Офіційний веб-портал
Чернігівської міської ради

27 січня у Чернігові в рамках заходів до 120-річчя від дня народження Павла Григоровича Тичини на будівлі колишнього Чернігівського оціночно-статистичного бюро, де працював поет у 1914-1916 роках, відкрито меморіальну дошку.

Як зазначив заступник голови обласної державної адміністрації Віктор Тканко, ім’я Павла Григоровича Тичини по праву належить до тих безсмертних імен, які вічно житимуть у пам’яті українського народу.

Заступник міського голови Анна Романова нагадала присутнім про щиру дружбу, що пов'язувала Тичину з родиною Коцюбинських і вплинула на його становлення як творчої особистості. "Якби не Чернігів, то, можливо, поетом я б не став," – процитувала вона слова Павла Григоровича.

Також на мітингу з нагоди відкриття меморіальної дошки виступили поет, член Чернігівської організації Національної спілки письменників України Василь Буденний та кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри української мови і літератури Чернігівського національного педагогічного університету ім.Т.Г.Шевченка Ольга Лілік.

Цього ж дня в Центральній міській бібліотеці ім. М.М.Коцюбинського пройшов літературний захід "Очевидці про Тичину" за участю членів Національної спілки письменників України. За словами директора бібліотеки Ніни Власенко, багато було сказано теплих слів про поетичний геній видатного земляка, цитувалися його твори, учасники заходу пригадували Павла Григоровича як видатну особистість.

А в Чернігівському молодіжному театрі відбувся урочистий вечір, присвячений 120-й річниці від дня народження П.Г.Тичини. Його поезії та власні вірші, присвячені поету, читав лауреат Національної премії ім.Т.Г.Шевченка Дмитро Іванов. У виконанні артистів молодіжного театру, обласного академічного музично-драматичного театру ім.Т.Г.Шевченка і обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм прозвучали вірші та музичні твори на поезії Тичини. Вперше до уваги глядачів було представлено його «Панахидні співи».

ДОВІДКОВО: П.Г. Тичина народився 27 січня (за іншими свідченнями — 23 січня) 1891 р. в с. Піски, Чернігівської області, помер 16 вересня 1967 р. в Києві. Павло Григорович Тичина – видатний український поет XX ст., новатор поетичної форми, перекладач, публіцист, директор Інституту Літератури АН УРСР (1936-39, 1941-43), Голова Верховної Ради УРСР двох скликань, Міністр освіти УРСР (1943-48). Лауреат Державної премії СРСР (1941), Державної премії УРСР імені Т.Г. Шевченка (1962). 1967 року отримав звання Герой Соціалістичної Праці. 

Як поет П. Г. Тичина починав у 1906-1910 рр. з наслідування народних пісень та творів Т. Г. Шевченка. Перші друковані твори молодого поета з'явилися 1912 р. Подією величезної ваги в новочасній українській літературі став вихід у світ першої збірки віршів «Сонячні кларнети» (1918), пройнятої сонячною вірою в життя, людину, в рідний знедолений народ. 

У галузі поезії, прози, публіцистики, а також у науково-критичних працях Павло Тичина виявив себе одним із найосвіченіших радянських письменників, чия ерудиція охоплювала суміжні з літературою види мистецтва — музику і живопис.

Відділ зв'язків з громадськістю міської ради