектар, а не 1000 доларів як зараз.
Умовою може бути, приміром, вирішити питання з подіями на сході. З одночасним виділенням Україні 30-40 мільярдів доларів на відновлення інфраструктури. Чи навіть ставити вимогу надати нам членство в Євросоюзі. Іншими словами, враховуючи вартість питання, треба підняти планку зустрічних вимог України за відкриття нашого ринку землі.
Якщо не врахувати всього цього, то мені здається, що може бути так, що ми й цей актив втратимо. І це питання торкнеться всіх, і власників земельних паїв, і містян.
Прес-служба Чернігівської міської ради