Офіційний веб-портал
Чернігівської міської ради

Про енергозбереження в бюджетних установах міста, його передумови, реалії та перспективи на майбутнє розповіла сьогодні на розширеній міській нараді начальник управління економіки міської ради Людмила Максименко. Забезпечення ефективного споживання енергетичних ресурсів – це завдання, яке ставить перед нами сьогодення. За оцінками фахівців, за останні півтора століття індустріального розвитку людства споживання енергоресурсів виросло у 30 разів і потреба у енергії буде зростати. Дивлячись на структуру споживання, бачимо значну залежність світової економіки від ресурсів, що вичерпуються – нафти, газу, вугілля, адже саме вони є основним джерелом енергії, що споживається сьогодні. Отже, людство вимушене шукати інші джерела, такі як енергія вітру, сонячна енергія, буде розвиватись атомна енергетика – ми ж маємо думати про раціональне споживання запасів надр. За оцінкою спеціалістів, енергоємність ВВП країн світу складає: у Австрії 0,2 %, у Німеччині 0,26 %, у Білорусії 0,50%, у Росії 0,84%. Енергоємність ВВП в Україні значно вища, ніж в економічно розвинених державах та навіть у наших сусідів і становить 0,89 %. До того ж, за прогнозами аналітиків у наступні роки ми будемо мати постійне зростання цін на газ та електричну енергію. Сьогодні економіка країни не готова до такого зростання і не може бути конкурентоздатною на світовому рівні. Тож, питання скорочення енергоспоживання – це питання національної безпеки для нашої держави. 75 % енергетичних ресурсів в Україні споживають міста. Місцеві бюджети є одним з найбільших покупців енергії в межах своєї території. Доля витрат на енергоносії у бюджеті Чернігова за три роки з 2005 по 2008 виросла з 4 % до 8 %, тобто у двічі. На кожному підприємстві або об’єкті бюджетної, житлово - комунальної сфери є достатній потенціал економії енергоресурсів. Його використання - це питання впровадження не тільки технічних заходів енергозбереження, а й комплексу організаційних, навчальних та інформаційних заходів, направлених на зміну культури споживання енергоресурсів. Саме цим комплексом питань займається відділ енергозбереження управління економіки міської ради. Основним завданням відділу є налагодження дієздатної системи енергоменеджменту, яка охоплювала б усі бюджетні установи міста. На сьогодні існує достатньо позивних прикладів організації подібної роботи не тільки із світового досвіду, але й вже реалізованих в Україні. Л. Максименко навела приклади європейських міст, зокрема, м. Штутгарта (Німеччина), а також українських міст - Львова, які багато років приділяють увагу питанням енергозбереження та енергоефективності, розробили комплексний підхід до управління енергією у місті за рахунок створення багаторівневої системи енергетичного менеджменту. Це та основа, яка дозволяє ефективно контролювати та керувати споживанням енергетичних ресурсів. Для налагодження системи енергоменеджменту у нашому місті дуже доречною стала допомога Українсько-Німецького технічного співробітництва «GTZ», яке обрало Чернігів до четвірки пілотних міст України для реалізації свого проекту в галузі енергозбереження. Для управління важко переоцінити допомогу проекту у навчанні наших фахівців, адже в нашому штаті немає фахових енергетиків, підкреслила Л. Максименко. Завдяки фінансовій підтримці GTZ залучено консультантів, які допомогли у побудові системи енергоменеджменту, що охоплює будівлі, підпорядковані управлінню освіти міської ради. У 2009 році проведено обстеження технічного стану 96 будівель та їх інженерних мереж, результати якого зведено у комп'ютерну базу даних. Сьогодні є можливість відслідковувати та аналізувати енергоспоживання кожної будівлі. Технічними експертами опрацьовані пропозиції щодо першочергових швидкоокупних заходів, спрямованих на скорочення споживання тепла, води, електроенергії та газу. Обраховані вартість цих заходів та їх ефективність. Ці напрацювання зведені у міській програмі «Енергозбереження в установах освіти м. Чернігова на 2010-2014 роки», яка затверджена міською радою та вже впроваджується. Цього року в бюджеті міста на її реалізацію передбачено 3,3 млн. грн. для реалізації технічних заходів, а саме – модернізації систем опалення будівель. Протягом звітного періоду були виконані такі роботи: гідрохімічна промивка систем опалення в закладах освіти (38 об’єктів) на суму 1 млн. грн., виконано улаштування систем автоматичного регулювання споживання тепла з обладнанням вузлами обліку споживання енергоносіїв (32 заклади) на суму 1,9 млн. грн. Проведена заміна опалювальних пристроїв у ЗНЗ №20 (5,3 тис. грн.,), ЗНЗ №1 (19,9 тис. грн.), відновлення ізоляції трубопроводів (16,8 тис. грн.), заміна запірної арматури (12,3 тис. грн.) Виконано ремонт аварійних ділянок трубопроводів у ЗНЗ №20 (6,3 тис. грн.), ЗНЗ №14 (10,7 тис. грн.), ЗНЗ №10 (2,8 тис. грн.). На жаль, сьогодні ще неможливо дати оцінку зробленому, оскільки автоматичне регулювання споживання тепла ще не здійснюється. Начальник економіки управління назвала дві причини: 1) час – через проведення тендерних процедур промивка мереж завершена була лише на початку листопада. У листопаді відбувався монтаж основної маси систем регулювання, сьогодні проводяться пусконалагоджувальні роботи та роботи по усуненню недоліків у гідравлічній наладці мереж, які були виявлені після запуску систем. 2) передумовою налаштування режимів регулювання споживання тепла є злагоджена робота систем опалення. Тільки за таких умов можна говорити про автоматичне регулювання оскільки ціна питання це комфортність перебування дітей у садочках та школах. Протягом останніх тижнів проведені аварійні ремонти систем опалення у ЗНЗ №24, ДНЗ №51, ДНЗ №59 відповідно до гарантійних зобов’язань фірми – виконавця. Наразі тривають роботи з усунення недогріву приміщень у закладах ДНЗ №7, ДНЗ №21, ДНЗ №71, ДНЗ №10, ЗНЗ № 14. Протягом останніх років через хронічне недофінансування галузі освіти системні поточні та капітальні ремонти будівель закладів освіти не проводились. Маємо морально та фізично застарілу сантехнику, незадовільний стан вікон, зношеність та аварійний стан внутрішньо – будинкових інженерних систем. Не вирішення кілька років тому своєчасно цих проблем вже сьогодні збільшило потребу у коштах на відновлення будівель та витрати на оплату втрат енергоносіїв. За попередніми результатами виконання Програми можна вже зараз зробити висновок, що порушено великий пласт проблем, які накопичувались не один рік. "Необхідно чітко усвідомити реальний стан речей, адже складно вдосконалювати те, що потребує відновлення. Ми маємо навчитись не втрачати, а вже потім говорити про енергозбереження та енергоефективність", - підкреслила Л.Максименко. Вирішення цих проблемних питань полягає насамперед у комплексній реалізації всіх заходів та спільній співпраці відповідних підрозділів міської ради. Оскільки результати, отримані в галузі освіти – це тільки частина бюджетної сфери, а крім того, ще є і житлово – комунальна. Реалізація перспективних енергозберігаючих проектів є довгостроковим напрямком роботи та вимагає інвестиційної підтримки та залучення позабюджетних фінансових ресурсів. Саме тому міська влада активно працює над залученням міжнародної технічної допомоги, зауважила Л. Максименко. У перспективі розвитку енергозбереження у наступні роки планується продовження реалізації Програми енергозбереження в закладах освіти. Результати реалізації Програми мають показати не лише скорочення споживання енергоресурсів, підвищення рівня комфорту в будівлях закладів, але й досягти свідомого ставлення до споживання енергоносіїв. Аналогічні програми планується розробити і в інших бюджетних установах, таким чином буде повністю сформовано аналітичну базу даних. Разом з проектом Українсько-Німецького технічного співробітництва (GTZ) планується розробка бізнес-плану для отримання кредиту на реалізацію Програми у освіті. Це дасть можливість отримати біля 3 млн. грн. кредитних коштів під 3% річних. На думку начальника управління економіки, ці кошти доцільно витрачати на капітальний ремонт дахів та заміну вікон – рішення буде прийматись спільно з управлінням освіти. Планується продовжити співпрацю з Проектом USAID «Реформа міського теплозабезпечення», до якого місто долучилось цього року. Розроблятиметься муніципальний енергетичний план (МЕП), планується реалізація пілотних проектів у сфері енергозбереження на умовах співфінансування, крім того будуть проводитись інформаційні та навчальні кампанії. Як зазначила Л. Максименко, Чернігів зарекомендував себе як надійний партнер у співпраці з закордонними інституціями, адже місто показує результати та відповідально ставиться до своїх зобов'язань. Ми маємо кредит довіри і не можемо його втрачати. Говорячи про пошук додаткових фінансових ресурсів, Л. Максименко звернула увагу присутніх на Угоду Мерів. Угода Мерів – це ініціатива Європейської Комісії, яка має на меті об’єднати європейські місцеві органи влади (муніципалітети) в добровільне утворення задля спільної боротьби з глобальним потеплінням. Підписанти Угоди Мерів беруть на себе добровільні зобов'язання випередити загальноєвропейські вимоги ЄС стосовно скорочення викидів CO2, шляхом запровадження в себе енергоощадних заходів та поширення використання поновлюваних джерел енергії. На сьогодні Угоду Мерів підписали понад 2100 міст, у т.ч. 17 українських міст: Артемівськ, Долина, Камянець-Подільський, Херсон, Ковель, Луцьк, Львів, Могилів-Подільський, Первомайськ, Прилуки, Вознесенськ, Жмеринка. Підписання даної угоди надасть можливість співпрацювати з організаціями-донорами. Європейською Комісією також передбачені кошти в розмірі 15 мільйонів євро, які будуть направлені містам - підписантам Угоди через Європейський Інвестиційний Банк в якості технічної допомоги. Ці кошти виділить програма Intelligent Energy Europe (IEE) для розробки проектів муніципальних інвестицій в заходи, передбачені Планом Дій міста і які відповідають загальноєвропейським енергетичним директивам. Відділ зв'язків з громадськістю міської ради