21 листопада в Україні відзначають День Гідності та Свободи. З цієї нагоди у Чернігові вшанували пам’ять Героїв Небесної Сотні та всіх загиблих захисників і захисниць України.
У пам’ятному заході, що відбувся на Красній площі, біля меморіальних стел, взяли участь представники міської та обласної влади, зокрема заступник Чернігівського міського голови Сергій Фесенко, військовослужбовці, представники правоохоронних органів, духовенство та громадськість.
О 9:00 учасники заходу долучилися до загальнонаціональної хвилини мовчання, вшанувавши пам’ять усіх, хто віддав життя за свободу та незалежність України.
Після цього присутні поклали квіти до меморіальної стели Героїв Небесної Сотні, стели загиблим учасникам АТО/ООС, а також до інформаційних стендів із фотографіями та іменами чернігівців, які загинули під час російсько-української війни, захищаючи незалежність і територіальну цілісність України. Меморіальні об'єкти розташовані на Красній площі та Алеї Героїв.














День Гідності та Свободи встановлено Указом Президента України від 13 листопада 2014 року № 872/2014. Дату 21 листопада обрали на честь початку двох знакових подій новітньої історії України — Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року.
Цей день є нагадуванням про незламність українського народу, його прагнення до свободи, демократії, гідності та незалежності.
Цьогорічна інформаційна кампанія, ініційована Національним музеєм Революції Гідності, проходить під гаслом «Запит на свободу — Прийнято».

Це гасло покликане підкреслити зважене рішення й усвідомлений вибір суспільства, готового відстоювати власну гідність, права та майбутнє. Помаранчева революція, Революція Гідності та боротьба проти російської агресії — це різні етапи послідовного утвердження цього вибору.
Помаранчева революція: Перший іспит суспільства на громадянську зрілість
Помаранчева революція стала першим масштабним проявом колективної волі українського суспільства в новітній історії України. Восени–взимку 2004 року українські громадяни вийшли на площі міст не через економічні вимоги, а на захист свого базового політичного права — права на чесні та вільні вибори, яке намагався узурпувати тодішній проросійський режим за прямого втручання кремля.
Протести почалися 21 листопада 2004 року. Акції на підтримку проведення чесних виборів тривали до оголошення результатів переголосування другого туру — 28 грудня 2004 року, а наметове містечко у центрі Києва розібрали 24 січня 2005 року.
Події 2004 року продемонстрували, що джерелом влади в Україні є виключно народ. Спроба фальсифікації виборів показала владній вертикалі, що суспільство більше не терпітиме директивного управління радянського зразка. Україна чітко задекларувала свій намір вийти із зони стратегічного впливу росії та заявила про свою суб’єктність. Помаранчева революція заклала стандарти свободи слова та політичного плюралізму, без яких неможлива сучасна інтеграція України до Європейського Союзу та НАТО, і дала поштовх до духовного відродження нації, відновлення історичної пам’яті, посилення української ідентичності.
Революція Гідності (2013–2014 роки): цивілізаційний злам і початок збройної відсічі
Революція Гідності стала логічним продовженням процесів зростання громадянської свідомості та української ідентичності, закладених Помаранчевою революцією. Приводом для протестів стала відмова тогочасного керівництва держави від підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.
Це рішення, оприлюднене Кабінетом міністрів України 21 листопада 2013 року, було ухвалено під прямим тиском москви. Проте після жорстокого побиття студентів силовиками 30 листопада 2013 року протест переріс із проєвропейського на правозахисний та антирежимний.
Громадяни вийшли захищати не лише євроінтеграційний політичний курс, але й власну гідність, право на безпеку та недоторканність з боку правоохоронних органів. росія скористалася тимчасовим ослабленням державного апарату під час втечі експрезидента Віктора Януковича та розпочала окупацію Криму й окремих районів Донецької та Луганської областей.
Важливо пам’ятати, що війна росії проти України розпочалася не у лютому 2022 року, а у лютому 2014 року, відразу після перемоги Революції Гідності. Герої Небесної Сотні стали першими воїнами у сучасній війні за Незалежність України, прийнявши удар від внутрішнього режиму, який діяв в інтересах кремля.
Революція Гідності продемонструвала унікальну здатність українців до самоорганізації (волонтерський рух, громадські ініціативи Майдану, загони самооборони). Цей досвід став вирішальним у 2022 році, коли суспільство швидко мобілізувалося для підтримки Збройних Сил України та опору окупантам на місцях.
Тяглість боротьби: Від Майданів до сучасної війни
Між подіями 2004, 2013–2014 років і сучасним етапом війни наявний прямий причинно-наслідковий зв’язок. Російська пропаганда роками намагалася розколоти Україну за мовною, релігійною чи регіональною ознаками. Проте як на Майдані пліч-о-пліч стояли вихідці з усіх областей України, так і сьогодні у лавах Сил оборони України державу захищають громадяни з усіх куточків країни.
У 2004 році українці захищали права за допомогою помаранчевих стрічок і мирних маніфестацій. У 2013 році вони були змушені взяти до рук дерев’яні щити та бруківку, захищаючись від силовиків. Сьогодні український народ тримає в руках високотехнологічну зброю, стримуючи одну з найбільших армій світу. Ця еволюція свідчить про те, що громадяни України навчилися не лише заявляти про свої права, але й ефективно їх захищати.
російська модель державного управління базується на страху, придушенні ініціативи та сакралізації вождя. Українська модель, сформована Майданами, спирається на мережеву взаємодію, активне громадянське суспільство та підзвітність влади. Саме ця гнучкість і горизонтальні зв’язки роблять Україну стійкою до ударів, які зруйнували б будь-яку тоталітарну систему.
Пресслужба Чернігівської міської ради
Інформаційні матеріали Національного музею Революції Гідності