2 жовтня 2008 р.
Однією із найголовніших умов досягнення порозуміння між владою і бізнесом є обопільне здійснення кроків назустріч на шляху до економічного процвітання держави. Про це розмова з начальником Державної податкової інспекції у місті Чернігові Федором Уляненком.
Які кроки вдалося реалізувати щодо поліпшення адміністрування податків?
Цього року ДПА України ініціювала подання разом з декларацією по ПДВ розшифровок податкових зобов’язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів. Це дало змогу податківцям виявляти так звані „податкові ями” тобто підприємства, що незаконно мінімізують податкові зобов’язання та збільшують податковий кредит.
Наступним заходом щодо забезпечення прозорості при здійсненні розрахунків з держбюджетом має стати вдосконалення нормативно-правової бази, якою регулюється порядок застосування звичайних цін у податкових відносинах.
Чим регламентуються звичайні ціни?
У вересні поточного року на засіданні Громадської колегії при ДПА України обговорювався проект закону „Про застосування звичайних цін при здійсненні податкового контролю”. Визначення звичайних цін у Законі України „Про оподаткування прибутку підприємств” свідчить про наявність певних недоліків. Тому прийняття вищезазначеного законопроекту дасть можливість зробити процедуру визначення звичайних цін більш дієвою і в цілому покращити справляння податку на прибуток. Винесення положень про звичайні ціни в окремий законопроект пояснюється також і необхідністю упорядкування відносин, пов’язаних з адмініструванням ПДВ, податку з доходів фізичних осіб, і в межах Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
А проблеми з визначенням звичайних цін виникають?
На жаль, так. Платники повинні працювати за однаковими податковими правилами. Іноді ж створюється ситуація, коли саме різниця в цінах слугує підґрунтям для штучного зменшення податкової віддачі. Наприклад, якщо фінансові операції провадяться між платником податку на прибуток і фізичною особою – підприємцем, то ФОП може встановити завищену ціну реалізованого товару чи послуг з тим, щоб платник податку на прибуток відобразив у своєму звіті більшу суму валових витрат і таким чином занизив свої податкові зобов’язання.
Тому потрібні більш конкретизовані методи визначення звичайних цін і їх застосування. Передбачається метод порівняльної неконтрольованої ціни, або аналогів продажу. У разі неможливості визначити звичайну ціну за його допомогою по черзі використовуються три інші методи: ціни перепродажу, „витрати плюс” і балансової вартості.
Як Ви гадаєте, цей законопроект позначиться на збільшенні надходжень до бюджетів?
Унормування механізмів обчислення звичайних цін хоч і позначиться на збільшенні надходжень, але йдеться в першу чергу і про захист суб’єктів підприємницької діяльності, які працюють прозоро і прагнуть до співіснування з конкурентами на такому самому легальному та зрозумілому ринку. Важливою є також деталізація порядку застосування звичайної ціни при визначенні сум податкових зобов’язань.
При запровадженні урядових ініціатив щодо звичайних цін планується врахувати практику Міжнародного комітету оціночних стандартів при ООН (IVSC) і Рекомендації Організації економічного співробітництва та розвитку з питань трансфертного ціноутворення, то ж це не ноу-хау вітчизняних законотворців, бо фактично лише відбудеться приведення положень українського законодавства у відповідність із міжнародним.
Розмову вела Ірина Берегова