Офіційний веб-портал
Чернігівської міської ради

29 квітня у Чернігові в рамках загальноміської акції «Вахта пам`яті» до 65-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній Війні в клубі «Прометей» комунального закладу "Позашкільний навчальний заклад "Центр роботи з дітьми та молоддю за місцем проживання" міської ради відбувся захід «Лист із майбутнього». Захід пройшов у вигляді кіно-клубу та поєднав у собі дві форми роботи: перегляд художнього фільму на воєнну тематику та вправу з епістолярного жанру. Загалом захід став третім етапом акції Центру «Миру на Землі присвячується». Перші два етапи – клубні роботи «Голуб миру» з техніки «орігамі» та виставка-огляд літератури, документів і фотографій – «Велика Перемога». Ініціаторами акції та авторами заняття виступила методична служба Центру, методист Катерина Соломко та заступник директора з НВР Анатолій Вовк. Захід відбувся за підтримки відділу у справах сім`ї та молоді Чернігівської міської ради, технічна підтримка – міська молодіжна громадська організація «Жменя» (і особисто Реґіна Гусак). Організатори поставили за мету допомогти молоді замислитись над проблематикою ставлення до подій Великої Вітчизняної війни, завдяки наближенню до минувшини за допомогою інноваційних форм роботи та психологічних прийомів. Завдання ведучих - створити умови для формування у вихованців власної думки та її самостійного вираження, сформувати повагу до людей похилого віку та ветеранів, на емоційному рівні відродити у свідомості підростаючого покоління справжнє співчуття до трагедії війни. В рамках проведення заходу вихованці переглянули стрічку «Мы из будущего». Після перегляду учасникам було запропоновано написати листа з сьогодення в 1942-43р.р. Адресатом мала стати реальна людина (відомий герой, родич, або рядовий солдат), що жила та воювала у ті часи. Текст листа, якби була реальна можливість відправити його адресатам у минуле, мав би стати моральною та емоційною підтримкою людині у важкій життєвій ситуації, додати сили, запевнити її у переможному закінченні війни. «Заздалегідь ми не знали, що з цього вийде і наскільки вдасться налаштувати молодь на подібну творчу роботу. За вигаданим завданням листи «на фронт солдатам» мали стати потужною моральною підтримкою і поштовхом для переломних подій 42-43 років в ході Великої Вітчизняної. Ми не знали, наскільки серйозними та душевними («якісними») будуть тексти листів – діляться своїми враженнями Анатолій Вовк та Катерина Соломко – але результат був вражаючим! Нам вдалося справді «зачепити» молодь. Вони дуже серйозно сприйняли завдання. І неправі ті, хто скаже, що сучасна молодь черства, не розуміє й не поважає ветеранів. Це не так! Важливо знайти вірний шлях до їх душі." За дозволом авторів ми друкуємо уривки з листів молодих людей 14-17 років. «Лист із майбутнього» - лист із сучасності у минуле. Кому: Дідусеві Від кого: Ірина С. «Дорогий, Олександр! Знаю, як вам всім там дуже погано, але я з впевненістю можу сказати, що ви переможете в цій війні. Багато ви побачите на своєму шляху… Бажаю тобі удачі! І хай тобі допоможе Бог!» Кому: Солдатам Червоної армії Від кого: (не зазначено) «Солдати Червоної армії! Я пишу вам з майбутнього. Сказати можу не багато, бо важко представити себе на вашому місці. Бажаю не відступати від своїх ідеологічних принципів, йти до кінця! Міг би вам побажати ще багато, але список був би дуже великим, так як ви потребуєте багато.» Кому: Дідусю, якого ніколи не бачила. Від кого: А.М. «Доброго дня, мій дорогий дідусю! Я пишу тобі, хоча ніколи тебе не бачила. Де ти пропав? Бабуся, мені завжди розповідала про тебе, розповідала про ваше знайомство, про те, як у «Вас» складалося життя, але ця війна, війна…Ця безтолкова війна, якщо б її не було, я, будучи маленькою, побачила би тебе. Бачив би тебе мій тато, бо тоді він був дуже маленьким, він не знав про тебе нічого тоді… Як би я хотіла побачити тебе. Я сумую, люблю… З повагою, твоя онучка.» Кому: Дідусеві Від кого: Таня К. «Доброго дня, дідусю. Пише вам ваша онучка з майбутнього. В наш час війна вже закінчилася. Побудували багато будинків та магазинів. У нас все добре. Я дуже хотіла би тебе побачити, мені дуже шкода, що ми не знайомі. Мені так хотілося б з тобою поспілкуватися. Бабуся тебе чекає і сподівається на твоє скоре повернення. Вона вірить в те, що війна скоро закінчиться і ти повернешся до неї живим та здоровим!» Кому: Невідомому солдату. Від кого: Ольга Д. «Пишу я вам тому, що хочу вам подякувати за чудове майбутнє. За це сонце, яке нас зігріває кожного дня! Дуже шкода, що моє покоління не розуміє, як важко було вам на війні, інколи не поважає старше покоління. Впевнена, що якщо б вони більше дізналися про війну на якій ви воювали, то їх ставлення змінилося б! Велике дякую Вам за те, що ви для нас зробили! З повагою, Оля!» Кому: Прадіду Від кого: Наталія Г. «Дорогий прадідусю. Зараз ти воюєш за нашу свободу. Йде війна. І, звичайно, всі ми хочемо, щоб ти повернувся з Перемогою додому. А ми будемо із захопленням кричати: «Ура! Ура! Ура!». Ви не засмучуйтесь, а сподівайтесь, що переможете і врятуєте життя своїм нащадкам. Бувайте, чекаємо з Перемогою живого додому.» Кому: Солдату Радянської армії Від кого: Т. А.І. «Дорогий солдат. Зараз іде війна. З боку Радянської армії багато поранених та мертвих. Але не треба здаватися! У вас все вийде і ви обов’язково виграєте війну. Завдяки вам у нас буде велике і світле майбутнє. Якби не ви, хто знає яке було б зараз життя. Ми вдячні вам за те, що ви боретесь за свою Батьківщину. Велике вам дякую. Завдяки вам ваші нащадки будуть навчатися любити свою країну, так як робили це ви.» Кому: Всім солдатам, які захищали нашу Вітчизну. Від кого: Влад Т. «Дорогі солдати. Дорогою ціною дісталася Вам Перемога. Та хіба могли ви тоді думати про ціну, коли на карту була поставлена доля Вітчизни. А перемогли ви тому, що відстоювали право на життя. І стоять у пам’яті дороги, Ті, що довелося вам пройти, Щоб багряний прапор перемоги Над Рейхстагом гордо піднести. Всім солдатам.» Кому: Всім Бійцям Від кого: Олександр К. «Дорогі Бійці! Ідуть роки, летять у вічність… Більш ніж пів століття пройшло з тієї тривожної ночі, коли стихли останні постріли гармат. Прийшов мир, настала тиша, за яку заплачено ціною життів мільйонів людей. Все далі йдуть грізні, жорстокі, криваві роки Великої Вітчизняної Війни. Але не згорає пам'ять про тих, хто приніс у жертву своє життя заради Перемоги над фашизмом. Дякуємо Вам за те, що подарували нам життя!» Кому: Невідомим солдатам Від кого: Тетяна Ю. «Привіт з майбутнього. Велике дякую Вам за наше світле майбутнє, яскраве сонце над головою та за те, що ми не знаємо, що таке війна! Пам’ятайте і вірте, сподіваєтесь, що ми переможемо Німеччину. Нехай, якщо тяжко та сумно, зігріває думка про те, що скоро кінець війні! «За Родину!» («За Батьківщину» - прим. ред.) З повагою, Тетяна. P.S. День Перемоги – 9 травня 1945 року» Кому: Дідусеві Від кого: Ірина Т. «Дорогий дідусю! Як ти там поживаєш? Як твоє здоров’я? Про тебе мені розповідав тато багато цікавих історій. Я дуже хотіла б тебе побачити. Розкажи як ти там живеш, чим займаєшся. Чекаю на відповідь, дідусь. Люблю, цілую твоя онучка Іра» Кому: Прадіду Від кого: Ангеліна Т. «Дорогий прадідусю! Моя бабуся (твоя дочка) про тебе дуже багато розповідала. Який ти був мужній, як гордо ти йшов на війну, як все село проводжало чоловіків на війну. Я бажаю вам Перемоги! Я розумію, що вам усім зараз тяжко, але ви витримаєте. Я тебе дуже люблю та ніколи не забуду. Передай усім товаришам, нехай не падають духом та борються до кінця. Я сподіваюся, що наша Україна стане незалежною державою. Моя підтримка завжди з тобою. Пам’ятай про це.» Прес-служба Центру