Офіційний веб-портал
Чернігівської міської ради

13 листопада цього року Україна спогадує 307-і роковини кривавої Батуринської трагедії.

Це однозначно одна з найбільших трагедій в українській історії. Вже не піддається сумніву факт жорстокого і безжального винищення багатьох тисяч не лише чоловіків-захисників Гетьманської столиці, а й мирних жителів, незалежно від віку і статі.

За часів правління Івана Мазепи Батурин перетворився на центр політичного життя Гетьманщини. Тут розташовувалися Генеральна військова канцелярія, Генеральний Суд Лівобережної України, проживала і працювала політична, військова та культурна еліта України.

Гетьман Мазепа, як відомо, сподівався під шведським протекторатом здобути для України державну самостійність і незалежність від тиску й панування Москви. Тому наприкінці жовтня 1708 року вирушив на зустріч зі шведським королем Карлом ХІІ. Дізнавшись про це, Петро І наказав князю Меншикову знищити Батурин.

Гетьманська столиця героїчно боронилася, кілька разів вдало відбиваючи атаки російського війська. І тільки зрада Прилуцького наказного полковника Івана Носа, який показав росіянам таємний хід, призвела до захоплення Батурина.

Звірство, з яким були знищені не лише захисники міста, а й жінки, старі, діти, вразило тоді не лише Україну, а й всю Європу. Було жорстоко вбито за різними підрахунками 11—14 тисяч людей. Батурин було не просто розграбовано, а буквально стерто з лиця землі.

На жаль, досить довго навіть сама історична постать Івана Мазепи подавалася негативно, як зрадника. Та зі здобуттям Україною незалежності сторінки історії нашої держави стали розкриватися повніше. Тож і про Батуринську трагедію заговорили на повний голос. І на державному рівні в тому числі: 14 червня 1993 року була прийнята Постанова Кабінету Міністрів України № 445, відповідно до якої утворено Державний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця». Розпочався період відновлення історичної справедливості.

За ці роки в Батурині зроблено чимало. Тому інтерес до Гетьманської столиці на сьогодні великий. Сюди пролягають екскурсійні маршрути не тільки з усіх куточків України, а й з інших держав. Та й робота з розвитку заповідника, удосконалення його музейних експозицій триває.

У 2013 році започатковано фестиваль-конкурс імені Андрія Розумовського, знаного мецената, сина гетьмана Кирила Розумовського, який за свого гетьманства фактично повернув Батурин до нового життя. Відтворено пам’ятний надгробок К.Розумовського, встановлений на своєму історичному місці у Воскресенській церкві — усипальниці гетьмана.

Цей день на всіх об’єктах заповідника, окрім палацу Кирила Розумовського, оголошено Днем відкритих дверей.

 

За інформацією з офіційного сайту облдержадміністрації