ОПИС ПРОБЛЕМИ, НА РОЗВ'ЯЗАННЯ ЯКОЇ СПРЯМОВАНА ПРОГРАМА
Відповідно до результатів досліджень виконаних при розробці Плану дій зі сталого енергетичного розвитку міста Чернігова на 2015-2023 роки майже 40 % спожитих містом енергоресурсів використовується на створення комфортних умов життя людини. Найбільш проблемною сферою щодо реалізації політики енергозбереження є житлові багатоквартирні будинки. Така ситуація є досить типовою для всієї країни і обумовлена наступними чинниками:
- більша частина наявного житла збудована в радянський період масової забудови, коли необґрунтовано низькі ціни на енергоносії поєднувалися з вимогами прискорення будівельних робіт, зменшення вартості, скорочення матеріало і трудоємкості будівництва і тому більшість цих будівель не відповідають сучасним вимогам енергозбереження, комфорту та в цілому кліматичній ситуації;
- неналежна експлуатація будинків, а саме низька якість та несвоєчасність виконання капітальних і поточних ремонтів, призвела до погіршення стану багатоповерхівок та підвищення рівня енергозатрат, який майже у 5 разів перевищує європейські стандарти;
- низький рівень доходів населення та високі процентні ставки за кредитами є перепоною до широкого впровадження енергозберігаючих заходів у житловому секторі;
- низька активність населення до самоорганізації і створення ОСББ не дає змоги об'єднувати фінансові ресурси населення та спрямовувати їх на вирішення загальнобудинкових проблем у тому числі і на підвищення енергоефективності будівель;
- невизначеність щодо бюджетної підтримки енергозбереження в житловому секторі;
- відсутність механізмів залучення коштів на енергозберігаючі заходи в будинках.
Всі ці фактори разом призводять до необґрунтовано великих обсягів споживання енергоресурсів в багатоквартирних будинках.
В умовах постійно зростаючих цін на основні види енергоресурсів та значної зовнішньоекономічної залежності нашої країни від постачальників енергоносіїв, питання покращення показників енергоефективності та зменшення споживання енергоресурсів у житлових будинках набувають особливої актуальності.
Приведення тарифів на енергоносії до економічно обґрунтованого рівня призвело до їх стрімкого зростання, і як результат сімейний бюджет більшості мешканців міста не в змозі витримати витрати на їх оплату.
В той же час низький рівень доходів населення не дає змоги виконати необхідні роботи з утеплення та термомодернізації житла.
Чернігів – місто з характерною для пострадянського обласного центру структурою житлового фонду, у якій переважають п’яти – дев’ятиповерхові будинки. Житлова забезпеченість по місту складає 18,3 м2/особу проти 20,3 м2/осіб по Україні.
За останні 20 років побудовано близько 2,0 млн. м2. житлового фонду. Незначна частина житлового фонду збереглася із дореволюційних і довоєнних часів.
Ветхий житловий фонд представлений, в основному, одноповерховими дерев’яними будинками і зосереджений у центральній частині міста.
Найбільшими балансоутримувачами житлового фонду у місті є п’ять підприємств, чотири із яких комунальні, що утримують на правах господарського відання 93,5 % житлових будинків, та одне підприємство колективної форми власності – обслуговує будинки житлово-будівельних кооперативів.