Офіційний веб-портал
Чернігівської міської ради

Відомо, що журналістика закінчується там, де починається маніпулювання громадською думкою та суспільною свідомістю. На жаль, саме це можна спостерігати у статті Ігоря Грищенка «ПДСЕР від Чернігівської міськради – мильна бульбашка для американського народу», опублікованій 26 травня 2015 року на міському порталі Чернігова gorod.cn.ua. 14 травня її автор був присутній на розширеному засіданні робочої групи з розроблення Плану дій сталого енергетичного розвитку (ПДСЕР) м. Чернігова на 2015-2023 рр. Майже два тижні від нього не було жодного матеріалу і раптом за день до проведення сесії міськради, де має розглядатися ПДСЕР, ми маємо таку статтю. Ми не могли залишити її без відповіді. Не будемо виправдовуватись. Лише прокоментуємо хибність викладених у ній думок. І закликаємо чернігівців самим розібратися де правда, а де – перекручування фактів.

З повагою, команда Інституту місцевого розвитку

Ми вважаємо, для того, щоб писати подібні статті, треба мати певний рівень компетенції, і прочитавши матеріал, ми засумнівалися. А тому, докладно розглянемо цей матеріал і розкладемо все по полицях. Автор статті називає План дій сталого енергетичного розвитку  м. Чернігова (ПДСЕР) «мильною бульбашкою, яку надули тільки для того, щоб отримати грантові гроші від американського народу…». Проект USAID «Муніципальна енергетична реформа» – не перший, що втілюється у Чернігові. І ті, що вже були реалізовані, принесли користь не комусь окремо, а міській громаді (перелік найяскравіших можна переглянути за посиланням:  http://issuu.com/dariakolyada/docs/projects_chernihiv)!

Переконання про неефективність розробленого ПДСЕР – ні що інше, як оціночне судження, яке кваліфіковані журналісти зазвичай собі не дозволяють. План розроблявся за методологією, затвердженою Єврокомісією, пройшов експертизу і отримав високу оцінку фахівців болгарської компанії «ЕнЕфект», які є авторами одного з підручників з розробки ПДСЕР, а також мають сертифікат тренерів з розробки ПДСЕР від Єврокомісії.

Щодо квот і «заробляння на них коштів». Україна не може цього робити і має на це об’єктивні причини! По закінченню 20-ї Конференції Сторін Рамкової Конвенції ООН про зміни клімату (СОР 20) та 10-ої зустрічі Сторін Кіотського протоколу до Рамкової Конвенції ООН про зміни клімату (СМР 10), що в грудні 2014 року відбулись у Лімі (Республіка Перу), правила імплементації другого періоду Кіотського протоколу (в рамках якого можна було б продавати квоти) не були узгоджені через блокування переговорного процесу українською делегацією (Докладний звіт можна прочитати на сайті Міністерства екології та природних ресурсів України). Така ситуація пояснюється тим, що розвинені країни хочуть, щоб зобов'язання зі скорочення викидів були приблизно однакові для всіх, але країни, що розвиваються, наполягають на виділенні їм грантів для адаптації. Переговори будуть поновлені у червні 2015 року у м. Бонн (Німеччина) аби на наступній 21-й Конференції та 11-й зустрічі Сторін Кіотського протоколу, що мають відбутися 30 листопада – 11 грудня 2015 року у Парижі, ухвалити остаточне рішення про Правила другого періоду Кіотського протоколу. Нова рамкова угода буде обговорюватись під час Конференції Учасників Рамкової Конвенції ООН щодо Змін Клімату і в перспективі має замінити Кіотський протокол – світову угоду про зменшення викидів парникових газів, термін дії якої закінчився 2012 року. Отже, питання про подальше існування чи фінансування з використанням його інструментів буде вирішуватись під час підписання нової глобальної кліматичної угоди на конференції у Парижі у грудні 2015 р. На сьогодні можливість «торгування квотами» відсутня!

У якості базового був визначений 2008 рік. Це було зазначено у ПДСЕР, у коротких версіях та на слайдах,  що демонструвалися під час презентації.  Базуючись на інформації, що була надана газорозподільною компанією, ми маємо усі підстави стверджувати, що споживання газу у промисловості скоротилося зі 163 млн до 28 млн – у 5,6 рази.

Причинами такого зменшення є переведення ТЕЦ на вугілля і закриття у Чернігові заводу «Хімволокно». Однак, насправді, це не так важливо, оскільки сірий стовпчик (промисловість) – це показники, що не увійшли до ПДСЕР. Ми не відштовхуємось від них, намагаючись досягти мети ПДСЕР, – скорочення викидів СО2, про що неодноразово (!) говорили під час презентації. Але той, хто не хоче почути – не чує.

У статті також ідеться про «лічильники тепла з автоматичним регулюванням». Посилання на прилад, якого не існує в природі, вказує лише на ступінь компетентності автора. Висловлюючись його ж словами, з цього місця «рівень довіри до такої статті впав до відмітки «нуль»! Але далі – ще цікавіші «перли».

Автор наводить встановлення індивідуальних теплових пунктів (ІТП) як один із ефективних заходів економії і заявляє про можливість скорочення споживання на 30-40%. Ми залишимо на його совісті відсоток, котрий мінімум удвічі завищений, але відзначимо, що обладнання будинків ІТП – дійсно ефективний захід. Саме він входить до першого пакету енергоефективних заходів, передбачених для житлових будівель. Дійсно, їхнє втілення передбачається у 2017 році. Чому? Тому що реалізація цих заходів передбачається на умовах співфінансування (30% – бюджет, 70% – мешканці). Із урахуванням кількості будинків у Чернігові та вартості встановлення ІТП – понад 250 тис. грн у середньому на 1 будинок, бюджет міста не зможе повністю профінансувати суми, необхідні для установки ІТП. Оскільки механізми співфінансування для реалізації проектів у житлових будинках у місті не відпрацьовані навіть для ОСББ і місто не має такого досвіду, міська влада отримала завдання створити механізми, які дозволили б реалізувати пілотні проекти на окремих будівлях в 2016 році, і тільки після відпрацювання – запустити їхнє масове впровадження. Це називається зваженим системним підходом, все інше – популізм. Автор постійно плутає лічильники і ІТП. Лічильники не дають економії самі по собі – тільки разом із заходами, що стимулюють у населення енергоощадну поведінку!

Щодо заходів зі скорочення викидів СО2. Ці заходи, які, до речі, погоджені із  газорозподільною компанією, виконуються за рахунок коштів, отриманих від жителів в якості оплати за газ. Для населення економія газу відбувається за статтею «на приготування гарячої води і їжі» - синій стовпчик(у наведеному вище рисунку). Сірий не має жодного відношення до цього заходу. Тому «розмірковування» автора свідчать про те, що ПДСЕР він не читав – лише роздивлявся картинки, мало розуміючи їхній зміст.

Заходи в секторі теплопостачання дійсно взяті з інвестиційної стратегії ПАТ «Облтеплокомуненерго». І якщо автор підкаже якійсь альтернативні джерела інформації, розробники ПДСЕР, можливо, врахують його думку, яка, без сумніву, є дуже важливою. Дійсно, з урахуванням того, що ПДСЕР розробляли у період з листопада 2014 року по лютий 2015 року, а інвестиційна програма підприємства була ухвалена лише в березні, є певні неспівпадіння у запланованих термінах реалізації деяких проектів у інвестпрограмі та ПДСЕР. Однак, за згодою з Облтеплокомуненерго, ми нічого не стали змінювати, адже через кризову ситуацію в Україні у нас є 100% впевненість, що більшість проектів виконуватиметься у наступному році за пролонгованою інвестиційною програмою підприємства.

Наголошуємо: ПДСЕР – не є документом, за яким виділяються гроші! ПДСЕР – це документ, який є підставою для закладання статей витрат у бюджет відповідного року.
Через те, що це документ 2015-2023 рр.., на 2015 рік у план внесені заходи, які вже були закладені в бюджет 2015 року – іншого виходу у розробників не було. Що ж стосується бюджету-2016, то туди вже будуть вноситися суми, відповідно до тих заходів, які заплановані в ПДСЕР. Немає ніяких позикових коштів міста або коштів міського бюджету за цією статтею витрат. І ми знову закликаємо автора прочитати ПДСЕР! Тут передбачені кошти підприємства, а також позикові кошти – кредити, які братиме ПІДПРИЄМСТВО, а не місто.

ПДСЕР розроблений ВЖЕ, і над ним працювали міські фахівці за допомогою проекту USAID. Окрім депутатів та галузевих фахівців, ПДСЕР високо оцінили і керівники комунальних підприємств міста, представники громадянської мережі «ОПОРА» тощо.

Втілення заходів ПДСЕР дозволить встановити ІТП на всі багатоквартирні будинки, реалізувати у них енергоефективні заходи, повністю термомодернізувати заклади бюджетної сфери (школи, дитячі садочки, лікарні), підвищити ефективність роботи комунальних підприємств міста, стабілізувати платежі за енергоресурси та комунальні послуги, зробити Чернігів соціально привабливим містом. Ознайомитися з ПДСЕР Чернігова можна за посиланням http://issuu.com/dariakolyada/docs/short_seap_chernihiv.

Тож ми звертаємось до чернігівців із проханням сім разів відміряти, перш ніж різати.

 

За інформацією управління економіки міської ради