Широкомасштабна російсько-українська війна, яка розпочалася фактично на початку 2022-го року, негативно вплинула на виконання бюджету Чернігівської міської територіальної громади. Про це йшлося у звіті начальниці фінансового управління Олени Лисенко під час засідання виконавчого комітету сьогодні, 14 лютого.
— Наслідки російської військової агресії негативно позначилися на виконанні бюджету у минулому році. В цілому, дохідна частина за минулий рік склала 3,4 млрд грн. Недовиконання бюджету, в принципі, по всіх напрямках, але, порівнюючи з попереднім роком, є незначне зростання на 4,7% по дохідній частині і, зокрема, по загальному фонду у нас власні надходження також збільшилися. Переважно це відбулося за рахунок податку на доходи фізичних осіб, зокрема, грошового забезпечення військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу. Трансферти з державного бюджету значно зменшилися, ми недоотримали в минулому році ні субвенції на ремонти автомобільних доріг, ні, як було раніше, на інфраструткурні об'єкти, соціально-економічний розвиток, на придбання техніки, не було додаткової дотації на заклади охорони здоров'я та освіти, які були у попередні роки, — пояснила Олена Лисенко.
Не дивлячись на це, протягом минулого року Чернігів продовжував функціонувати та динамічно, в межах своїх можливостей, відновлюватися після активних бойових дій. Пріоритетними напрямками по всім галузям були визначені, а, відповідно, і профінансовані, аварійно-відновлювальні роботи та зміцнення обороноздатності. Тільки на останній з місцевої казни було спрямовано 230 млн грн.
Виділялися містом кошти і на діяльність тероборони та допомогу ЗСУ.
Здійснювалася матеріальна підтримка чернігівців, яким війна завдала прямих збитків, зокрема, в частині пошкодження приватного нерухомого майна. Для цього у муніципалітеті були розроблені відповідні Програми і виплачено 34,6 млн грн. Саму ж дію цих Програм продовжили і на 2023-й.
Виконання дохідної частини загального фонду. Місцева казна загалом отримала 2,6 млрд грн, що на 4,3% менше, ніж було затверджено плановими показниками, говорить Олена Лисенко. Якщо ж порівнювати з цифрами 2021-го року, то відбулося збільшення на 294,7 млн грн, або 12,5%.
— Як я вже зазначала, у нас офіційні трансферти зменшилися, але у минулому році, 2022-му, ми отримали підтримку від громади міста Київ — 100 млн грн іншої дотації на відновлення інфраструктурних об'єктів нашого міста, — зауважила начальниця фінуправління.
Минулого року збільшилася тільки частка надходжень від податку на доходи фізичних осіб. В 3,6 рази більше, або 600 млн грн.
Всі інші надходження навпаки зменшилися.
— Ми не виконали планові показники і вони значно зменшилися в порівнянні з 2021 роком. Наприклад, по акцизному податку ми отримали лише 145 млн грн, недоотримано було майже 86 млн грн. А от у порівнянні з минулим роком зменшення 65 млн грн, тому що було застосовано нульову ставку як по акцизному податку на пальне, також були введені обмеження — спочатку взагалі заборона, а потім обмежувальні заходи з продажу алкогольних напоїв на території Чернігова, — пояснює Олена Лисенко.
Така ж ситуація і з недоотриманням надходжень місцевих податків у зв'язку з тим, що 15 березня 2022 року Верховною Радою було прийнято зміни до Податкового кодексу.
— По-перше, по Єдиному податку було надано право першій, другій групі сплачувати за бажанням. Також було зменшено відсоток сплати до 2% платникам Єдиного податку на третій групі. Що стосується плати за землю та за нерухоме майно, то також були надані можливості не сплачувати без штрафних санкцій. В результаті, це позначилося на надходженнях до бюджету.
Наприклад, від надходжень за сплату за землю чернігівська казна недоотримала майже 150 млн грн.
Минулоріч міська казна наповнювалася також і завдяки благодійній допомозі, як від приватних та юридичних осіб, так і міст-побратимів. Всі вони хотіли долучитися до відновлення Чернігова після активних бойових дій.
— До цільовогу фонду у нас надійшло 11,9 млн грн, з них 11,4 млн грн — після 24 лютого. Це благодійна допомога для вирішення першочергових завдань з відновлення міста, зокрема, з цих коштів 7 млн грн було спрямовано на відновлення тролейбусної контактної мережі, 1,3 млн — на аварійно-відновлювальні роботи для відновлення пошкоджених житлових будинків.
Благодійної допомоги надійшло 29,5 млн грн, — такі цифри озвучила Олена Лисенко.
Зокрема, нашому місту спрямована матеріальна допомога від:
— Уже використано майже 140 тис євро на ремонт мереж зовншінього освтілення. Решта коштів передбачалася на заходи з ліквідації надзвичайних ситуацій, зокрема, придбання, буржуйок та дров. Буржуйок було придбано сім одиниць на 48 тис. грн, а решта коштів залишилася на цей рік і буде використана, — прокоментувала використання цих коштів начальниця фінувправління.
Якщо аналізувати видаткову частину головного кошторису міста, то вона склала маже 3 млрд грн, половина цих коштів була спрямована на сферу освіти.
— Також по всім практично галузям спрямовувалися необхідні кошти для ліквідації як наслідків бойових дій, так і облаштування укриттів, — констатувала Лисенко.
Видатки на сферу освіти склали 1,4 млрд грн, з них — більше 1 млрд грн на заробітні плати. Також значні кошти були спрямовані на відновлення пошкоджених закладів, зокрема, на капітальні ремонти — 98 млн грн, поточні — 81 млн грн.
Загалом склали 582 млн грн. З них, 151 млн грн спрямовано на ліквідацію наслідків бойових дій, відшкодування за комунальні послуги, які були скасовані на кілька місяців для чернігівців, а також на відновлення Чернігівської ТЕЦ та придбання знищеного внаслідок обстрілів трансформатора.
Ще 87 млн грн склали внески в статутні капітали комунальних підприємств для відновлення пошкодженої інфраструктури та техніки, облаштування найпростіших укриттів.
308 млн грн було спрямовано на заходи із благоустрою.
Пресслужба Чернігівської міської ради