Офіційний веб-портал
Чернігівської міської ради

Наприкінці березня представники органів місцевого самоврядування Чернігівщини побували в Естонії, де ознайомилися з передовим досвідом у вирішенні локальних енергетичних проблем.

За словами учасника візиту, заступника Чернігівського міського голови – начальника фінансового управління міської ради Віктора Бистрова, досвід естонських міст у використанні альтернативних джерел енергії та енергозбереження цілком прийнятний для запозичення. Як відзначають експерти, Чернігівщина подібна до Естонії за територією, кількістю населення, а головне – за наявністю альтернативних видів палива, таких як деревина, побутові відходи, інше. Значний потенціал має наша область у видобутку й використанні торфу.

«В умовах постійного зростання ціни на газ естонці своєчасно прийшли до висновку, що як для бюджетної сфери, так і для утримання житла необхідно на державному й на місцевому рівнях активно працювати над питаннями енергозбереження», - відзначив В. Бистров. 

Наша делегація звернула увагу, що Естонія заручилася підтримкою не лише Євросоюзу, центральних і місцевих органів влади, а й безпосередньо населення. Люди усвідомлюють: якщо навіть необхідно сьогодні вкласти свої кошти, то завтра твоя родина буде набагато менше витрачати на тепло.

«Нам продемонстрували роботу всіх видів котелень, які працюють на альтернативних видах палива або з використанням газу. Усі вони сучасні, економічні, відрізняються лише за ціною», - розповідає В. Бистров. Так, надсучасна котельня на 1 МВт із використанням газу коштує близько 800 тис.грн., розрахована на тверде паливо – від 2 до 4,8 млн.грн. Термін окупності такої котельні в Естонії – 8-10 років. Як зауважив заступник міського голови, слід розуміти: якщо вартість газу зростає, то, відповідно, термін окупності зменшується.

В. Бистров навів приклад обґрунтування отримання кредиту чи коштів від держави на утеплення (реновацію) житлового будинку. Якщо взяти за тариф умовно 2 євро, то в нього закладено 1,5 євро собівартості та 0,5 євро – це кошти на капітальний ремонт і підтримання в належному стані систем опалення будинку. Після утеплення будинку тариф розподіляється наступним чином: 0,75 євро – собівартість; 0,75 євро – обслуговування кредиту; 0,25 євро – кошти на проведення поточних ремонтів та підтримання в робочому стані  систем; 0,25 євро –економія. Тобто, мешканці будинку сплачують за нижчим тарифом і відчувають реальну економію своїх коштів. Рішення про реновацію приймає аналог українського ОСББ.

За спостереженням чернігівської делегації, у різних містах Естонії по-різному організовано співпрацю з теплопостачальними компаніями: діють 100-відсотково муніципальні компанії і такі, де 51% капіталу перебуває у власності громади, а 49% - складає приватний капітал (в основному, це утримання мереж). Практично всі котельні працюють із використанням альтернативних джерел енергії: деревини, торфу, і, навіть, тепла землі. КПД деяких котелень сягає понад 100% за рахунок спалювання сміття й відходів.

Жорсткі вимоги й до новобудов: усі будинки, як житлові, так і соціального призначення зводяться утепленими із дотриманням максимального енергозбереження. Всюди встановлені лічильники, бо люди повинні бачити, за що вони сплачують.

Під час зустрічей у Посольстві, в Міністерстві економіки Естонії, на профільних підприємствах чернігівцям пообіцяли надавати методичну допомогу. Крім того, естонська сторона запропонувала спільну реалізацію невеликих грантових проектів від Євросоюзу, насамперед, у закладах охорони здоров’я.

«На прикладі Естонії ми переконалися, що Україні, в тому числі й Чернігову, потрібно зменшувати залежність від газу, модернізувати системи теплозабезпечення, вчитися економити гроші і ресурси», - зробив висновок Віктор Бистров.

Відділ зв’язків з громадськістю міської ради