Офіційний веб-портал
Чернігівської міської ради

У Чернігові урочисто відкрито пам'ятник благовірному князю Чернігівському і Київському Ігорю Ольговичу.

Бронзова 2-метрова фігура князя встановлена в історичному центрі міста – на Валу між Борисоглібським та Спасо-Преображенським соборами.

Церемонія відкриття пам'ятника розпочалася з літургії у Спаському соборі, адже саме сьогодні православна церква відзначає день святого благовірного князя Ігоря. У богослужінні взяли участь голова Чернігівської облдержадміністрації Володимир Хоменко, голова Чернігівської обласної ради Анатолій Мельник, Чернігівський міський голова Олександр Соколов. У своєму виступі В.Хоменко підкреслив, що князь Ігор увійшов в історію, як людина високої моралі та культури.

"Відкриття пам'ятника стане гідним внеском у справу вшанування пам'яті видатного земляка", - сказав голова облдержадміністрації.

Пам'ятник встановлено за кошти мецената – голови ради директорів ЗАТ "Балтійська будівельна компанія" Ігоря Найвальта, за кошти якого у Росії збудовано та відновлено 70 храмів, у тому числі храм благовірному князю Ігорю у Перєдєлкіно (Підмосков'я, Російська Федерація).

Скульптор пам'ятника росіянин Карен Саркісов розповів журналістам, що на створення саме такого образу князя його надихнула книга Юрія Сбітнєва. Князь постає не войовничим, а сильним духовно, і в руках замість меча він тримає Євангеліє.

Пам'ятник благовірному князю Ігорю освятив керуючий Чернігівською єпархією, архієпископ Амвросій. Він нагадав, що князь належить до відомих чернігівських святих, які шануються православною церквою.

Міський голова назвав відкриття пам'ятника князю Ігорю непересічною подією у Чернігові. Він підкреслив, що ця справа має бути продовжена. У місті так само має з'явитися пам'ятник князю Мстиславу.

"Об'єднання заради високих цілей – складна справа, що залежить від особистості", - сказав О.Соколов.

Історична довідка: Благовірний князь Ігор (у святому хрещенні Георгій) був сином Олега Святославовича, князя Чернігівського (народився від другого шлюбу з половецькою княжною, дочкою хана Осолука).

З юності він любив церковний спів і богослужіння, бачив у всьому волю Божу, тому і став на шлях подвижницького життя, виконуючи всі монастирські устави та проводячи дні в пості й молитві.

2 жовтня 1147 року розлютовані кияни, бажаючи помститись родичам Ігоря, увірвалися до монастиря і вбили князя Ігоря. Але невдовзі народ переконався, що вчинив великий гріх над невинним, адже від мощей святого Ігоря віруючі почали отримувати зцілення та благодатну допомогу.

У 1150 році мощі святого Ігоря перевезено до Чернігова та покладено у Спасо-Преображенському соборі. Ікона, перед якою завжди молився Ігор, стала згодом однією з видатних святинь Києво-Печерської Лаври.

Ірина Синельник