14 вересня 2009 р.
Новий день нового тижня першого місяця так нелюбимої мною осені. Робочий… Хоча і попередні дні вересня були теж у принципі робочими, але пройшли вони в таборі молодіжного активу «Перехрестя-2009». Який ми, командою дуже молодих душею і навіть трошки божевільних людей, проводили ось вже в четвертий раз.
Готовий пожовтіти і покритися червоно-збентеженим листям ліс навколо затишного табору «Електронік» прийняв гостинно в своїх стінах 60 представників громадських організацій і студрад із міст Чернігова, Гомеля і Брянська (все в рамках програми міжнародної співпраці міст-побратимів). Можливо, персонал табору так і не зрозумів, хто це був – актив молоді або просто раптовий тайфун, але посмішки, наприклад, працівників їдальні, коли на обід приходили молоді люди в костюмах 3000 року (а ось такий дресс-код був на один із днів) відмітали сумніви у тому, що ми дарма проводимо час!
Формат цього року мав на увазі майже глобальне самоврядування і методику Академії. Відкриття Академії молодіжного самоврядування «Перехрестя – 2009» пройшло в стилі Першого дзвоника (як домашнє завдання перед приїздом учасники повинні були приготувати шкільну форму радянського зразка, плюс в таборі всім видали єдині футболки, шарфики і своїми руками виготовили пілотки). А в подальшому Оргкомітет із 8 чоловік просто направляв ідеї молоді в позитивне русло.
Структура кожного дня складалася по єдиному алгоритму. Так, підіймалися всі (що б і як не відбувалося вночі і коли б не лягали спати) рівно в 8.00 і йшли на зарядку, яка починалася з масової пісні. Після сніданку – тренінги, які були підготовлені силами оргкомітету (по креативності, по тайм-менеджменту і по методиці проведення масових заходів), а ось після обіду – майстер-класи, тренінги, активітети, які готували самі учасники з метою проявити себе і навчити чомусь інших (до речі, додатковим завданням було те, що на ці майстер-класи тренери самі повинні були «заманювати» до себе учасників – будь-якими способами).
Після полудня – заходу спортивно – туристсько - квестового напряму на свіжому повітрі (готували які знову ж таки самі молоді активісти, поділені на 6 академ-груп, одержуючи завдання в кінці тренінгу по методиці організації ММ), а ось після вечері – розважально -інтелектуально-всяко-різні заходи в залі (підготовлювані за тим же принципом). Вечірня дискотека проходила під знаком альтернативи. У тому значенні, що якщо хтось не хотів там бути, оргкомітет готував паралельні види обхвату часу: кінозал (фільм «Заплати іншому»), вечір лірики біля вогнища, «ніч гумору», пісні під гітару, просте спілкування в колі друзів – «Свічки».
У один із днів оргкомітет підготував захід, який просто струсонув і навколишній ліс, і сусіднє село Снов’янка. Академ-групи одержали 60 завдань веселого, але в першу чергу і, сподіваємося, корисного «Волонтерського квесту», на виконання якого відводилося всього 2,5 години. І веселий натовп у різноколірних шарфиках рвонув у село… І найголовніше – мешканці ДУЖЕ позитивно до цього віднеслися (а оргкомітет окремою командою носився за учасниками, готовий втрутитися у разі чого і контролюючи ситуацію) той факт, що не просто не виникло жодного конфлікту, а до вечора біля магазина (головне місце «тусовки» місцевих жителів) зібрався натовп з посмішками на обличчях, який обмінювався враженнями. Що ж робили учасники квесту? А ось що: доїли корів, годували домашніх птахів і свинок, копали картоплю, допомагали в зборі яблук, проводили концерти в місцевій школі і допомагали в дитсадку і церкві, сприяли в роботі фельдшерського пункту (вже хто чим міг), переводили бабусь через дорогу, трудилися в місцевому магазині (знову ж таки, залежно від того, що за завдання давав продавець), заплітали волосся дітям, співали колискові малюкам, читали ліричні вірші літнім людям, записуючи різні історії від ветеранів війни і праці, дарували букети місцевим дівчатам, малювали «татуювання» на плечах місцевих хлопців, і багато чого ще. Село спочатку було схоже на стривожений вулик, але як тільки стало зрозуміло, що це не набіг монголо-татарів, деякі навіть прагнули більше поексплуатувати потенціал молоді в особистих справах.
Тиждень промчав, як одна година. Останній день – день ВИПУСКНОГО. Знову ж таки, як у всіх вищих учбових закладах. Нарядний одяг (навіть костюми і вечірні сукні), прощальний концерт силами академ-груп і головне – вручення сертифікатів учасникам. Ось тут і розкрилася ГОЛОВНА ВІЙСЬКОВА ТАЄМНИЦЯ оргкомітету, про яку не знав жоден учасник. Щодня, на кожному заході і акції, оргкомітет моніторив активність і участь, оцінював і співставляв працю «перекресточників», виставляючи бали. Зрозуміло, що в такому моніторингу є певна частка суб'єктивізму, але все таки… За підсумками проведення табору троє учасників (на превеликий жаль) не набрали академ-мінімуму, сертифікати бакалаврів одержали 24 учасники, 16 – магістрів, і 9 стали елітою «Перехрестя-2009», одержавши сертифікати Академіка (а ось така градація у нас) і цінні призи, плюс привілей протягом року відвідувати всі заходи відділу у справах сім'ї і молоді по контрамарках).
Ранковий роз'їзд почався з 7 години – проводжали гомельчан. І перші сльози затвердили організаторів в думці, що все було дуже навіть не дарма. Останніми виїжджали брянці і оргкомітет. Вірніше, так здавалося спочатку. Тому що на вокзалі раптом виявився натовп проводжаючих чернігівців, що виїхали раніше. Ось це і є головна цінність цього метушливого світу – Дружба і Розуміння. Жодна політична ідея не замінить плеча Друга, усмішки Справжньої людини. Так вийшло, що на цьому «перехресті» утворилися дві міжнародні пари. Щастя вам, наші друзі! І хай жодний кордон і жодна митниця не постане між вашими ніжними серцями!
Оргкомітет «Перехрестя-2009» в особі представників відділу у справах сім'ї і молоді дякує молодих волонтерів Степанушко Тараса, Дорошенко Катерину, Коптіль Марину і Сахно Юлію, що стали невід'ємною частиною нашої сім'ї, а також всіх учасників! До зустрічей на нових «Перехрестях»!
P.S. Оргкомітет «Перехрестя» висловлює щиру вдячність обласній громадській організації «Союз молоді регіонів України» та особисто депутату чернігівської міської ради Володимиру Вінниченку за допомогу в організації табору, а також за надані цінні призи для «академіків»!
Валерій Семенець, головний спеціаліст відділу
у справах сім'ї і молоді міської ради