Офіційний веб-портал
Чернігівської міської ради

БАРЦ

Володимир 

(16 січня 1972 – 24 лютого 2022)

Народився 16 січня 1972 року в с. Ріпки Чернігівської області.

У 2015 р. закінчив Національний університет «Чернігівська політехніка».

До лав Збройних Сил України вступив у 1992 р.

Загинув 24 лютого 2022 року в районі с. Трипілля Київської області.

Похований на кладовищі «Південне» Прилуцького району Чернігівської області.

Указом Президента України № 224/2022 від 9 квітня 2022 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

ЛАРІОНОВ

Михайло

(2 жовтня 1989 – 24 лютого 2022)

Народився 2 жовтня 1989 року в с. Гусавка Чернігівської області в родині робітників.

У 1995 р. пішов до першого класу Гусавської середньої школи, з 2002-го продовжив навчання у Киселівській ЗОШ.

У 2004 р. вступив до Чернігівського професійного будівельного ліцею, здобув спеціальність «Муляр, монтажник, зварювальник».

З 2007 до 2009 р. працював охоронцем ЗАТ «Золотий ключик» у м. Чернігові.

У листопаді 2009 р. призваний до лав Збройних Сил України на строкову службу. Звільнений зі служби у листопаді 2010 р. У жовтні 2011-го прийнятий на військову службу за контрактом. З грудня 2011 р. до 24 лютого 2022 р. проходив військову службу в 1-ій окремій танковій Сіверській бригаді на посаді головного сержанта.

Загинув 24 лютого 2022 року під час бойового завдання з оборони Чернігівщини.

Указом Президента України № 416/2022 від 15 червня  2022 року нагороджений орденом  ІІІ ступеня «За мужність» (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15 червня 2023 року №350 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

ЛЮБЕНКО

Денис

(14 вересня 2001 – 24 лютого 2022)

Народився 14 вересня 2001 року в м. Чернігові.

У 2016 р. закінчив Чернігівській інформаційно-технологічний ліцей №16.  У 2019 р. – Чернігівське вище професійне училище і опанував професію «агент з постачання».

У 2021 р. закінчив Державний професійно-технічний навчальний заклад «Чернігівське вище професійне училище».

Вступив до Збройних Сил України в травні 2021 р. добровільно. Службу проходив на посаді «оператор-розвідник» відділення радіорозвідки взводу спостереження та технічних засобів розвідки розвідувальної роти 1-ої окремої танкової Сіверської бригади. 

Загинув 24 лютого 2022 року біля с. Халявин Чернігівської області.

Похований 1 квітня 2022 року в м. Чернігові.

Указом Президента України № 416/2022 від 15 червня 2022 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

МАРЧЕНКО

Юрій 

(25 квітня 1998 – 24 лютого 2022)

Народився 25 квітня 1998 року в с. Півці Чернігівської області.

Вищу освіту здобув у Харківському національному університеті Повітряних Сил ім. І. Кожедуба.

Пройшов службу в Повітряних Силах Збройних Сил України.

З травня 2021 р. обіймав посаду начальника зв'язку зенітного ракетного полку.

Загинув 24 лютого 2022 року під час виконання бойового завдання.

Похований у м. Харкові.

Указом Президента України № 134/2022 від 14 березня 2022 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

ПОЛЕГЕНЬКО

Олег 

(22 вересня 1976 – 24 лютого 2022)

Народився 22 вересня 1976 року в м. Чернігові.

Почав військовий шлях з 1994 р. на посадах рядового складу. Закінчив факультет підготовки молодших спеціалістів Київського інституту ВПС у 2000 р.

Проходив службу на посадах: авіаційного механіка; техніка групи обслуговування та регламенту літаків, вертольотів та авіадвигунів; техніка групи підготовки випробувань та регламенту авіаційного озброєння ЛВК Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки.

Загинув 24 лютого 2022 року біля с. Трипілля Київської області.

Перепохований 26 квітня 2022 року на кладовищі «Яцево» у Чернігові.

Нагороджений відзнаками Міністерства оборони України: медаллю «10 років сумлінної служби», медаллю «15 років сумлінної служби».

Указом Президента України №224 від 9 квітня 2022 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

ЯЦИК

Олександр 

(12 листопада 1974 – 24 лютого 2022)

Народився 12 листопада 1974 року в м. Кременчук Полтавської області.

Проходив службу в УМВС України в Чернігівській області (2013-2015 рр.) та в ГУНП у Чернігівській області (2015-2022 рр.).

Спільно з працівниками ДСНСУ та військовими Збройних Сил України ніс службу в центрі керування польотами Ніжинського спеціального авіаційного загону.

24 лютого 2022 року загинув від несумісних із життям поранень.

Перепохований на Деївському кладовищі в с. Садки Полтавської області.

Указом Президента України № 79/2022 від 28 лютого 2022 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

ГРОЗА

Ігор

(22 листопада 1980 – 25 лютого 2022)

Народився 22 листопада 1980 року в с. Жавинка Чернігівської області.

У 1997 р. закінчив загальноосвітню школу с. Слабин (Гончарівська селищна ОТГ), а у 2018 р. – Чернігівський національний технологічний університет (НУ «Чернігівська політехніка»).

З грудня 1998 до травня 2000 р. проходив строкову військову службу у лавах Збройних Сил України. Служив в інженерному полку армійського корпусу Сухопутних військ ЗСУ – м. Звягель Житомирської області (раніше – Новоград-Волинський). 

З серпня 2000 до лютого 2014 р. працював слюсарем з ремонту устаткування теплових мереж у ТОВ «Чексіл». З травня 2014 до червня 2015 р. проходив військову службу в лавах Збройних Сил України. Служив водієм електриком 41-го батальйону територіальної оборони «Чернігів-2» ЗСУ.

З січня 2016 до січня 2019 р. проходив військову службу за контрактом у лавах Збройних Сил України. Служив в окремому полку зв’язку Оперативного командування «Північ» Сухопутних військ ЗСУ (м. Чернігів). 

З серпня 2019 до серпня 2021 р. проходив військову службу за контрактом у лавах Збройних Сил України. Брав участь в антитерористичній операції/операції об'єднаних сил на сході України.

24 лютого 2022 року знову став до лав Збройних Сил України. Служив стрільцем стрілецького відділення. Брав участь у боях за м. Чернігів.

25 лютого 2022 року підрозділ, у якому перебував старший солдат Ігор Гроза, отримав завдання закріпитися в районі с. Халявин Чернігівської області. Разом із військовослужбовцями 1-ої окремої танкової Сіверської бригади вони мали завадити російським окупантам зайняти позиції на підступах до міста.

Цей підрозділ одним із перших вступив у бій з армією рф і завдав їй чималої шкоди. Ігор Гроза знаходився на БМП-1, яка намагалась евакуювати воїнів до інших позицій. При відході наші підрозділи потрапили під ворожий обстріл артилерії. Один із вибухів пролунав біля БМП-1, внаслідок чого старший солдат Гроза отримав важкі осколкові поранення, від яких загинув.

Похований 8 квітня 2022 року на кладовищі с. Жавинка Чернігівської області.

Указом Президента України № 117/2022 від 8 березня 2022 року нагороджений орденом  ІІІ ступеня «За мужність» (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 27 березня 2024 року № 183 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

МИШКО

Микола

(2 травня 1979 – 25 лютого 2022)

Народився 2 травня 1979 року у с. Високе Чернігівської області.

У 1994 р. закінчив Височанську загальноосвітню школу і в тому ж році був прийнятий на роботу в тракторну бригаду КСП «Височанське».

Долучився до Збройних Сил України весною 2014 р., перебував на посаді водія автомобільного взводу підвозу боєприпасів роти матеріального забезпечення. Протягом служби йому було присвоєно звання старший солдат.

24 лютого 2022 року одним із перших став на захист України на посаді водія. 

Загинув 25 лютого 2022 року на в’їзді в м. Чернігів, в ході оборони міста від російських загарбників.

Похований 10 березня 2022 року в с. Високе Чернігівської області.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15 червня 2023 року №350 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

РОЗЕНКО

Дмитро

(28 жовтня 1986 – 25 лютого 2022)

Народився 28 жовтня 1986 року в с. Чудівка Чернігівської області. 

У 2003 р. закінчив Ріпкинську середню загальноосвітню школу №2. Ще до закінчення школи був зарахований за результатами універсіади студентом Чернігівського педагогічного університету на історичний факультет. Однак обрав для себе шлях правника та вступив до Одеської національної юридичної академії, яку закінчив у 2008 р., після чого був призначений на посаду помічника прокурора Талалаївського району Чернігівської області.

У 2013 р. призначений на посаду прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Чернігівської обласної прокуратури. 

З січня 2015 до квітня 2016 р. під час мобілізації проходив військову службу у лавах Збройних Сил України. З 2018 р. працював на посаді прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань. 

24 лютого 2022 року добровільно вступив до лав Збройних Сил України на посаду діловода групи логістики. 

25 лютого 2022 року під час участі в боях за м. Чернігів отримав важкі осколкові поранення, від яких загинув.

Похований 12 квітня 2022 року на кладовищі с. Чудівка Чернігівської області.

Указом Президента України №220/2022 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).  

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 27 березня 2024 року № 183 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

СТЕПАНЕНКО

Вадим

(21 вересня 1994 – 25 лютого 2022)

Народився 21 вересня 1994 року у с. Костирів Чернігівської області.

У 2013 р. закінчив Сосницький професійний аграрний ліцей.

Проходив строкову військову службу з листопада 2016 до травня 2018 р.

Після початку повномасштабної війни долучився до лав Збройних Сил України на посаді водія стрілецького взводу. 

Загинув 25 лютого 2022 року під час артилерійського обстрілу поблизу м. Чернігова.

Похований 31 березня 2022 року у с. Костирів  Чернігівської області.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 27 березня 2024 року № 183 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

ТЕЛУШКОВ

Сергій 

(27 березня 1998 – 25 лютого 2022) 

Народився 27 березня 1998 року в м. Чернігові.

Протягом 2019-2021 рр. брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі та стримуванні збройної агресії РФ в Донецькій та Луганській областях. 

Під час бойових дій у зоні ООС був нагороджений відзнакою «Козацький хрест» І та ІІ ступенів, пам'ятною медаллю «Захиснику Батьківщини», почесним нагрудним знаком «За досягнення у військовій службі» ІІ ступеня. За весь час перебування у зоні ООС Сергій був єдиний командир, який повертав усіх підлеглих живими. 

З початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України обороняв околиці м. Чернігова.

Загинув 25 лютого 2022 року поблизу с. Халявин, Чернігівської області під час стримування повномасштабного вторгнення рф на територію України.

Перепохований 3 серпня 2023 року на кладовищі «Яцево» у м. Чернігові.

Указом Президента України № 113/2022 від 7 березня 2022 року нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 7 листопада 2023 року № 716 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

АНАНЬЄВ

Андрій

(22 жовтня 1967 – 26 лютого 2022)

Народився 22 жовтня 1967 року у с. Гостищево Російської Федерації.

Закінчив середню школу №11 м. Чернігова у 1985 р., а у 1989 р. – Воронізьке вище військове авіаційне інженерне училище з відзнакою. 

У жовтні 1992 р. присягнув на вірність українському народові.

Протягом 1999-2002 рр. був начальником штабу- заступником командира авіаційної ескадрильї у військовій частині м. Чернігова. Звільнений у запас в званні майора у 2005 р.

Після звільнення з лав ЗСУ певний час працював у приватних структурах. 

26 лютого 2022 року знову приєднався до лав Збройних Сил України.

Загинув 26 лютого 2022 р. у м. Чернігові під час оборони міста. 

Похований 23 березня 2022 року у м. Чернігові.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15 червня 2023 року №350 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

БОНДАРЧУК

Сергій

(10 грудня 1980 – 26 лютого 2022)

Народився 10 грудня 1980 року в м. Чернігові.

У 1998 р. відмінно закінчив СЗОШ №5. У 2003 р. з відзнакою закінчив Чернігівський державний технологічний університет та здобув повну вищу освіту за спеціальністю «Менеджмент організацій», отримавши кваліфікацію економіста- менеджера. 

У 2003-2004 рр. проходив строкову службу. У 2005-2009 рр. – служив в МВС України, 2011-2013 рр. – в державній пенітенціарній службі України на посаді начальника відділу нагляду та безпеки.

Працював спеціалістом із продажу нерухомості та менеджером зі збуту. 

З перших днів повномасштабної війни добровільно став на захист України.

Загинув 26 лютого 2022 року поблизу с. Красне Чернігівського району, захищаючи Чернігівщину.

Похований 13 квітня 2022 року в м. Чернігові.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 24 квітня 2024 року № 249 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

БУЦЬ

Дмитро

(11 квітня 1991 – 26 лютого 2022)

Народився 11 квітня 1991 року в м. Чернігові.

У 2008 р. закінчив загальноосвітню школу №24. У 2012 р. закінчив Чернігівський ліцей хімічної промисловості.

Працював в АТ «Чернігів Газ». 

26 лютого 2022 року долучився до оборонців Батьківщини.

Загинув 26 лютого 2022 року в районі с. Красне Чернігівського району, захищаючи Чернігів.

Похований 10 червня 2022 року в м. Чернігові.

ГОРИЦЬКИЙ

Олександр 

(24 лютого 1984 – 26 лютого 2022)

Народився 24 лютого 1984 року у смт. Добрянка Чернігівської області.

З 2005 р. розпочав військову службу в Державній прикордонній служби України. У 2018-2019 рр. був у зоні проведення АТО.

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України захищав Чернігів на посаді інспектора прикордонної служби другої категорії 105-го прикордонного загону ім. князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України.

26 лютого 2022 року, виконуючи завдання у ході патрулювання міста, потрапив під обстріл ворожої ДРГ і загинув.  

Похований у смт. Добрянка Чернігівської області.

Указом Президента України від 28 лютого 2022 року № 79/2022 нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 30 серпня 2023 року № 555 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

ДОЖУК

Олег

(9 лютого 1987 – 26 лютого 2022) 

Народився 9 лютого 1987 року у с. Голишів Рівненської області.

У 2003 р. закінчив Суличівську загальноосвітню школу Ріпкинського району. У 2005 р. закінчив Замглайське професійно-технічне училище №12. У 2005 р. був призваний на строкову військову службу. У 2007 р. переїхав із сім'єю в с. Шабалинів Коропського району.

У 2014-2015 рр. проходив військову службу за мобілізацією у Збройних Силах України.

Після звільнення з військової служби працював у Шабалинівській ЗОШ робітником з ремонту.

24 лютого 2022 року став на захист України на посаді командира взводу забезпечення.

Загинув 26 лютого 2022 року під час захисту Чернігівщини біля с. Красне Чернігівського району.

Похований 22 березня 2022 року на кладовищі в с. Шабалинів Чернігівської області.

Указом Президента України № 360/2022 від 23 травня  2022 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 24 квітня 2024 року № 249 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

ЗІНЮК

Олександр

(10 листопада 1968 – 26 лютого 2022)

Народився 10 листопада 1968 року в м. Виборг Російської Федераціїя.

 У 1986 р. закінчив середню загальноосвітню школу в м. Улан-Уде. З липня 1988 р. до вересня 1989 р. проходив військову службу в ракетних військах.

У 1992 р. закінчив Чернігівський національний технологічний університет та здобув кваліфікацію «Інженер-механік». 

З червня 1994 р. до 2002 р. проходив службу в СБУ, де отримав звання «старший лейтенант».

З 2002 р. працював у ПАТ «Віват канцелярія» (водій). З липня 2014 почав службу в МВС у званні «капітан» на посаді старшого інспектора взводу роти батальйону особового призначення УМВС «Чернігів».

З 2014 р. брав участь в антитерористичній операції – ветеран АТО. У 2019 р. отримав звання «майор» за сумлінне виконання поставлених задач.

24 лютого 2022 року добровільно став до лав Збройних Сил України. Захищав Батьківщину на посаді «водій-електрик радіостанції».            

Загинув 26 лютого 2022 року біля с. Красне Чернігівського району, захищаючи Чернігів.

Похований 20 квітня 2022 року на кладовищі «Яцево» у м. Чернігові.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 24 квітня 2024 року № 249 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

ЗІТЄВ

Костянтин

(25 жовтня 1967 – 26 лютого 2022)

Народився 25 жовтня 1967 року в м. Скадовськ Херсонської області.

Навчався у Херсонському коледжі фахово-музичного мистецтва. Працював на підприємстві КП «Чернігівводоканал» на посаді «сантехнік-слюсар».

Після початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України долучився до лав Збройних Сил України на посаді радіотелеграфіста.

Загинув 26 лютого 2022 року в районі с. Красне Чернігівської області.

Похований 22 квітня 2022 року в м. Чернігові.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 24 квітня 2024 року № 249 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

ІБРАГІМОВ

Віктор

(12 листопада 1959 – 26 лютого 2022)

Народився 12 листопада 1959 року в с. Сяндеба АР Карелія Російської Федерації.

Після закінчення загальноосвітньої школи став курсантом Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків, а в 1981 р. – випускником зазначеного навчального закладу, опанувавши професію військового льотчика-винищувача на реактивних літаках.

З 1981 до 1996 рр. служив у навчальному авіаційному полку в м. Городня Чернігівської області. За період служби отримав численні нагороди та призові місця в авіаційних змаганнях, здобув звання майстра спорту зі спортивного пілотажу та льотчика першого класу, успішно підготував та випустив курсантів-льотчиків.

У 1991 р. присягнув на вірність Україні. З 1996 до 1998 рр. проходив навчання у Харківському інституті льотчиків. З 1998 до 2000 рр. служив на посаді начальника штабу бази військово-транспортної авіації в Кривому Розі. В 1999 р. брав участь у врегулюванні військового конфлікту в Югославії, за що отримав статус учасника бойових дій. У 2000 р. звільнився з армії у званні підполковника ЗСУ.

Після початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України, повернувся до війська та став на захист України на посаді старшого офіцера відділення логістики. 

Загинув 26 лютого 2022 року під час бою з ворогом в с. Красне Чернігівської області.

Похований 21 квітня 2022 року в м. Чернігові.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 24 квітня 2024 року № 249 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

ІВАШИНА

Олександр

(21 жовтня 1970 – 26 лютого 2022)

Народився 21 жовтня 1970 року в м. Ладан Чернігівської області.

У 1986 р. закінчив Ладанську загальноосвітню школу, а у 1993 р. – Київський геологорозвідувальний технікум Держкомгеології України. У 1999 р. закінчив Чернігівський технологічний інститут за спеціальністю «Фінанси» та здобув кваліфікацію економіста. 

З 1988 до 1990 рр. проходив строкову службу. Працював на керівних посадах. З 2016 р. працював на підприємстві ТОВ «Сіверагропродукт» у м. Чернігові – спочатку директором, а згодом заступником директора. 

26 лютого 2022 року долучився до лав Збройних Сил України. 

Загинув 26 лютого 2022 року в районі с. Красне Чернігівської області.

Похований 18 квітня 2022 року в м. Чернігові.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 24 квітня 2024 року № 249 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

ІГНАТЕНКО

Андрій

(10 грудня 1993 – 26 лютого 2022)

Народився 10 грудня 1993 року в м. Чернігові.

У 2010 р. закінчив Чернігівську загальноосвітню школу № 32. У 2010 р. вступив до Чернігівського залізничного ліцею №5 для опанування професії «помічник машиніста».

З 2012 р. проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України. Після служби працював на підприємстві ТОВ «Гермес-Т» на посаді «машиніст друкувального агрегату».

26 лютого 2022 року долучився до лав Збройних Сил України на посаді водій-електрик радіостанції.

Загинув 26 лютого 2022 року в с. Красне Чернігівської області.

Похований 11 березня 2022 року в м. Чернігові.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 24 квітня 2024 року № 249 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

ІЛЬЇН

В’ячеслав

(2 лютого 1974 – 26 лютого 2022)

Народився 2 лютого 1974 року у м. Шостка Сумської області.

У 1991 р. закінчив Чернігівську загальноосвітню школу №27.

З 1993 до 1995 рр. проходив строкову військову службу у лавах Збройних Силах України.  З 1995 до 1998 рр. працював в органах Міністерства внутрішніх справ. Останні роки працював будівельником.

26 лютого 2022 року добровільно став на захист України. 

Загинув 26 лютого 2022 року в районі с. Красне Чернігівського району в ході оборони м. Чернігова.

Похований 9 червня 2022 року в м. Чернігові.

КАШТАЛЬЯН

Олександр

(12 вересня 1973 – 26 лютого 2022)

Народився 12 вересня 1973 року у м. Прилуки Чернігівської області.

У 1988 р. закінчив Прилуцьку загальноосвітню школу №13, у 1992 р. – Прилуцьке педагогічне училище, а у 1995 р. – Чернігівський державний педагогічний інститут.

Працював в АТ «Укрексімбанк» у Чернігові керівником служби охорони.

26 лютого 2022 року долучився до лав ЗС України.

Загинув 26 лютого 2022 року під с. Красне Чернігівської області під час боїв за м. Чернігів.

Похований 21 березня 2022 року в м. Чернігові.

КЛАДЬКО

Сергій

(2 липня 1977 – 26 лютого 2022)

Народився 2 липня 1977 року в м. Чернігові. 

У 1992 р. закінчив загальноосвітню школу №5 І-ІІІ ступенів м. Чернігова.

Працював водієм-далекобійником.

Після початку повномасштабного вторгення РФ на територію України долучився до оборонців країни.

Загинув 26 лютого 2022 року в районі с. Красне Чернігівської області.

Похований 16 березня 2022 року на Забарівському кладовищі в м. Чернігові.

КОВАЛЬ

Іван

(27 лютого 1997 – 26 лютого 2022)

Народився 27 лютого 1997 року в с. Хрипівка Чернігівської області.

У 2015 р. закінчив Городнянську районну гімназію та школу мистецтв в м. Городня. Після закінчення гімназії навчався в Чернігівському ПТУ №15 на автослюсаря. 

У 2017 р. розпочав службу за контрактом. Спочатку курсантом навчальної танкової роти, далі – механіком-водієм танкового взводу одного з підрозділів 1-ої окремої танкової Сіверської бригади. З березня 2017 р. був навідником танкового взводу в цій же бригаді. 

Протягом 2017-2019 рр. неодноразово брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на території Донецької та Луганської областей. У грудні 2019 р. уклав новий контракт строком на один рік та продовжив служити на посаді головного сержанта – командира танку. У 2020-2021 рр. продовжував військову службу. 

Мав нагороди: заохочувальну відзнаку – медаль «За особливу службу» ІІІ ступеня, відзнаку «Козацький хрест» І ступеня. 

Загинув 26 лютого 2022 року в ході оборони м. Чернігова на вул. Незалежності під час виконання бойового завдання в момент перехоплення і знищення бронегрупи та диверсійно-розвідувальної групи противника.

Похований у с. Хрипівка Чернігівської області.

ЛЕЛЯНОВ

Михайло

(20 травня 1997 – 26 лютого 2022)

Народився 20 травня 1997 року в м. Чернігові.

У 2012 р. закінчив Чернігівську загальноосвітню школу №33, а у 2015 р. – Державний професійно-технічний навчальний заклад «Чернігівський професійний будівельний ліцей». Працював на Чернігівському військовому авторемонтному заводі.

26 лютого 2022 року став на захист Батьківщини.

Загинув 26 лютого 2022 року в районі с. Красне Чернігівського району в ході оборони Чернігівщини.

Похований 2 травня 2022 року в м. Чернігові.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 24 квітня 2024 року № 249 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

ЛОЗА

Віктор

(20 жовтня 1974 – 26 лютого 2022)

Народився 20 жовтня 1974 року в м. Чернігові. 

З 2014 р. брав участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей. У 2020 р. отримав звання «старшого лейтенанта». 

З початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України обороняв околиці м. Чернігова. 

26 лютого 2022 року отримав поранення несумісні з життям.

Похований на кладовищі «Ялівщина» в м. Чернігові.

Указом Президента України № 360/2022 від 23 травня 2022 року нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 7 листопада 2023 року № 716 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

ПАВЛЮК

Олег

(24 січня 1992 – 26 лютого 2022)

Народився 24 січня 1992 року в м. Конотоп Сумської області.

Навчався до 2004 р. в Конотопській спеціалізованій школі I-III ступенів №3. Цього ж року разом із батьками-військовослужбовцями переїхав до Старокостянтинова Хмельницької області і навчався там у навчально-виховному комплексі «Спеціалізована школа I-го ступеня, гімназія ім. Героя України С. Бондарчука», яку закінчив у 2009 р. Також закінчив мистецьку школу «Музична школа ім. М. Кондратюка», за класом гітара.

У 2009 р. вступив до Національного університету державної податкової служби України на кафедру економіки підприємства.

 Потім працював інженером-електроніком в Державному науково-випробувальному центрі (нині – Державний науково-дослідний інститут випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки, м. Чернігів).

З 24 лютого 2022 року став на захист України.                         

Загинув 26 лютого 2022 року в с. Красне Чернігівського району, захищаючи м. Чернігів.

Похований 20 квітня 2022 року на кладовищі «Яцево» в м. Чернігові.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 27 березня 2024 року № 183 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

ПАРМЬОНОВ

Валентин 

(7 січня 2001 – 26 лютого 2022)

Народився 7 січня 2001 року в м. Чернігові.

Після здобуття базової середньої освіти у Чернігівській загальноосвітній школі №6 вступив до Чернігівського фахового коледжу транспорту та комп’ютерних технологій Національного університету «Чернігівська політехніка».

З 2017 р. перебував у громадській організації «Національні дружини-Чернігів», брав активну участь у заходах партії «Національний Корпус», а також у вишколах «Національних Дружин». У квітні 2018 р. закінчив школу десятників «Національних Дружин», у 2019 р. пройшов навчальний курс підготовки чотових Школи молодших командирів ім. Аксьона і Хоми. У 2020 р. пройшов курс молодого бійця і вступив до полку «Азов» на посаді гранатометника стрілецького відділення взводу забезпечення навчального процесу батальйону вишколу особового складу.

Загинув 26 лютого 2022 року, отримавши несумісні з життям поранення під час виконання бойового завдання в м. Маріуполь. 

Указом Президента України № 79/2022 від 28 лютого 2022 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

ПАСЕКА

Віталій 

(15 травня 1979 – 26 лютого 2022)

Народився 15 травня 1979 року в с. Княжа Криниця Черкаської області.

Закінчив Івахнянську середню школу. Вищу освіту здобув у військовому інституті Київського Національного університету ім. Т. Шевченка.

Загинув 26 лютого 2022 року під час виконання бойового завдання в районі с. Новий Білоус Чернігівської області.

Похований на кладовищі с. Івахни Черкаської області.

Наказом Міністра оборони України від 10 жовтня 2022 року № 952 присвоєно чергове військове звання «Полковник» (посмертно).

Указом Президента України № 169/2022 від 25 березня 2022 року нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

ПОЛІЩУК

Ігор

(27 листопада 1970 – 26 лютого 2022)

Народився 27 листопада 1970 року в с. Пиків Вінницької області.

У 1988 р. закінчив Вінницьке СПТУ, здобув спеціальність «Електрозварювальник».

З грудня 1988 до жовтня 1990 р. проходив строкову службу.  З травня 1991 до лютого 2022 р. – командир відділення мінометного взводу мінометної батареї механізованого батальйону 1-ої окремої танкової Сіверської бригади. 

Загинув 26 лютого 2022 року під час виконання бойового завдання з оборони Чернігівщини.

Похований 25 березня 2022 року в с. Новий Білоус Чернігівської області. 

Указом Президента України № 360/2022 від 23 травня 2022 року нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).

СЕМЕНІЩЕВ

Дмитро

(3 травня 1974 – 26 лютого 2022)

Народився 3 травня 1974 року в м. Чернігові.

У 1989 р. закінчив вісім класів Чернігівської загальноосвітньої школи №28. У 1992 р. – Чернігівське професійно-технічне училище №15. Протягом 1992-1994 рр. проходив службу в лавах Збройних Сил України. Останні роки працював в обласному молодіжному театрі художником-освітлювачем.

Після початку повномасштабного вторгнення РФ  долучився до оборонців України. 

Загинув 26 лютого 2022 року в районі c. Красне Чернігівського району під час оборони м.Чернігова.

Похований 18 травня 2022 року в м. Чернігові.

ТУРЯНСЬКИЙ

Олег 

(28 березня 2004 – 26 лютого 2022)

Народився 28 березня 2004 року в м. Старий Самбір Львівської області.

У 2019 р. закінчив Чернігівський колегіум № 11 і вступив до Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою.

Вищу освіту здобував у Київському національному університеті ім. Т. Шевченка.

Загинув 26 лютого 2022 року в м. Києві під час перестрілки в ході бойових дій.

Похований у м. Старий Самбір Львівської області.

Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 28 лютого 2022 року № 164 присвоєне військове звання «молодший лейтенант» посмертно. 

ХОВРЕНКО

Андрій 

(16 травня 1984 – 26 лютого 2022)

Народився 16 травня 1984 року у с. Вишневе Чернігівської області.

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України захищав м. Чернігів на посаді інспектора прикордонної служби II категорії 105-го прикордонного загону ім. князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України.

Загинув 26 лютого 2022 року під час патрулювання м. Чернігова та виконання бойового завдання, потрапивши під обстріл ворожої ДРГ.

Похований у м. Чернігові.

Указом Президента України від 28 лютого 2022 року № 79/2022 нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 30 серпня 2023 року № 555 нагороджений медалля «За оборону Чернігова» (посмертно).

ЧУБАНЬ

Сергій  

(12 листопада 1984 – 26 лютого 2022)

Народився 12 листопада 1984 року у м. Тальне Черкаської області. 

З 2009 р. розпочав військову службу в Державній прикордонній службі України. У 2018-2019 рр. був у зоні проведення АТО.

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України захищав м. Чернігів на посаді інспектор прикордонної служби I категорії 105-го прикордонного загону ім. князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України.

26 лютого 2022 року, виконуючи завдання у ході патрулювання Чернігова, потрапив під обстріл ворожої ДРГ, загинув.  

Похований у смт. Добрянка Чернігівської області.

Указом Президента України від 28 лютого 2022 року № 79/2022 нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 30 серпня 2023 року № 555 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

ШНУРЕНОК

Максим

(28 січня 1990 – 26 лютого 2022)

Народився 28 січня 1990 року в м. Чернігові.

У 2007 р. закінчив Чернігівську гімназію №31, у 2012 р. – Чернігівський державний технологічний університет, отримавши диплом з відзнакою. 

У 2014 р. покинув улюблену справу та разом з однодумцями почав готуватись до призову на військову службу. З квітня 2015 до квітня 2016 р. проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України. Після служби повернувся до улюбленої справи. 

26 лютого 2022 року знову долучився до лав Збройних Сил України.

Загинув 26 лютого 2022 року в районі с. Красне Чернігівської області.

Похований 15 квітня 2022 року в м. Чернігові.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 24 квітня 2024 року № 249 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно). 

КРАВЧЕНКО

Ярослав

(3 грудня 1993 –27 лютого 2022)

Народився 3 грудня 1993 року у м. Прилуки Чернігівської області.

У 2009 р. закінчив школу, а у  2011 р. – Ладанський ліцей. У 2012 р. призваний на строкову військову службу. З 2015 р. працював на ТОВ «Пластмас». У 2018 р. перейшов працювати на ТОВ «Рошен» у Києві.

У липні 2020 р. добровільно долучився до складу одного з підрозділів 1-ої окремої танкової Сіверської бригади.

Після початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України разом із побратимами боронив Чернігівщину.

Загинув 27 лютого 2022 року в м. Чернігові під час оборони міста.

Похований 2 квітня 2022 року на кладовищі м. Прилук.

Указом Президента України №416/2022 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно.

СЕНЮК

Олексій

(24 грудня 1974 – 27 лютого 2022)

Народився 24 грудня 1974 року в с. Теліжинці Київської області. 

Захищав Україну від початку російсько-української війни добровольцем, а згодом військовослужбовцем-контрактником.

З початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України брав участь у бойових діях у складі 1-ої окремої танкової Сіверської бригади. У боях на Чернігівщині знищив дві ворожі бойові машини піхоти та захопив танк Т-72.  

Загинув 27 лютого 2022 року.

Похований у м. Носівка Чернігівської області.

Указом Президента України від 2 березня 2022 року № 94/2022 присвоєне звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).  

ШВЕД

Геннадій

(16 травня 1975 – 27 лютого 2022) 

Народився 16 травня 1975 року в с. Наталівка Херсонської області.

Навчався в середній школі с. Чорнотичі Чернігівської області, де закінчив дев'ять класів. У 1990 р. вступив до Щорського (зараз м. Сновськ) середнього професійно-технічного училища №7, яке успішно закінчив у 1993 р. та опанував спеціальність «столяр-плотник».

Після працював за фахом в колгоспі у с. Чорнотичі.

У 1994 р. призваний до лав Збройних Сил України. У 1995 р. вступив на навчання до Бердичівської школи прапорщиків, яку успішно закінчив. З 1994 до 2022 р. присвятив своє життя службі у Збройних Силах України.

Ветеран Збройних Сил України. Учасник бойових дій. У 2017 р. брав участь у антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей.

Після початку повномасштабного вторгнення РФ боронив Україну на посаді старшого техніка. 

Загинув 27 лютого 2022 року під час оборони м. Чернігова. 

Похований 1 березня 2022 року в м. Чернігові. 

Указом Президента України № 134/2022 від 14 березня 2022 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15 червня 2023 року №350 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

БОЙКО

Володимир 

(19 листопада 1977 – 28 лютого 2022)

Народився 19 листопада 1977 року в м. Чернігові.

Навчався в Чернігівській загальноосвітній школі № 14.

26 лютого 2022 року долучився до лав Збройних Сил України. Службу проходив у військовій частині управління артилерійського дивізіону.

Загинув 28 лютого 2022 року під час виконання бойового завдання.

У березні 2022 року був похований на кладовищі смт. Носівка Чернігівської області.

Перепохований на кладовищі «Яцево» у м. Чернігові.

ГАРБУЗА

Павло

(31 жовтня 1985 – 28 лютого 2022)

Народився 31 жовтня 1985 року в с. Жавинка Чернігівської області.

Після закінчення школи навчався у професійно-технічному училищі №1 – отримав диплом із відзнакою та професію «електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування».

Працював у ПАТ «Чернігівське Хімволокно».

З 2005 до 2006 р. служив у лавах Збройних Сил України. З 2015 до 2016 р. брав участь в АТО на посаді командира бойової машини.

24 лютого 2022 року знову долучився до лав Збройних Сил України.

Загинув 28 лютого 2022 року у м. Чернігові під час оборони міста від російських окупантів.

Похований на малій батьківщині у с. Жавинка Чернігівської області.  

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15 червня 2023 року №350 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

Указом Президента України №497 від 13 липня 2022 року нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня.

ЛУК’ЯНЕНКО

Дмитро 

(8 вересня 1998 – 28 лютого 2022)

Народився 8 вересня 1998 року в с. Олександрівка Чернігівської області.

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України був задіяний в розпорядження Збройних Сил України спільно з іншими поліцейськими управліннями «КОРД» та РПОП ГУНП області для здійснення пошуку диверсійно-розвідувальних груп та зачистки с. Киїнка.

Перебував у складі групи поліцейських, завданням якої було відбиття наступальних дій ворожих військ на південній околиці Чернігова.

28 лютого 2022 року загинув під час обстрілу із систем залпового вогню «Смерч».

Похований на кладовищі «Яцево» в м. Чернігові.

Указом Президента України № 124/2022 від 10 березня 2022 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 13 липня 2023 року № 424 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).     

МУЗИРЬОВ

Дмитро 

(5 вересня 1995 – 28 лютого 2022)

Народився 5 вересня 1995 року в м. Чернігові.

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України був задіяний у розпорядження Збройних Сил України спільно з іншими поліцейськими управліннями «КОРД» та РПОП ГУНП області для здійснення пошуку диверсійно-розвідувальних груп та зачистки с. Киїнка.

Виконував бойове завдання в районі с. Киїнка, де отримав несумісні з життям поранення.

Загинув 28 лютого 2022 року.

Указом Президента України № 124/2022 від 10 березня 2022 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 13 липня 2023 року № 424 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).   

НАСТИЧ

Володимир

(8 серпня 1974 – 28 лютого 2022)

Народився 8 серпня 1974 року в с. Володимирівка Чернігівської області.

28 лютого 2022 року був задіяний в розпорядження Збройних Сил України спільно з іншими поліцейськими управліннями «КОРД» та РПОП ГУНП області для здійснення пошуку диверсійно-розвідувальних груп та зачистки с. Киїнка.

Виконував бойове завдання в районі с. Киїнка, де отримав несумісні з життям поранення.

Загинув 28 лютого 2022 року. 

Похований на кладовищі «Яцево» в м. Чернігові.

Указом Президента України № 124/2022 від 10 березня 2022 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету від 13 липня 2023 року № 424 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» Чернігівської міської ради (посмертно).        

СТЕЛЬМАХ

Володимир

(5 серпня 1965 – 28 лютого 2022)

Народився 5 серпня 1965 року у с. Сокіл Російської Федерації у сім'ї військовослужбовця.

У 1983 р. закінчив загальноосвітню школу м. Ворошиловград (Луганськ), а у 1990 р. – Ворошиловградський машинобудівний інститут.

Працював начальником відділу якості ООО «Укрспецмет».

З липня 2018 р. перебував на військовій службі за контрактом на посаді механіка водія у складі одного з підрозділів 1-ої окремої танкової Сіверської бригади. Брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ в Донецькій та Луганській областях. 

Після початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України продовжив боронити нашу країну.        

Загинув 28 лютого 2022 року в районі с. Киїнка у бою за м. Чернігів.

Похований у м. Чернігові. 

Указом Президента України №360/2022 нагороджений орденом «За мужність» (посмертно). 

ХРИСТЕНОК

Олексій 

(27 березня 1985 – 28 лютого 2022)

Народився 27 березня 1985 року в с. Киїнка Чернігівської області.

Перебував у складі оперативної групи, яка виконувала бойові завдання щодо можливого проникнення диверсійно-розвідувальних груп РФ в мікрорайонах ЗАЗ, Подусівка, Бобровиця м. Чернігова та в населених пунктах Киїнка і Новоселівка Чернігівської області.

28 лютого 2022 року загинув під час обстрілу с. Киїнка.

Похований у с. Киїнка.

Указом Президента України № 124/2022 від 10 березня 2022 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 13 липня 2023 року № 424 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).       

КОВАЛЬЧУК

Віталій 

(14 серпня 1981 – 1 березня 2022)

Народився 14 серпня 1981 року у с. Іллінці Вінницької області.

Здобувши вищу освіту, проходив військову службу на різних офіцерських посадах у Державній прикордонній службі України. 

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України захищав м. Чернігів, перебуваючи на посаді начальника відділу тилового забезпечення 105-го прикордонного загону ім. князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України.

Загинув 1 березня 2022 року під час слідування до Управління прикордонного загону, перебуваючи у транспортному засобі, що підірвався на невстановленому вибуховому пристрої.

Похований у м. Новояворівськ Львівської області.

Указом Президента України від 10 березня 2022 року № 124/2022 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 30 серпня 2023 року № 555 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

КОЗАЧЕНКО

Андрій

(19 червня 1985 – 1 березня 2022)

Народився 19 червня 1985 року в м. Чернігові.

З 1992 до 2002 р. навчався в загальноосвітній школі №3. Після вступив до Чернігівського державного технологічного університету, який закінчив у 2007 р. за фахом «спеціаліста з фінансів».

Далі працював у банківський сфері, а з 2011 р. – займався власним бізнесом. В 2014 р., під час Майдану, вступив до громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону «Самооборони Чернігівщини».

24 лютого 2022 року добровільно вступив до ТрО м. Чернігова. Військову службу проходив на посаді старший навідник мінометного взводу.

Загинув 1 березня 2022 року під час виконання бойового завдання.

Похований 6 травня 2022 року на кладовищі «Ялівщина» в м. Чернігові.

Указом Президента України № 334 від 14 травня 2022 року нагороджений орденом  III ступеня «За мужність» (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 7 листопада 2023 року № 716 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

САЄНКО

Максим 

(17 лютого 2002 – 1 березня 2022)

Народився 17 лютого 2002 року в м. Чернігові.

Навчався в Чернігівській загальноосвітній школі №35. 

У 2019 р. вступив до Харківського національного університету повітряних сил ім. І. Кожедуба. 

З початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України обороняв територіальну цілісність України.

Загинув 1 березня 2022 року в м. Харкові. 

Похований у м. Чернігові.

Указом Президента України № 190 від 30 березня 2022 року нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно).

Указом Президента України № 320 від 7 травня 2022 року нагороджений орденом III ступеня «За мужність» (посмертно).

СЕЛЕЗЕНЬ

Анатолій

(8 листопада 1970 – 1 березня 2022)

Народився 8 листопада 1970 в с. Шептаки Чернігівської області, де і закінчив дев'ять класів школи.

Після вступив до Новгород-Сіверського медичного училища. Працював фельдшером на фельдшерсько-акушерському пункті в с. Червоний Хутір. Потім призваний на строкову військову службу.

Після повернувся до рідного села, працював фельдшером на фельдшерсько-акушерському пункті. Останнім часом працював у м. Києві охоронцем. 

27 лютого 2022 року добровільно долучився до оборонців України.    

Загинув 1 березня 2022 року на території с. Киїнка Чернігівської області у бою з російськими окупантами за м. Чернігів. 

Похований 8 квітня 2022 року в с. Шептаки Чернігівської області. 

СИЗОН

Сергій 

(17 січня 1961 – 1 березня 2022)

Народився 17 січня 1961 року в с. Васьково АР Крим.

З 1979 до 1981 рр. проходив строкову військову службу. Протягом 2014-2015 рр.  брав участь в АТО. 

У перший день повномасштабної війни долучився до лав Збройних Сил України та став на захист Чернігівщини на посаді кулеметника стрілецького відділення.

Загинув 1 березня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі с. Киїнка Чернігівської області.

Похований на кладовищі в Ніжині.

Указом Президента України №117 від 11 квітня 2022 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

ГАВРИШ

Вадим

(22 травня 1989 – 2 березня 2022)

Народився 22 травня 1989 року в м. Чернігові.

У 1997 р. навчався в середній загальноосвітній школі № 7. У 1999 р. перевівся до ліцею №15. У 2003 р. перейшов до середньої загальноосвітньої школи №8. Після закінчення школи у 2005 р. вступив до Державного професійно-технічного навчального закладу «Чернігівське вище професійне училище», яке закінчив у 2008 р. за спеціальністю «монтажник радіоапаратури». 

Після закінчення навчання влаштувався на роботу у ВАТ «Ясен» вантажником, де працював два роки. Останні роки займався різними видами будівництва, ремонтами та монтажем. 

25 лютого 2022 року пішов добровольцем на захист України на посаді водія-електрика радіостанції.

Загинув 2 березня 2022 року у м. Чернігові під час боїв за місто.

Похований 12 квітня 2022 року на кладовищі «Ялівщина» у м. Чернігові.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 24 квітня 2024 року № 249 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

ПЕРЕПІЛКА

Олександр

(9 січня 1969 – 2 березня 2022)

Народився 9 січня 1969 року в м. Чернігові. 

Навчався в Чернігівській загальноосвітній школі №11.  Працював на СТО з ремонту автомобілів.  З 2019 р. проходив військову службу за контрактом. 

2 березня 2022 року загинув під час оборони м. Чернігова.

Похований у м. Чернігові.

Указом Президента України № 134/2022 від 14 березня 2022 року нагороджений орденом  ІІІ ступеня «За мужність» (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15 червня 2023 року №350 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

ПУНЬКО

Юрій 

(13 серпня 1974 – 2 березня 2022)

Народився 13 серпня 1974 року в с. Вікторія Полтавської області. 

Починаючи з лютого 2014 р. до січня 2022 р. виконував бойові завдання в зоні АТО та ООС.

З початку повномасштабного вторгнення РФ  разом з особовим складом Чернігівського зонального відділу Військової служби правопорядку виконував завдання з оборони м. Чернігова від російських окупантів.

Загинув 2 березня 2022 року під час ракетно-бомбового удару по м. Чернігову. 

Похований на кладовищі «Ялівщина» у м. Чернігові.

Указом Президента України № 180/2022 від 28 березня 2022 року нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 7 листопада 2023 року № 716 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

БАБИЧЕВ

Олександр 

(6 лютого 1973 – 3 березня 2022)

Народився 6 лютого 1973 року в м. Чернігові.

Закінчив Чернігівську загальноосвітню школу №16 та Чернігівський технологічний інститут.

З 26 лютого 2022 року долучився до лав територіальної оборони м. Чернігова.

Загинув 3 березня 2022 року під час виконання бойового завдання з оборони м. Чернігова.

Похований у м. Чернігові.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 13 липня 2023 року № 424 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

БЕЛЕЦЬ

Віталій 

(6 квітня 1977 – 3 березня 2022)

Народився 6 квітня 1977 року в м. Чернігові.

У 1996 р. закінчив Чернігівську загальноосвітню школу № 29.

Служив у лавах Збройних Сил України (1995-1997 рр.).

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України долучився до лав Збройних Сил України добровольцем на посаду майстра обслуги мінометного взводу.

Загинув 3 березня 2022 року під час виконання бойового завдання.

Похований в м. Чернігові.

БІНЬКОВСЬКИЙ

Олександр 

(9 липня 1983 – 3 березня 2022)

Народився 9 липня 1983 року в м. Чернігові.

Закінчив Чернігівську середню школу № 6 та Чернігівське професійно-технічне училище № 6.

Проходив службу за контрактом у лавах Збройних Сил України.

26 лютого 2022 року долучився до лав територіальної оборони. 

Загинув 3 березня 2022 року під час оборони м. Чернігова.

Похований на кладовищі «Ялівщина» у м. Чернігові.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15 червня 2023 року №350 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

БРЯНСЬКИХ

Олексій 

(13 лютого 1994 – 3 березня 2022)

Народився 13 лютого 1994 року в м. Городня Чернігівської області.

Закінчив Городнянську загальноосвітню школу №2 та Чернігівський національний технологічний університет.

Працював юристом у приватній компанії у м. Чернігові.

25 лютого 2022 року вступив до лав Чернігівської територіальної оборони.

Загинув 3 березня 2022 року під час виконання бойового завдання з оборони м. Чернігова.

Похований на кладовищі «Ялівщина» у м. Чернігові.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 13 липня 2023 року № 424 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

ВОРОНА

Юрій 

(4 листопада 1993 – 3 березня 2022)

Народився 4 листопада 1993 року в м. Чернігові.

Закінчив Чернігівську загальноосвітню школу №19 та державний професійно-технічний заклад «Чернігівське вище професійне училище».

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України долучився до лав Збройних Сил України на посаду майстра обслуги мінометного взводу.

Загинув 3 березня 2022 року під час виконання бойового завдання з оборони м. Чернігова.

Похований на кладовищі «Забарівка» в м. Чернігові.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 17 листопада 2023 року № 746 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

ГУПАЛО

Сергій 

(25 липня 1972 – 3 березня 2022)

Народився 25 липня 1972 року в м. Чернігові.

Закінчив Чернігівську середню школу №13.

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України долучився до лав територіальної оборони м. Чернігова.

Загинув 3 березня 2022 року внаслідок виконання бойового завдання з оборони м. Чернігова.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 13 липня 2023 року № 424 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

ЖУРИЛКІН

Сергій 

(26 жовтня 1966 – 3 березня 2022)

Народився 26 жовтня 1966 року в м. Коломна Російської Федерації.

 Коли Сергію виповнився один рік, його батьки переїхали до м. Чернігова. Тут закінчив школу №3. 

Проходив строкову військову службу з 1984 до 1986 р. Додатково проходив військовий вишкіл у 1987 р. Звільнився в резерв у званні «лейтенант».  

У 1991 р. закінчив Запорізький індустріальний технікум, де опанував професію «електромеханік».  

На початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України працював майстром на чернігівському КП «Міськсвітло». 

25 лютого 2022 року одним з перших долучився до лав тероборони м. Чернігова.  

Загинув 3 березня 2022 року внаслідок авіаційного удару під час виконання бойового завдання на Чернігівщині.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15 червня 2023 року №350 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

ЗВОНОК

Євгеній 

(3 жовтня 1999 – 3 березня 2022)

Народився 3 жовтня 1999 року в м. Чернігові.

У 2015 р. закінчив місцеву загальноосвітню школу № 34, у 2019 р. – коледж транспорту та комп'ютерних технологій «Чернігівського національного технологічного університету».

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України долучився до лав територіальної оборони м. Чернігова на посаді стрільця-регулювальника. Загинув 3 березня 2022 року внаслідок авіаційного удару противника під час оборони м. Чернігова.

Похований на кладовищі в с. Забарівка Чернігівської області.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15 червня 2023 року №350 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

ЗОЛОТАР

Сергій 

(28 серпня 1971 – 3 березня 2022)

Народився 28 серпня 1971 року в с. Лосинівка Чернігівської області.

У 1988 р. закінчив Чернігівську загальноосвітню школу №28. У 1993 р. закінчив Чернігівський політехнічний інститут. З 1993 до 1994 р. проходив військову службу в Збройних Силах України.

За життя змінив багато професій від інженера-електронщика, бізнес-тренера до консультанта з виноробства та торгового представника з продажу сільгосптехніки. 

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України долучився до лав чернігівської територіальної оборони. 

Загинув 3 березня 2022 року під час бомбардування м. Чернігова, виконуючи військовий обов'язок із захисту Незалежності Батьківщини.

Похований 29 квітня 2022 року на кладовищі «Ялівщина» в м. Чернігові.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15 червня 2023 року  № 350 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

КОБЕЛЬ

Антон 

(22 червня 1982 – 3 березня 2022)

Народився 22 червня 1982 року в с. Новоаганськ Російської Федерації.

Навчався в середній школі №18 м. Чернігова. Вищу освіту здобував у Військовому інституті Київського національного університету ім. Т. Шевченка.

Протягом 2004-2007 рр. проходив службу в Збройних Силах України.

24 лютого 2022 року долучився до оборони м. Чернігова у лавах місцевої територіальної оборони.

Загинув 3 березня 2022 року внаслідок російського масованого авіаційного удару.

Похований на кладовищі «Ялівщина» у м. Чернігові.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 7 листопада 2023 року № 716 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

КОЛОША

Володимир 

(21 липня 1971 – 3 березня 2022)

Народився 21 липня 1971 року в с. Локнисте Чернігівської області.

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України, 25 лютого 2022 року, долучився до лав Збройних Сил України на посаді водія-санітара. 

Загинув 3 березня 2022 року в результаті артилерійського обстрілу в м. Чернігові.

Похований 8 квітня 2022 року на кладовищі «Ялівщина» у м. Чернігові.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15 червня 2023 року  № 350 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

КОПИЛ

Павло 

(18 березня 1985 – 3 березня 2022)

Народився 18 березня 1985 року в с. Старий Білоус Чернігівської області.

З 1992 до 2002 рр. навчався у Чернігівській загальноосвітній школі № 21. Пізніше – в Національному медичному університеті ім. О. Богомольця у м. Києві. 

З 2010 до 2011 рр. працював у Чернігівському протитуберкульозному диспансері, а з 2012 р. – у Київській міській станції швидкої допомоги та у приватних медичних закладах.  З 2008 до 2009 р. проходив військову службу за контрактом в смт. Десна.

Після повномасштабного вторгнення РФ на територію України боронив нашу країну на посаді водія мінометного взводу. 

Загинув 3 березня 2022 року в м. Чернігові під час виконання бойового завдання.

Похований 8 березня 2022 року в с. Старий Білоус Чернігівської області.

КОРНІЙЧИК

Володимир 

(6 червня 1965 – 3 березня 2022)

Народився 6 червня 1965 року в с. Переходівка Чернігівської області.

Закінчив Стодольську восьмирічну школу та Ніжинське професійно-технічне училище № 18.

Проходив строкову військову службу (1983-1984 рр.).

Учасник бойових дій в Афганській війні (1984-1986 рр.).

26 лютого 2022 року долучився до лав Збройних Сил України.

Загинув 3 березня 2022 року під час виконання бойового завдання з оборони м. Чернігова.

Похований у м. Чернігові.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15 червня 2023 року  № 350 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

КОРЧЕВ

Ігор 

(2 жовтня 1985 – 3 березня 2022) 

Народився 2 жовтня 1985 року в м. Суми.

Закінчив Сумську загальноосвітню школу №15, Сумське професійно-технічне училище № 2 та вищий навчальний заклад «Європейський університет».

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України вступив до лав Чернігівської територіальної оборони.

Загинув 3 березня 2022 року під час виконання бойового завдання з оборони м. Чернігова.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15 червня 2023 року  № 350 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

КОТОВ

Ігор 

(26 жовтня 1966 – 3 березня 2022)

Народився 7 лютого 1975 року в м. Жлобин Республіки Білорусь.

Закінчив Чернігівську загальноосвітню школу № 30 та Чернігівський політехнічний університет.

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України вступив до лав Чернігівської територіальної оборони.

Загинув 3 березня 2022 року під час виконання бойового завдання з оборони Чернігівської області.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15 червня 2023 року  № 350 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

КРОТ

Сергій 

(25 червня 1976 – 3 березня 2022)

Народився 25 червня 1976 року в м. Чернігові.

Закінчив Чернігівську загальноосвітню школу-інтернат ім. Ю. Коцюбинського та Чернігівське училище внутрішніх справ Міністерства Внутрішніх Справ України.

Навчався в Національній академії Внутрішніх Справ України.

Служив у внутрішніх органах МВС України.

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України долучився до лав територіальної оборони в м. Чернігові.

Загинув 3 березня 2022 року під час оборони м. Чернігова.

Похований у м. Чернігові.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15 червня 2023 року  № 350 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

МАЛЮЖЕНКО

Павло

(6 квітня 1977 – 3 березня 2022)

Народився 6 квітня 1977 року в м. Чернігові.

Закінчив Чернігівську загальноосвітню школу №27 та Чернігівське професійно-технічне училище № 10.

Після закінчення навчання долучився до лав Збройних Сил України.

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України долучився до лав місцевої територіальної оборони.

Загинув 3 березня 2022 року внаслідок авіаудару російським літаком під час оборони м. Чернігова.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15 червня 2023 року  № 350 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

МЕКШУН

Юрій 

(14 жовтня 1977 – 3 березня 2022)

Народився 14 жовтня 1977 року в м. Чернігові.

Закінчив Чернігівську середню школу № 15 та Чернігівське професійно-технічне училище № 6.

Проходив строкову військову службу (1995-1997 рр.).

У лютому 2015 р. долучився до лав Збройних Сил України на посаді старшого моториста берегового відділення. Учасник бойових дій в зоні проведення антитерористичної операції (2015-2017 рр.).

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України долучився до лав територіальної оборони в м. Чернігові.

Загинув 3 березня 2022 року під час виконання бойового завдання в м. Чернігові.

Похований на кладовищі «Ялівщина» у м. Чернігові.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15 червня 2023 року  № 350 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

ОСТРОГРУД

Юрій

(5 жовтня 1966 – 3 березня 2022)

Народився 5 жовтня 1966 року в м. Чернігові.

Закінчив Чернігівську середню школу № 7. Проходив строкову військову службу (1984-1986 рр.).

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України долучився до лав Збройних Сил України на посаду командира зведеного підрозділу.

Виконував завдання з охорони і оборони об’єктів критичної інфраструктури Чернігова.

Загинув 3 березня 2022 року під час оборони м. Чернігова.

Похований на кладовищі «Ялівщина» у м. Чернігові.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 7 листопада 2023 року  № 716 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

РОСЛИК

Сергій 

(15 лютого 1959 – 3 березня 2022)

Народився 15 лютого 1959 року в м. Чернігові.

Закінчив Чернігівську загальноосвітню школу №14 та Чернігівське професійно-технічне училище №6.

У 1986 р. брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської атомній електростанції, ліквідатор другої категорії.

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України долучився до лав територіальної оборони м. Чернігова.

Загинув 3 березня 2022 року під час оборони м. Чернігова.

Похований на кладовищі «Ялівщина» в м. Чернігові.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 7 листопада 2023 року  № 716 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

САХНО

Володимир

(13 грудня 1975 – 3 березня 2022)

Народився в сім’ї військовослужбовця 13 грудня 1975 року в м. Чернігові.

У 1992 р. закінчив Чернігівську загальноосвітню середню школу №1. 

У 1994 р. закінчив Чернігівський юридичний технікум за спеціальністю «Право і організація соціального забезпечення». У 2002 р. здобув вищу освіту за спеціальністю «Психологія» у Чернігівському державному педагогічному університеті. ім. Т. Шевченка.  У 2010 р. отримав другу вищу освіту за спеціальністю «Управління персоналом та економіка праці» у Міжрегіональній академії управління персоналом.

Свій військовий шлях розпочав у 1994 р., коли був призваний на строкову службу, а в 1996 р. почалась служба в органах МВС України на посаді інспектора відділення дільничних інспекторів міліції Деснянського відділу Чернігівського відділу Чернігівського міського управління УМВС України в Чернігівській області. У 2001 р. з посади заступника командира роти окремого батальйону патрульно-постової служби міліції при МВС України в Чернігівській області, згідно з Наказом УМВС України в Чернігівській області, був відряджений у розпорядження Головного управління внутрішніх військ УМВС України та призначений на посаду офіцера (психолога) в/ч 3041 (з охорони ДСП «Чорнобильська АЕС»). 

З 2005 р. був призначений на посаду коменданта другої спеціальної комендатури в/ч 3041 Національній гвардії України (по охороні ДСП «Чорнобильська АЕС»).

24 серпня 2021 р. на підставі наказу командувача Національної гвардії України припинено контракт та звільнено з військової служби у запас.

24 лютого 2022 року призваний на військову службу за мобілізацією в добровільному порядку.

Загинув 3 березня 2022 року, захищаючи м. Чернігів, внаслідок обстрілу позицій підрозділу. 

Похований 7 березня 2022 року на кладовищі в м. Чернігові.

Під час проходження служби ветеран військової служби підполковник Сахно був неодноразово заохочений грамотами, подяками, грошовими преміями та знаками внутрішніх військ МВС України «За зразкову службу» першого ступеня, відзнакою МВС України «За відзнаку в службі» (I, II ступенів), відзнакою НГУ «Медаль 20 років сумлінної служби», медаль «Ветеран військової служби», був занесений на дошку пошани внутрішніх військ МВС України.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15 червня 2023 року №350 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

СИЗОНЕНКО

Сергій 

(22 січня 1979 – 3 березня 2022)

Народився 22 січня 1979 року в м. Городня Чернігівської області.

Закінчив Городнянську середню загальноосвітню школу № 1.

Проходив строкову військову службу (1997-1998 рр.).

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України долучився до лав Збройних Сил України на посаду майстра-номера обслуги мінометного взводу.

Загинув 3 березня 2022 року під час виконання бойового завдання з оборони м. Чернігова.

Похований на кладовищі в м. Чернігові.

УРБАНОВИЧ

Олександр 

(8 грудня 1989 – 3 березня 2022)

Народився 8 грудня 1989 року в м. Глухів Сумської області.

Після закінчення школи вступив до Чернігівського радіомеханічного технікуму та Чернігівський національний університет ім. Т. Шевченка.

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України вступив до лав Чернігівської територіальної оборони.

Загинув 3 березня 2022 року під час виконання бойового завдання в м. Чернігові.

Похований у м. Чернігові.

ШАБЛІЙ

Артем 

(4 листопада 1993 – 3 березня 2022)

Народився 4 листопада 1993 року в м. Чернігові.

Навчався в загальноосвітній навчальній школі №19. У 2010 р. закінчив державний професійно-технічний заклад «Чернігівське вище професійне училище» за напрямом «монтажник радіоелектронної апаратури та пристроїв».  

Займався перетяжкою меблів, потім працював малярем на одному з підприємств.

Після повномасштабного вторгнення РФ на територію України долучився до лав Збройних Сил України на посаду майстра обслуги мінометного взводу. 

Загинув 3 березня 2022 року під час ворожого авіанальоту в районі мікрорайону Подусівка в м. Чернігові.

Похований 14 березня 2022 року на кладовищі «Забарівка» в м. Чернігові. 

ЯРМАК

Ілля

(28 грудня 1989 – 3 березня 2022)

Народився 28 грудня 1989 року в м. Чернігові.

У 2007 р. закінчив Чернігівську загальноосвітню школу № 6. За час навчання брав участь у всіх позакласних заходах. У 2007 р. вступив до Чернігівського професійного ліцею залізничного транспорту № 5. У 2008 р. був призваний до лав Збройних Сил України, за час проходження служби отримав звання молодшого сержанта. 

У 2010 р. вступив на військову службу за контрактом, отримав військове звання сержанта.  Під час служби вступив до Коледжу економіки і технологій Чернігівського державного технологічного університету.  

У перший день повномасштабного вторгнення РФ на територію України долучився до лав ТрО  м. Чернігова на посаду мінометного  взводу. 

Загинув 3 березня 2022 року в м. Чернігові під час виконання бойового завдання.

Похований 1 квітня 2022 року на кладовищі «Ялівщина» у м. Чернігові. 

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 7 листопада 2023 року  № 716 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

ІВАНІЧЕНКО

Петро 

(16 травня 1982 – 4 березня 2022)

Народився 16 травня 1982 року в м. Чернігові.

Закінчив Чернігівську середню школу № 34 та Чернігівський комерційний технікум.

Проходив військову службу (2000-2001 рр.).

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України долучився до лав Збройних Сил України добровольцем.

Загинув 4 березня 2022 року в результаті під час оборони м. Чернігова.

Похований на кладовищі «Забарівка» у м. Чернігові.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15 червня 2023 року № 350 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

КУЧЕРЯВЕНКО

Євгеній

(21 жовтня 1979 – 4 березня 2022)

Народився 21 жовтня 1979 року в м. Чернігові.

Закінчив Чернігівську вечірню загальноосвітню школу №1 та Чернігівське будівельне училище № 18.

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України добровільно долучився до лав територіальної оборони у м. Чернігові.

Загинув 4 березня 2022 року під час виконання бойового завдання з оборони м. Чернігова.

Похований у м. Чернігові.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради №424 Нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

МЕЛЬНИЧЕНКО

Сергій 

(7 квітня 1980 – 4 березня 2022)

Народився 7 квітня 1980 року в м. Чернігові.

У 1999 р. закінчив Чернігівський радіомеханічний технікум.

Служив у лавах Збройних Сил України на посаді водія (1999-2004 рр.).

Протягом 2006-2014 рр. працював водієм у державній пожежно-рятувальній частині Головного управління Державної служби надзвичайних ситуацій України у Київській області.

З 2014 р. – водій державної пожежно-рятувальної частини державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби надзвичайних ситуацій України у Київській області у м. Чорнобиль.

Загинув 4 березня 2022 року від поранення несумісного з життям, внаслідок авіаційного удару під час гасіння пожежі будівлі в м. Чернігові.

Указом Президента України № 141/2022 від 16 березня 2022 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

ПІПКУН

Володимир

(11 лютого 1987 – 4 березня 2022)

Народився 11 лютого 1987 року в м. Чернігові.

У 2004 р. закінчив середню загальноосвітню школу №8, а у 2008 р. – Київський національний університет Внутрішніх справ. Вступив до Збройних Сил України в 2016 р., добровільно.

Брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення. Сержант 1-ої окремої танкової бригади. 

Загинув 4 березня 2022 року в районі с. Новоселівка Чернігівського району.

Похований 26 березня 2022 року в м. Чернігові.

Указ Президента України від 15 червня 2022 року №416 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15 червня 2023 року № 350 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

СІЧКАР

Юрій 

(25 січня 1975 – 4 березня 2022)

Народився 25 січня 1975 року в м. Остер Чернігівської області.

У 1993 р. закінчив Чернігівську середню школу №31.

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України долучився до лав територіальної оборони у м. Чернігові.

Загинув 4 березня 2022 року під час виконання бойового завдання з оборони м. Чернігова.

Похований у с. Дрімайлівка Чернігівсько району.

КУКЛА

Ілля 

(4 травня 1994 – 5 березня 2022)

Народився 4 травня 1994 року в м. Чернігові.

Закінчив Чернігівську середню школу № 12.

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України добровільно долучився до лав Збройних Сил України на посаді стрільця-регулювальника комендантського відділення.

Загинув 5 березня 2022 року, отримавши важкі поранення внаслідок ворожого обстрілу м. Чернігова.

Похований на кладовищі «Ялівщина» у м. Чернігові.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15 червня 2023 року № 350 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

МАНАЙЧЕВ

Дмитро

(10 січня 1970 – 5 березня 2022)

Народився 10 січня 1970 року в с. Дмитрівка Одеської області.

У 1987 р. закінчив Дмитрівську  середню школу. 

Навчався в Татарбунарському професійно-технічному аграрному училищі, де опанував фах «тракторист-машиніст 3-го класу» та «водій». З 1988 до 1990 р. проходив строкову військову службу. Протягом 2015-2016 рр. також проходив військову службу. 

У перший день повномасштабного вторгнення РФ на територію України став на захист її Незалежності на посаді номера обслуги зенітного артилерійського взводу. 

Загинув 5 березня 2022 року під час оборони м. Чернігова внаслідок важкого поранення.

Похований 8 квітня 2022 року на кладовищі с. Ріпки Чернігівської області.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15 червня 2023 року № 350 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

СЕРДЮК

Володимир 

(3 грудня 1976 – 5 березня 2022)

Народився 3 грудня 1976 року в с. Малинівка Чернігівської області.

Закінчив Малинівську середню школу та Сосницьке професійно-технічне училище.

Проходив строкову військову службу в морфлоті.

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України долучився до лав Збройних Сил України.

Загинув 5 березня 2022 року в районі с. Полуботки Чернігівської області під час виконання бойового завдання з оборони м. Чернігів.

Похований у с. Малинівка Чернігівської області.

ХОМЕНКО

Сергій 

(13 серпня 1982 – 5 березня 2022)

Народився 13 серпня 1982 року в м. Чернігові.

У 1999 р. закінчив середню загальноосвітню школу №3, а потім Чернігівський педагогічний інститут ім. Т. Шевченка.

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України долучився до лав територіальної оборони м. Чернігова.

Загинув 5 березня 2022 року, отримавши важке поранення внаслідок ворожого обстрілу м. Чернігова.

Похований у м. Чернігові.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради №424 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

СЕЛЮТІН

Владислав 

(30 квітня 2001 – 7 березня 2022)

Народився 30 квітня 2001 року в м. Каменськ-Шахтинський Російської Федерації. 

У 2016 р. вступив до військового ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою в м. Чернігові.

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України був у складі стрілецького батальйону – обороняв с. Горінка Гостомельського району.

Загинув 7 березня 2022 року під час мінометного обстрілу.

Похований на Смолянському військовому кладовищі в м. Житомирі.

Указом Президента України №242/2022 від 15 квітня 2022 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

ГУБСЬКИЙ

Андрій 

(24 жовтня 1969 – 8 березня 2022)

Народився 24 жовтня 1969 року в м. Чернігові.

У 1985 р. закінчив Чернігівську середню школу № 2.

Проходив строкову військову службу (1988 р.).

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України долучився до лав територіальної оборони м. Чернігова на посаду «стрілець».

Загинув 8 березня 2022 року під час виконання бойового завдання з оборони м. Чернігова.

Похований на кладовищі «Ялівщина» у м. Чернігові.

Указом Президента України №735/2022 від 25 жовтня 2022 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради №424 Нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

АВДІЄНКО

Микола

(26 травня 1979 – 9 березня 2022)

Народився 26 травня 1979 року у м. Чернігові.

З 1986 р. навчався у школі №8. Після закінчення дев'ятого класу вступив до ПТУ №18.

Далі долучився до лав Збройних Сил України. Отримав звання сержанта і перебував на посаді заступника командира взводу. За виконання бойового завдання на території АР Крим був нагороджений медаллю.

Після служби працював завідувачем складу побутової хімії. У 2020 р. працював закордоном.

24 лютого 2022 року одним із перших став до лав Захисників України на посаду гранатометника стрілецького відділення.

Під час оборони Чернігівщини в районі с. Красне потрапив під ворожий авіаудар, внаслідок чого отримав контузію. Після лікування у березні 2022 року повернувся до побратимів та продовжив боронити рідний край.

Загинув 9 березня 2022 року під час оборони Чернігівщини поблизу с. Лукашівка.

Похований на Чернігівщині.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 17 листопада 2023 року № 746 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

Указом Президента України нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

АНТОНЕНКО

Віктор

(21 лютого 1983 – 9 березня 2022)

Народився 21 лютого 1983 року в с. Дьорновичі Республіки Білорусь.

У 2000 р. закінчив Чернігівську школу-колегіум №11 та був провідним спортсменом з футболу та волейболу в ДЮСШ. Створив свій власний рок-гурт.

У 2005 р. закінчив Чернігівський державний інститут економіки та управління за спеціальністю «Банківська справа». У 2004 р. взяв академічну відпустку в інституті, щоб пройти військову службу в окремій десантно-штурмовій бригаді.

Працював на посаді проєктного менеджера в АТ «Райффайзен Банк Аваль», а згодом зайняв керівну посаду. Був дуже різнобічною особистістю і спробував себе в IT-сфері, де досяг великих успіхів. Займався настільним тенісом і здобув чимало нагород.

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України добровільно вступив до лав територіальної оборони у м. Чернігові.

Загинув 9 березня 2022 року під час виконання бойового завдання із захисту міста.

Похований 11 березня 2022 року в м. Чернігові.

Указом Президента України № 735 від 25 жовтня 2022 року нагороджений орденом III ступеня «За мужність» (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради №424 Нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

АНУЛЯ

Юрій

(25 лютого 1965 – 9 березня 2022)

Народився 25 лютого 1965 року в м. Чернігові.

Навчався в школі №3, після дев'ятого класу продовжив навчання в школі №30. Після вступив до вищого командного військового училища м. Ташкент (Узбекистан).

Після звільнення в 1991 р. разом із сім'єю повернувся до м. Чернігова. Працював в Державній податковій службі на посаді начальника управління валютного контролю, а також у Центрі реабілітації учасників АТО на посаді начальника охорони.

26 лютого 2022 року долучився до лав Збройних Сил України на посаді лікаря медичного пункту.

Загинув 9 березня 2022 року під час виконання бойового завдання з оборони м. Чернігова.

Похований 8 червня 2022 року у м. Чернігові.

ДАЙНЕКО

Сергій

(10 липня 1979 – 9 березня 2022)

Народився 10 липня 1979 року в с. Макишин Чернігівської області.

В 1984 р. пішов до першого класу Макишинської середньої школи. З 1999 до 2004 р. навчався на заочному відділенні факультету фізичного виховання ЧНПУ.

З 1995 до 1997 проходив строкову службу в лавах ЗСУ. У  1997 р. вступив на військову службу за контрактом. З 1997 до 1998 р. навчався в Деснянській школі прапорщиків, отримав військове звання «прапорщик». 

З серпня до листопада 2003 р. – командир взводу зв'язку батальйону матзабезпечення. З листопада 2003 до грудня 2013 р. – старшина розвідувальної роти. З грудня 2013 до травеня 2018 р. – командир розвідувального взводу розвідувальної роти. З травня 2018 до березня 2021 р. – командир механізованого взводу одного з підрозділів 1-ої окремої танкової Сіверської бригади ОК «Північ».

З березня 2021 до березня 2022 р. – заступник командира роти з морально-психологічного забезпечення навчального батальйону  загальновійськового полігону ОК «Північ».

Загинув 9 березня 2022 року під час участі у бойових діях на Чернігівщині, внаслідок відбиття атаки ворожої ДРГ.

Указом Президента України № 25 від 20 січня 2023 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

ІВАНЕНКО

Сергій 

(25 серпня 1996 – 9 березня 2022)

Народився 25 серпня 1996 року в смт Талалаївка, Прилуцького району, Чернігівської області.

Навчався у Талалаївській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів. Закінчив Чернігівський технологічний університет.

Працював за спеціальністю в одному з відділень Альфа-банку. 

28 лютого 2022 року долучився до лав Збройних Сил України та став на захист Батьківщини на посаді радіотелефоніста стрілецької роти.

Загинув 9 березня 2022 року у с. Лукашівка, під час виконання бойового завдання із захисту Чернігівщини.

Похований 13 квітня 2022 року в смт Талалаївка Чернігівської області.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 17 листопада 2023 року № 746 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

Указом Президента України №293 2 травня 2022 року нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

МАКСИМЕНКО

Віктор

(25 червня 1980 – 9 березня 2022)

Народився 25 червня 1980 року в м. Чернігові.

У 1995 р. закінчив середню школу № 13, у 1998 р. – Чернігівське вище професійне училище №15. З 1998 до 2000 р. проходив строкову службу у лавах Збройних Сил України в м. Біла Церква.

З 2005 до 2010 р. навчався в Ніжинському державному університеті ім. М. Гоголя за спеціальністю «Вчитель історії і правознавства» (заочна форма).

З 2017 до 2019 р. проходив службу за контрактом в Державній прикордонній службі України в званні старший сержант.

З початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України був призваний на службу в Збройні Сили України (з 28 лютого 2022 року). 

Загинув 9 березня 2022 року у боях з оборони с. Лукашівка Чернігівської області.

Похований 16 квітня 2022 року на Забарівському кладовищі в м. Чернігові.

Указом Президента України № 293 від 2 травня 2022 року нагороджений орденом III ступеня «За мужність» (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 17 листопада 2023 року № 746 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

МАЛИЙ

Дмитро

(14 лютого 1986 – 9 березня 2022)

Народився 14 лютого 1986  року в с. Анисів Чернігівської області.  

У 2004 р. закінчив Анисівську загальноосвітню школу ім. І. Франка. З 2005 до 2006 р. проходив строкову військову службу. 

У 2014 р. був призваний до лав Збройних Сил України під час мобілізації. За час проходження військової служби залучався до виконання завдань у зоні проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, у період з 12 травня 2015 до 22 вересня 2015 р. 

У лютому 2022 року знову долучився до лав Збройних Сил України на посаді головного сержанта взводу стрілецької роти. 

Загинув 9 березня 2022 року в с. Лукашівка Чернігівської області.

Похований 11 квітня 2022 року в с. Анисів Чернігівської області. 

Указом Президента України № 293 від 2 травня 2022 року нагороджений орденом «За  мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 17 листопада 2023 року № 746 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

МЕЩЕРЯКОВ

Вадим

(21 вересня 1964 – 9 березня 2022)

Народився 21 вересня 1964 року в с. Вірівка Херсонська область. 

Дитинство провів на Хмельниччині з бабусею, де здобув середню освіту. З 1979 до 1982 р. навчався у СТ ПТУ за спеціальністю «Столяра». 

У 1982 р. проходив строкову службу, де здобув звання «старший сержант». Юність пройшла в м. Нова Каховка. Там переважно працював на інженерних роботах. В 1988 р. переїхав до м. Славутич – працював на посаді дозиметрист п'ятої категорії у цеху радіаційної безпеки на Державному підприємстві Енергоатом РП ЧАЕС. Згодом перейшов за цією ж посадою у французьку компанію «Новарка».

З 2016 р. вийшов на пенсію із званням «ветеран праці» і учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. У цьому ж році переїхав до м. Чернігова, де займався бджолярством і вів ютуб-канал «Життя молодого пенсіонера».

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України добровільно вступив до лав Збройних Сил України на посаду головного сержанта стрілецького взводу. 

Загинув 9 березня 2022 року під час виконання бойових завдань біля с. Лукашівка Чернігівської області у результаті поранення. 

Похований 15 квітня 2022 року на кладовищі «Ялівщина» в м. Чернігові.

Указом Президента України № 293 від 2 травня 2022 року нагороджений орденом III ступеня «За мужність» (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 17 листопада 2023 року № 746 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

СЕРІЙ

Олександр 

(31 січня 1989 – 9 березня 2022)

Народився 31 січня 1989 року у с. Бірки Чернігівської області.

Після школи вступив до Київського професійно-технічного училища №126 та Київського інженерно-будівельного інституту.

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України долучився до лав Збройних Сил України на посаду кулеметника стрілецького відділення.

Загинув 9 березня 2022 року в бою біля с. Новоселівка Чернігівської області.

Похований у с. Бірки Чернігівського району.

Указом Президента № 293/2022 від 2 травня 2022 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 17 листопада 2023 року № 746 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

ТАРАСЕНКО

Юрій

(9 лютого 1973 – 9 березня 2022)

Народився 9 лютого 1973 року в м. Чернігові. 

У 1990 р. закінчив Чернігівську середню школу №11. У тому ж році вступив до Рязанського вищого військового училища (РФ). Після переведення у 1994 р. закінчив Полтавське вище військове училище за спеціальністю «Інженер з експлуатації засобів електрозв'язку».

Після закінчення училища служив у смт. Десна. Пізніше перевівся до м. Чернігова у полк зв'язку. Мав відзнаки за сумлінну службу.  У 2010 р. звільнився за станом здоров'я у званні «майора» Збройних Сил України. 

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України, будучи офіцером запасу, добровільно пішов захищати своє рідне місто, на посаді командира стрілецької роти окремого стрілецького батальйону.

Загинув 9 березня 2022 року під с. Лукашівка Чернігівської області.

Похований 18 квітня 2022 року в м. Чернігові.

Указом Президента України № 293/2022 від 2 травня 2022 року нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 17 листопада 2023 року № 746 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

ТИШЕВСЬКИЙ

Тарас

(5 червня 1986 – 9 березня 2022)

Народився 5 червня 1986 року в с. Даничі Чернігівської області.

З 1992 до 2001 р. навчався у Даницькій ЗОШ І-ІІ ст., з 2001 до 2003 р. – в Ріпкинській ЗОШ І-ІІІ ст. З 2003 до 2006 р. – у Чернігівському державному механіко-технологічному технікумі.

З 2008 до 2009 рр. проходив строкову військову службу у військовій частині м. Біла Церква. З 2010 до 2015 рр. проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі України. У березні 2016 р. вступив на військову службу за контрактом до Збройних Сил України. Службу проходив у військовій частині м. Чернігова.

У 2013 р. одружився, у тому ж році народилась донька Вікторія, а у 2021 р. – донька Соломія.

З перших днів повномасштабного вторгнення РФ на територію України став на захист рідного міста на посаді гранатометника роти охорони Чернігівського ОМТЦК та СП.

9 березня 2022 року, захищаючи м. Чернігів, загинув внаслідок ворожого мінометного обстрілу позицій підрозділу в с. Новоселівка – отримав поранення, які виявилися несумісними із життям.

Похований 12 березня 2022 року в м. Чернігові.

Указом Президента України № 268/2022 від 21 квітня 2022 року нагороджений орденом III ступеня «За мужність» (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15 червня 2023 року № 350 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

ШЕРЕМЕТ

Артем 

(25 вересня 1990 – 9 березня 2022)

-

Народився 25 вересня 1990 року в м. Городня Чернігівської області.

У 2007 р. закінчив місцеву ЗОШ I-III ступенів №1.

З 2009 до 2010 рр. проходив строкову військову службу.

У 2015 р. став до лав Збройних Сил України на посаду стрільця-помічника гранатометника. Брав участь в АТО/ООС на сході України протягом 2015-2022 рр.

У 2019 р. під час виконання бойового завдання отримав поранення.

Був нагороджений нагрудним знаком «За зразкову службу», медаллю Президента України «Захиснику Вітчизни».

24 лютого 2022 року став на захист України на посаді старшого оператора розвідувального взводу.

Загинув 9 березня 2022 року в районі с. Лукашівка Чернігівської області.

Похований 6 квітня 2022 року на кладовищі с. Жовідь Чернігівської області.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 17 листопада 2023 року № 746 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

Указом Президента України №293 від 2 травня 2022 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

ШУЛЬГА

Ярослав

(8 вересня 1982 – 9 березня 2022)

Народився 8 вересня 1982 року в м. Чернігові.

У 1999 р. закінчив школу №12, здобув повну середню освіту. Протягом 1999-2010 рр. отримав три освіти, а саме:

• в 2003 р. – Національний авіаційний університет за спеціальністю «Екологія»;

• в 2006 р. – Національний аерокосмічний університет ім. М. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» за спеціальністю «Якість, стандартизація та сертифікація»;

• в 2010 р. – Чернігівський державний технологічний університет за спеціальністю «Фінанси».

До 2015 р. працював у сфері банківського обслуговування та економічного направлення, а в 2015 р. був мобілізований до ЗСУ для участі в АТО, з подальшим продовженням служби за контрактом до 2017 р.

Мав звання «молодшого сержанта», подяки та грамоти від командирів за проходження служби. В 2017 р., після звільнення з лав ЗСУ, деякий час перебував вдома, але й не минуло і півроку, як знову підписав контракт. З часом захворів на гострий міокардит тяжкого ступеню. У зв’язку з цим, отримав II групу інвалідності та був демобілізований із лав ЗСУ. Почав активно лікуватися та налагоджувати цивільне життя.

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України добровільно пішов захищати свій дім у Чернігові, не дивлячись на свої проблеми зі здоров’ям.  

Загинув 9 березня 2022 року в с. Новоселівка Чернігівської області.

Перепохований 29 серпня 2022 року на кладовищі «Яцево» в м. Чернігові.

Указом Президента України № 293 від 2 травня 2022 року нагороджений орденом  III ступеня «За мужність» (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 17 листопада 2023 року № 746 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

ЩЕРБАК

Олександр 

(12 березня 1969 – 9 березня 2022)

Народився 12 березня 1969 року в м. Києві.

Закінчив Київську середню школу № 196.

Проходив строкову військову службу (1987-1989 рр.).

З вересня 2014 до вересня 2015 р. брав участь в антитерористичній операції.

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України долучився до лав Збройних Сил України на посаду стрільця.

Загинув 9 березня 2022 року поблизу с. Новоселівка, виконуючи бойове завдання з оборони м. Чернігова.

Похований у м. Києві.

Указом Президента № 293/2022 від 2 травня 2022 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 17 листопада 2023 року № 746 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

ЛЕОНТЬЄВ

Олег 

(3 березня 1967 – 10 березня 2022)

Народився 3 березня 1967 року у м. Прилуки Чернігівської області.

У 1984 р. закінчив чернігівську середню школу №16. Вступив до івано-франківського інституту нафти і газу.

З 1985 до 1987 рр. проходив службу в армії за спеціальністю-командир танка, навідник гармати 1 класу, отримав звання-старший сержант.

З 1991 р. працював у Чернігівському відділенні Українського науково–дослідного інституту нафти і газу на посаді провідного інженера.

Все своє життя працював у сфері геологорозвідки, займався видобутком корисних копалин, родовищами і бурінням свердловин. Займав посади головного технолога в ЗАТ НВК «Укрнафтінвест», завідувача відділу в Полтавському геологорозвідувальному інституті, заступника директора Департаменту в НАК «Надра України» в м. Києві.

25 лютого 2022 року добровільно став на захист Батьківщини.

Загинув 10 березня 2022 року під час виконання бойового завдання з оборони м. Чернігова – під час авіабомбардування стадіона ім. Ю. Гагаріна.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 13 грудня 2024 року № 829 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

РУХМЕНЬОВ

Олександр 

(4 січня 1977 – 10 березня 2022)

Народився 4 січня 1977 року в м. Чернігові.

Вищу освіту здобув у сфері історії та українознавства.

Під час повномасштабного вторгнення РФ захищав Україну на посаді головного сержанта-командира танку.

Загинув 10 березня 2022 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.

У ході чергового обміну тілами полеглих на полі бою тіло Олександра вдалося повернути на рідну Чернігівщину.

Похований на кладовищі «Яцево» в м. Чернігові.

Указом Президента України № 151/2024 від 12 березня 2024 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

СЕХ

Володимир 

(19 серпня 1967 – 10 березня 2022)

Народився 19 серпня 1967 року в с. Хмільове (нині – с. Берлин) Львівської області. 

У 2014 р. приєднався до лав Збройних Сил України та брав участь в АТО, у 2015 р. був важко поранений, проходив реабілітацію.

24 лютого 2022 року повернувся до Збройних Сил України, боронив м. Чернігів. 

10 березня 2022 року під час авіаудару по м. Чернігів отримав несумісні з життям травми. 

Похований на Забарівському кладовищі в м. Чернігові.

Указом Президента України № 238 від 13 квітня 2022 року нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради №424 Нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

АКУЛЕНКО

Валерій

(23 квітня 1975 – 11 березня 2022)

Народився 23 квітня 1975 року в м. Чернігові.

У 1992 р. закінчив середню загальноосвітню школу №5 у м. Чернігів. У 1993 р. призваний на військову службу. Після проходження якої працював у закритому АТ «ШБУ 14» асфальтобетонним майстром.

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України добровільно долучився  до лав територіальної оборони у м. Чернігові.

Загинув 11 березня 2022 року.

Похований 18 березня 2022 року в м. Чернігові.

Указом Президента України № 735/2022 від 25 жовтня 2022 року нагороджений орденом  ІІІ ступеня «За мужність» (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради №424 Нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

ГРЕБЕНЮК

Сергій 

(28 червня 1984 – 11 березня 2022)

Народився 28 червня 1984 року у м. Ічня Чернігівської області.

Навчався в Ічнянській гімназії ім. С. Васильченка. Закінчив Чернігівський державний інститут економіки та управління, Харківський університет Повітряних сил та Київський національний університет внутрішніх справ.

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України добровільно вступив до лав територіальної оборони в м. Чернігові.

Загинув 11 березня 2022 року під час оборони м. Чернігова.

Похований в с. Киїнка Чернігівського району.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15 червня 2023 року № 350 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

ДУБІНА

Роман 

(30 червня 1979 – 11 березня 2022)

Народився 30 червня 1979 року в с. Чайкине Чернігівської області.

Після здобуття базової середньої освіти проходив строкову військову службу (1997-1998 рр.).

У січні 2022 р. вступив добровільно до лав Збройних Сил України.

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України продовжував боронити Україну.

Загинув 11 березня 2022 року під час виконання бойового завдання з оборони м. Чернігова. 

Похований в с. Чайкине Новгород-Сіверського району.

Указом Президента України № 220/2022 від 7 квітня 2022 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

ЖЕЛЕЗНЯК

Павло

(26 червня 1990 – 11 березня 2022)  

Народився 26 червня 1990 року в м. Чернігові. 

У 2007 р. закінчив Чернігівську середню загальноосвітню школу №6.  У 2010 р. – Чернігівський юридичний коледж з питань виконання покарань. Мав звання «лейтенант». 

Завжди мав активну громадянську та життєву позицію. З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України добровільно вступив до лав територіальної оборони у м. Чернігові.

11 березня 2022 року загинув під час авіанальоту на стадіон ім. Гагаріна у м. Чернігові.

Указом Президента України № 735/2022 від 25 жовтня 2022 року нагороджений орденом ІІІ ступеня «За мужність» (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради №424 Нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

КОЛОСОК

Олександр

(18 квітня 1991 – 11 березня 2022)

Народився 18 квітня 1991 року в м. Чернігові.

У 2008 р. закінчив школу-ліцей №32 у 2011 р. – професійне училище побутового обслуговування і опанував професію фотографа, у 2016 р. – Херсонський економічний інститут, здобув ступінь бакалавра.

У 2018 р. прийнятий на посаду комірника відділу складської логістики ТОВ «Спринтер Центр». У 2021 р. перевівся на посаду експедитора відділу транспортної логістики.

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України добровільно вступив до лав територіальної оборони в м. Чернігові.

Загинув 11 березня 2022 року внаслідок поранення під час вибуху авіабомби в районі стадіону ім. Гагаріна у м. Чернігові.

Похований 26 квітня 2022 року на кладовищі «Ялівщина» у м. Чернігові.

Указом Президента України № 735/2022 від 25 жовтня 2022 року нагороджений орденом ІІІ ступеня «За мужність» (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради №424 Нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

КОСІВЦОВ

Ігор

(3 липня 1967 – 11 березня 2022)

Народився 3 липня 1967 року в м. Картали Російської Федерації.

Згодом родина переїхала у м. Бахмач Чернігівської області. В 1984 р. закінчив Бахмацьку загальноосвітню школу № 1. У 1985 р. вступив до Конотопського будівельного технікуму. 

З жовтня 1985 до грудня 1987 року був призваний на строкову військову службу, а у період з березня 2016 до жовтня 2018 року проходив військову службу за контрактом. В подальшому працював майстром КВП «Комунальник».

24 лютого 2022 року долучився до оборонців Чернігівщини у складі стрільця роти охорони Чернігівського РТЦК та СП. 

Загинув 11 березня 2022 року під час виконання бойового завдання внаслідок ворожого удару по стадіону ім. Ю. Гагаріна у м. Чернігові.

Похований 17 березня 2022 року в м. Бахмач Чернігівської області.

Указом Президента України № 735/2022 від 25 жовтня 2022 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 424 від 13 липня 2023 року нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

КОСЬМІН

Юрій 

(15 квітня 1985  – 11 березня 2022)

Народився 15 квітня 1985 року в с. Старий Білоус Чернігівської області.

У 2001 р., після закінчення дев'яти класів Козилівської загальної середньої школи, пішов навчатися в Чернігівське професійно-технічне училище №6 на столяра. Після закінчення навчання працював у м. Чернігові на приватному підприємстві.

У 2014 р. призваний на військову службу на особливий період та виконував бойові завдання під час проведення антитерористичної операції.

26 лютого 2022 року добровільно прибув до Чернігівського ОМТЦК та СП та був призваний на військову службу за мобілізацією.

Загинув 11 березня 2022 року від осколкового поранення, при виконанні бойового завдання в с. Новоселівка Чернігівської області.

Похований 16 березня 2022 року на кладовищі «Козилівка» Корюківського району.

Указом Президента України №293/2022 від 2 травня 2022 року нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 17 листопада 2023 року № 746 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

КРАВЕЦЬ

Андрій  

(2 березня 1992 – 11 березня 2022)

Народився 2 березня 1992 року у с. Новоселівка Чернігівської області.

З 2012 р. розпочав військову службу в Державній прикордонній службі України. У 2017-2019 рр. був у зоні проведення АТО.

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України захищав м. Чернігів на посаді інспектора прикордонної служби третьої категорії 105-го прикордонного загону ім. князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України.

11 березня 2022 року, обороняючи підступи до м. Чернігова, разом із групою прикордонників вступив у бій із ворожою ДРГ, де отримав смертельні поранення.

Похований у м. Чернігові.

Указом Президента України від 28 березня 2022 року № 182/2022 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 30 серпня 2023 року № 555 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

КУРИЛЕНКО

Олег

(29 жовтня 1993 – 11 березня 2022)

Народився 29 жовтня 1993 року в с. Заріччя Чернігівської області. 

У 2011 р. закінчив Щорську ЗОШ I–III ступенів № 2 (зараз м. Сновськ). Навчався у Чернігівському національному технологічному університеті.

Працював в ТОВ «АТБ-маркет» старшим охоронцем з 2014 до 2019 р.

У червні 2019 р. добровільно вступив до лав Збройних Сил України. Проходив військову службу за контрактом в складі військової частини окремого батальйону охорони та обслуговування ОК «Північ» на посаді бойового медика взводу роти охорони.

Після 24 лютого 2022 року боронив Чернігівщину на посаді бойового медика. 

Загинув 11 березня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі кладовища «Яцево», у результаті бойового зіткнення з підрозділом окупаційних військ РФ.

Похований 6 квітня 2022 у м. Сновськ Чернігівської області. 

Указом Президента України №268/2022 від 21 квітня 2022 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15 червня 2023 року № 350 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

МАРЧЕНКО

Юрій

(10 травня 1975 – 11 березня 2022)

Народився 10 травня 1975 року в м. Ічня Чернігівської області.

У 1991 р. закінчив середню загальноосвітню школу №29 м. м. Чернігова та отримав неповну середню освіту. З 1993 до 1996 р. проходив строкову військову службу. У 2001 р. закінчив Остерський будівельний технікум, правонаступником якого є Остерський фаховий коледж будівництва та дизайну. Займався підприємницькою діяльністю.

З 2018 р. працював в Українській службі порятунку, де займав посаду Уповноваженого з питань організації офіційного Представництва у Чернігівській області.

24 лютого 2022 року одним із перших долучився до лав Збройних Сил України на посаді головного сержанта.

Загинув 11 березня 2022 року, захищаючи м. Чернігів.

Похований 15 березня 2022 року в м. Чернігові.

Указом Президента України № 220/2022 від 7 квітня 2022 року нагороджений орденом  ІІІ ступеня «За мужність» (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 24 квітня 2024 року № 249 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

ЄРЕМЕНКО

Павло

(8 серпня 1997 – 12 березня 2022)

Народився 8 серпня 1997 року в м. Чернігові.

У 2014 р. закінчив загальноосвітню школу № 7.  У 2014 р. вступив до Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т. Шевченка. У 2018 р. закінчив навчання та здобув ступінь вищої освіти «бакалавр» за спеціальністю «професійна освіта» – кваліфікація «Викладач практичного навчання в галузі транспорту». 

У 2018 р. вступив до Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т. Шевченка, який закінчив у 2019 р. – здобув ступінь вищої освіти «магістр», спеціальність «професійна освіта», спеціалізація «транспорт». 

Брав активну участь у студентському житті університету. Був актором аматорського театру «Exlibris». Під час навчання почав працювати у ТРЦ «Голлівуд» на посаді адміністратора.

З початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України добровільно долучився до лав територіальної оборони м. Чернігова. Був зарахований до роти охорони Чернігівського ОМТЦК та СП на посаду «стрілець». 

11 березня 2022 року під час виконання бойового завдання на території стадіону ім. Гагаріна у м. Чернігові, був важко поранений під час ворожого авіаційного бомбардування.

Від отриманих травм помер 12 березня 2022 року. 

Похований 14 березня 2022 року на старому кладовищі на вул. Старобілоуська у м. Чернігові. 

Указом Президента України № 735/2022 від 25 жовтня 2022 року нагороджений орденом ІІІ ступеня «За мужність» (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 424 від 13 липня 2023 року нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

КОЗУБОВСЬКИЙ

Петро 

(30 березня 1970 – 12 березня 2022)

Народився 30 березня 1970 року в Республіці Білорусь.

У 1987 р. закінчив Корюківську середню школу №2, у 1995 р. – Харківський університет внутрішніх справ.

Проходив строкову військову службу (1988-1990 рр.).

Служив у внутрішніх органах Міністерства внутрішніх справ України.

З 2006 до 2008 р. проходив службу в Головному управлінні Міністерства надзвичайних ситуацій.

Був членом Всеукраїнського об’єднання вільних козаків «Корюківська сотня».

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України долучився до лав Збройних Сил України на посаді стрільця-зенітника зенітно-ракетного взводу.

Загинув 12 березня 2022 року під час оборони м. Чернігова.

Указом Президента №735/2022 від 25 жовтня 2022 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15 червня 2023 року № 350 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

КОНОНЕЦЬ

Володимир

(23 липня 1986 – 12 березня 2022)

Народився 23 липня 1986 року в м. Чернігові.

У 2001 р. закінчив дев'ять класів Рудківської ЗОШ. У 2003 р. – Редьківський НВК. У 2004 р. опанував професію будівельного столяра, тесляра в ПТУ № 18 у м. Чернігові.

З жовтня 2004 до жовтня 2005 р. проходив строкову службу в Збройних Силах України. Після пішов працювати на комунальне підприємство «Деснянське» м. Чернігова.

В період з червня 2015 до липня 2016 р. брав участь в антитерористичній операції в Донецькій області, м. Маріуполь. Має нагороду за оборону м. Маріуполя. 

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України долучився до лав Збройних Сил України. 

Загинув 12 березня 2022 року під час виконання бойового завдання на околиці с. Киїнка Чернігівського району.

Похований 26 березня 2022 року на кладовищі «Ялівщина» в м. Чернігові.

Указом Президента України № 735/2022 від 25 жовтня 2022 року нагороджений орденом  ІІІ ступеня «За мужність» (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 424 від 13 липня 2023 року нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

ТРУХАН

Віталій 

(8 вересня 1994 – 12 березня 2022)

Народився 8 вересня 1994 року в м. Чернігові.

Навчався у Чернігівському ліцеї №15 та Чернігівській загальноосвітній школі №35, а потім – Харківському національному університеті цивільного захисту населення України.

У 2014 р. долучився до добровольчого батальйону «Чернігів». З 2015 р. служив у полку «Азов» Національної гвардії України.

Загинув 12 березня 2022 року під час виконання бойового завдання з оборони м. Маріуполя у Донецькій області.

Указом Президента України №168/2022 від 25 березня 2022 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

БОРЗДИЙ

Павло 

(7 липня 1989 – 13 березня 2022)

Народився 7 липня 1989 року в с. Сиделівка Чернігівської області. 

З серпня 2019 до березня 2020 р. брав участь в антитерористичній операції. 

З початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України обороняв околиці м. Чернігова. 

Загинув 13 березня 2022 року в с. Киїнка Чернігівського району під час авіаобстрілу. 

Похований на кладовищі «Ялівщина» в м. Чернігові.

Указом Президента України № 735/2022 від 25 жовтня 2022 року нагороджений орденом третього ступеня «За мужність» (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 424 від 13 липня 2023 року нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

ПІУН

Денис

(5 листопада 1987 – 13 березня 2022)

Народився 5 листопада 1987 року в м. Чернігові. 

У 2003 р. закінчив середню загальноосвітню школу №12, здобувши неповну середню освіту.  У 2007 р. закінчив Чернігівський радіо-механічний технікум за спеціальністю «Конструювання, виробництво та технічне обслуговування радіотехнічних пристроїв» і здобув кваліфікацію радіотехнік. 

Протягом 2007-2008 рр. проходив строкову військову службу.

Працював начальником міні-відділення «Meest Express».

У 2014 р. вступив добровольцем до лав Збройних Сил України. В період 2014-2015 рр. виконував бойові завдання в зоні АТО в Донецькій та Луганській областях.  У 2016-2019 рр. проходив контрактну службу у військовій частині у м. Чернігові на посадах «начальника радіостанції вузла зв'язку та радіотехнічного забезпечення зв'язку батальйону», а також «начальника відділення засекречування та передачі даних інформаційно-телекомунікаційного вузла». 

Протягом 2019-2021 рр. працював електриком-механіком на підприємстві ТОВ «Холодна ковка». На початку 2022 р. виїхав працювати за кордон, але з початком повномасштабного вторгнення повернувся в Україну та вступив до лав Збройних Сил України.                        

Загинув 13 березня 2022 року під час виконання бойового завдання в с. Новий Білоус Чернігівської області. 

Похований 15 березня 2022 на Забарівському кладовищі у м. Чернігові.

Нагороджений медалями «За участь в антитерористичній операції» та «За оборону рідної держави» (посмертно).

Указом Президента України № 305/2023 від 25 травня 2023 року нагороджений орденом  ІІІ ступеня «За мужність» (посмертно).

РУДЕНКО

Костянтин 

(26 січня 2000 – 13 березня 2022)

Народився 26 січня 2000 року в м. Чернігові.

Закінчив Чернігівську середню загальноосвітню школу № 29.

Фахову освіту здобував у коледжі економіки та технології Національного університету «Чернігівська політехніка».

У 2019 р. був призваний на строкову військову службу в Збройних Силах України.

Загинув 13 березня 2022 року під час ракетних обстрілів у с. Старичі Львівської області.

Похований на полі скорботи у м. Дрогобич Львівської області.

ТИЩЕНКО

В’ячеслав 

(29 травня 1997 – 13 березня 2022)

Народився 29 травня 1997 року в с. Верхолісся Чернігівської області.

Після здобуття базової середньої освіти у Перелюбській загальноосвітній школі, навчався у Чернігівському професійному будівельному ліцеї.

Проходив військову службу за контрактом (2016-2021 рр.).

Брав участь в антитерористичній операції.

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України долучився до лав Збройних Сил України на посаді старшого навідника мінометного взводу.

Загинув 13 березня 2022 року під час виконання бойового завдання з оборони м. Чернігова.

Похований у с. Верхолісся Чернігівської області. 

ХИМИЧ

Роман

(11 березня 1986 – 13 березня 2022)

Народився 11 березня 1986 року у м. Кечкемет Угорщини, де на той час проходив службу батько.

Пізніше сім'я повернулась в Україну, в смт. Гончарівське Чернігівської області, де Роман у 1992 р. пішов до першого класу.

Вищу освіту отримав у 2008 р. за напрямком «Фінанси і кредит». Працював у банку «Пумб», згодом у торговельній мережі – пройшов шлях від торгового агента до регіонального менеджера.  

24 лютого 2022 року разом зі старшим братом Андрієм став на захист Чернігівщини на посаді стрільця-регулювальника. 

Загинув 13 березня 2022  року під час виконання бойового завдання з оборони Чернігівщини.

Похований на кладовищі Забарівка у м. Чернігові.

Указом Президента України № 647/2022 від 13 вересня 2022 року нагороджений орденом «За мужність» IІІ ступеня (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 424 від 13 липня 2023 року нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

КИЧКА

Роман 

(25 січня 1984 – 14 березня 2022)

Народився 25 січня 1984 року в м. Чернігові.

Згодом переїхав із родиною в м. Бахмач. Навчався в Бахмацькій загальноосвітній школі №1. Закінчив Чернігівський університет економіки і права.

З 2005 до 2008 рр. працював державним виконавцем в Корюківському районному управлінні юстиції Головного управління юстиції у Чернігівській області. З 2008 до 2012 рр. займав керівні посади в Корюківському районному управлінні юстиції та Чернігівському міському управлінні юстиції. 3 2012 до 2017 рр. працював на інспекторських посадах в Чернігівській митниці.

З перших днів повномасштабного вторгнення російської федерації вступив до лав Збройних Сил України.

Загинув 14 березня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі с. Старий Білоус Чернігівської області.

Похований 19 березня 2022 року в м. Бахмач.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 13 липня 2023 року № 424 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

Указом Президента України №470 від 4 серпня 2023 року нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

КОДРИК

Володимир

(14 серпня 1987 – 14 березня 2022)

Народився 14 серпня 1987 року в с. Пархимів Чернігівської області.

У 2007 р. закінчив Остерський будівельний технікум за спеціальністю «технік-будівельник». 

З травня 2007 до квітня 2008 р. проходив строкову військову службу.

1 березня 2022 року став на захист України на посаді водія-радіотелефоніста.

Загинув 14 березня 2022 року в бою за м. Чернігів в с. Новоселівка.

Похований у м. Чернігові.

Указом Президента України № 293/2022 від 2 травня  2022 року нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 17 листопада 2023 року № 746 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

МЕЛЬНИКОВ

Микита

(23 березня 1997 – 14 березня 2022)

Народився 23 березня 1997 року в м. Чернігові.

У 2012 р. закінчив спеціалізовану загальноосвітню школу №1 з поглибленим вивченням іноземних мов. У 2014 р. здобув повну загальну середню освіту  в Державному вищому навчальному закладі «Чернігівський технікум транспорту та комп'ютерних технологій». В 2019 р. здобув вищу освіту в Чернігівському національному технологічному університеті за фахом «комп’ютерна інженерія».

Працював за фахом в м. Києві. 

На початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України добровільно вступив до лав Збройних Сил України. 

Загинув 14 березня 2022 року під час виконання бойового завдання, в результаті зіткнення з ДРГ ворога.

Похований 17 березня 2022 року на Забарівському кладовищі у м. Чернігові. 

Указом Президента України № 416/2022 від 15 червня 2022 року нагороджений орденом  «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

МИХАЙЛОВ

Андрій

(30 травня 1977 – 14 березня 2022)

Народився 30 травня 1977 року в м. Чернігові.

У 1992 р. закінчив середню загальноосвітню школу №7. З 1992 до 1995 р. навчався у професійно-технічному училищі №5 м. Чернігова, де опанував професію «штукатур-лицювальник-плиточник».

У 1995 р. призваний на строкову військову службу. З червня 1995 до грудня 1996 р. – курсант в/ч 77038. З грудня 1995 до грудня 1996 р. – командир танку в/ч  А0628.

Закінчив повний місячний курс навчання школи прапорщиків за спеціальністю «старшина роти» та був звільнений в запас.

У 2015 р. призваний на військову службу на особливий період. Вибув для виконання заходів антитерористичної операції, де знаходився до 2016 р.

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України, 3 березня 2022 року, призваний на військову службу за мобілізацією.

Загинув під час виконання бойового завдання 14 березня 2022 року. 

Похований 26 березня 2022 року на кладовищі «Ялівщина» в м. Чернігові.

Указом Президента України № 416/2022 від 15 червня 2022 року нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 17 вересня 2024 року № 614 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

НАЗАРЕНКО

Богдан  

(22 лютого 1987 – 14 березня 2022)

Народився 22 лютого 1987 року у с. Боршна Чернігівської області.

З 2007 р. розпочав військову службу в Державній прикордонній службі України. У період 2016-2017 рр. був у зоні проведення АТО.

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України захищав м. Чернігів на посаді інспектора прикордонної служби 3 категорії 105-го прикордонного загону ім. князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України.

14 березня 2022 року, обороняючи підступи до м. Чернігова, разом із групою прикордонників, вступив у бій з ворожою ДРГ, де отримав смертельне поранення.

Похований у с. Валки Чернігівської області.

Указом Президента України від 17 квітня 2022 року № 256/2022 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 30 серпня 2023 року № 555 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

ОЛІЙНИК

Іван

(8 серпня 1990 – 14 березня 2022)

Народився 8 серпня 1990 року. 

Закінчив Седнівську середню школу I-III ступеня. Навчався в Чернігівському ПТУ № 16 з 2007 до 2009 року. Опанував професію «офіціант-бармен».

Працював у Чернігівському міжнародному відділі державної служби охорони УДСО при УМВС. Останнє місце роботи ТОВ «МагдаДорс». 

В лютому звільнився і 8 березня 2022 року добровільно вступив до лав Збройних Сил України у м. Чернігові. 

Загинув 14 березня 2022 року в результаті ворожого артилерійського обстрілу під час виконання бойового завдання із захисту м. Чернігова. 

Указом Президента України № 735/2022 від 25 жовтня 2022 року нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 424 від 13 липня 2023 року нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

ПРИМОЧЕНКО

Олег 

(27 квітня 1975 – 14 березня 2022)

Народився 27 квітня 1975 року в с. Куликівка Чернігівської області.

Закінчив Куликівську дев'ятирічну школу, продовжив  навчання в старших класах Івашківської школи. 

Потім одружився і жив у м. Чернігові.

Після школи від військкомату в м. Сновськ відучився на водія. Проходив строкову службу в м. Умань.

Після армії працював у поліції. Останні роки служив у слідчому управлінні ГУНП в Чернігівській області.

Служив в АТО у 2018-2019 рр.

Загинув, тримаючи оборону в с. Новоселівка, 14 березня 2022 року.

Похований 22 березня у м. Чернігові.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 17 вересня 2024 року № 614 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

ПРОХОРЕНКО

Сергій 

(9 березня 1964 – 14 березня 2022)

Народився 9 березня 1964 року. Житель с. Троянка Кіровоградської області.

Після початку повномасштабної війни боронив Незалежність Батьківщини на посаді стрільця.

Загинув 14 березня 2022 під час виконання бойового завдання із захисту Чернігівщини поблизу с. Бакланова Муравійка.

Похований 28 квітня 2022 року в с. Троянка Кіровоградська область.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 27 березня 2024 року №183 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

Указом Президента України №293 від 2 травня 2022 року нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

ПУЗИРНИЙ

Руслан 

(23 вересня 1992 – 14 березня 2022)

Народився 29 вересня 1992 року в с. Кіпті Чернігівської області.

Дитинство провів у с. Хрещате Чернігівської області. У 2010 р. закінчив місцеву ЗОШ І-ІІІ ступенів.

З 2010 до 2011 рр. проходив строкову військову службу.

У березні 2022 року став на захист Батьківщини на посаді водія-радіотелеграфіста стрілецького відділення.

Загинув 14 березня 2022 року в бою за м. Чернігів у районі с. Бакланова Муравійка Чернігівської області.

Похований 9 квітня 2022 року у с. Кіпті Чернігівської області.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 17 листопада 2023 року №746 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

Указом Президента України №293/2022 від 2 травня 2022 року нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

ТИХОМИРОВ

Олексій 

(23 травня 1977 – 14 березня 2022)

Народився 23 травня 1977 року в с. Старий Білоус Чернігівської області.

Проходив строкову військову службу (1995 р.).

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України долучився до лав Збройних Сил України на посаді командира евакуаційного відділення.

Загинув 14 березня 2022 року під час оборони м. Чернігова.

Похований на кладовищі в с. Старий Білоус Чернігівського району.

Указом Президента № 470/2023 від 4 серпня 2023 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 424 від 13 липня 2023 року нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

ЦУКАНОВ

Олексій 

(29 листопада 1984 – 14 березня 2022)

Народився 29 листопада 1984 року с. Жуківщина Чернігівської області.

У 2004 р. закінчив Остерський будівельний технікум за спеціальністю «технік-будівельник».

З 2004 до 2005 рр. проходив строкову військову службу.

Навчався у Сумському національному університеті, згодом закінчив школу міліції.

З 2007 до 2012 рр. проходив службу в Козелецькому РВ УМВС.

У лютому 2022 року долучився до лав Збройних Сил України на посаду старшого стрільця.

Загинув 14 березня 2022 року в бою за м. Чернігів у районні с. Бакланова Муравійка Чернігівської області.

Похований у м. Остер Чернігівської області.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 17 листопада 2023 року № 746 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

Указом Президента України №293 від 2 травня 2022 року нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня(посмертно).

АЛЄКСАНДРОВ

Сергій

(16 березня 1983 – 15 березня 2022)

Народився 16 березня 1983 року в м. Прилуки Чернігівської області. 

У 2000 р. закінчив гімназію №5 в м. Прилуки. У 2005 р. закінчив навчання в Київському національному аграрному університеті і отримав повну вищу освіту, здобувши кваліфікацію «магістра» з економічної кібернетики.

З 2006 р. працював системним адміністратором у ТОВ «Теплолюкс України». З жовтня 2011 р. працював адміністратором в ТОВ «Розумний дім». З листопада 2017 до травня 2019 р. проходив військову службу за призовом осіб офіцерського складу на посаді заступника командира роти. 

З 24 лютого 2022 року долучився до лав ЗСУ. Захищав Чернігівщину на посаді заступника командира танкового батальйону з тилу. Загинув 15 березня 2022 року під час виконання бойового завдання у м. Чернігові.

Похований 29 березня 2022 року на цвинтарі м. Прилуки Чернігівської області.

Указом Президента України №360/2022 від 23 травня 2022 нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.

БУКИН

Олександр

(3 червня 1988 – 15 березня 2022)

Народився 3 червня 1988 року в с. Партизани АР Крим.

У 2004 році закінчив Кіровську школу І-ІІ ступенів Новгород-Сіверського району, у 2007 р. – Сосницький професійний аграрний ліцей за спеціальністю «електромонтер з обслуговування та ремонту електроустаткування» та «водій категорії B, C».

У листопаді 2007 р. розпочав проходження строкової військової служби. З часом потрапив на Харківщину, де навчався на танкіста-навідника.

26 лютого 2015 року долучився до лав Захисників України, брав безпосередню участь в АТО. У 2016 р. підписав контракт та продовжив проходження військової служби на посаді гранатометника. 

З початком повномасштабної війни добровольцем став на захист України у лавах ТрО на посаді навідника.

Загинув 15 березня 2022 року під час виконання бойового завдання з оборони Чернігівщини між Бобровицею та Новоселівкою.

Похований 1 квітня 2022 року на кладовищі «Ялівщина» у м. Чернігів.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15 червня 2023 року № 350 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

Указом Президента України №268/2022 від 21 квітня 2022 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

ЗУБОК

Віктор 

(3 серпня 1993 – 15 березня 2022)

Народився 3 серпня 1993 року в м. Чернігові.

У перший день повномасштабного військового вторгнення РФ на територію України молодший лейтенант запасу пішов добровольцем до лав Збройних Сил України. 

Загинув 15 березня 2022 року у боях біля лижної бази, на околицях м. Чернігова.

Похований у м. Чернігові.

Указом Президента України № 293/2022 від 2 травня 2022 року нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 17 листопада 2023 року № 746 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

ПЕРМЯКОВ

Олексій

(10 січня 1982 – 15 березня 2022)

Народився 10 січня 1982 року в с. Хурдалан Азербайджану. Громадянин України.

У 1989-1996 рр. навчався в Чернігівському ліцеї №1, а з 1996 до 1997 р. – у середній школі №7.  З 1997 до 2000 р. навчався в ПТУ №10 та здобув кваліфікацію столяра будівельного, різальника по дереву та бересті. З 2001 до 2002 р. проходив строкову службу. Місця роботи:

• у 2000 р. – столяр, ТОВ «ТРІАЛ ЛТД» у м. Чернігові.
• у 2003 р. – оператор чесального устаткування, ЗАТ «Чексіл-постач» у м. Чернігові.
• у 2006 р. – спеціаліст із виготовлення меблів, СПД Могильний М.Ф.
• у 2006 р. – покрівельник рулонних та покрівель зі штучних матеріалів третього розряду ВАТ «Чернігівбуд».
• з 2008 до 2009 р. – покрівельник четвертого розряду ТОВ «Покров-Буд».
• з 2010 до 2012 р. – менеджер з технічного обслуговування об'єктів ТОВ «Імпел Гріффін Груп».
• з 2012 року працював у галузі спеціалізованого будівництва.

Одружився у 2009 році.

З серпня 2015 р. боронив нашу державу. Був відзначений почесним нагрудним знаком начальника Генерального штабу – Головнокомандувача ЗСУ «За взірцевість у військовій службі» ІІ ступеня, а також нагороджений медаллю «За оборону рідної держави» (наказ №382 від 6 грудня 2015 р.). 

В жовтні 2016 р. звільнений в запас. У липні 2017 р. уклав контракт, проходив службу в п'ятому окремому полку зв’язку ОК «Північ».        

Загинув, обороняючи рідне м. Чернігів, 15 березня 2022 року.

Похований 4 квітня 2022 року на кладовищі «Ялівщина» у м. Чернігові.

Указом Президента України № 230/2023 від 17 квітня 2023 року нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15 червня 2023 року №350 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

СИДОРЕЦЬ

Микола 

(9 вересня 1990 – 15 березня 2022) 

Народився 9 вересня 1990 року в с. Бірківка Чернігівської області.

У 2006 р. закінчив Бірківську загальноосвітню школу І-ІІ ступенів.

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України боронив Батьківщину на посаді стрільця.

Загинув 15 березня 2022 року під час оборони м. Чернігова.

Похований на кладовищі в с. Бірківка Чернігівської області.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 27 травня 2024 року № 317 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

АНДРІЙЧЕНКО

Володимир

(10 березня 1985 – 16 березня 2022)

Народився 10 березня 1985 року в м. Чернігові. 

Володимир – учасник двох революцій: Помаранчевої та Гідності. Ветеран АТО, голова Чернігівського обласного осередку Комітету виборців України. 

24 лютого 2022 року був мобілізований до 1-ої окремої танкової Сіверської бригади. Евакуював з-під обстрілів понад 40 поранених та загиблих бійців. 

Загинув 16 березня 2022 року, потрапивши під обстріл рашистських ДРГ. 

Похований на кладовищі «Ялівщина» у м. Чернігові.

Указом Президента України № 360/2022 від 23 травня 2022 року нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

БІЛИК

Юрій 

(10 березня 1969 – 16 березня 2022)

Народився 10 березня 1969 року в с. Шептаки Чернігівської області.

Закінчив Шептаківську середню школу.

Служив у Чернігівському прикордонному загоні (1997-2001 рр.).

У 2014 р. долучився до лав Збройних Сил України на посаді водія-механіка бойової машини піхоти 1-ої окремої танкової Сіверської бригади.

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України стояв на захисті м. Чернігова.

Загинув 16 березня 2022 року під час оборони міста внаслідок ворожого обстрілу с. Новоселівка Чернігівської області.

Похований у м. Новгород-Сіверський Чернігівської області.

Указом Президента України № 360/2022 від 23 травня 2022 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15 червня 2023 року № 350 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

ДУДАРЕНКО

Віктор 

(20 травня 1963 – 16 березня 2022)

Народився 20 травня 1963 року в смт. Іванків Київської області.

У 1979 р. закінчив Іванківську загальну середню школу. У 1981 р. – професійне технічне училище за спеціальністю «штукатур-плиточник».

Ліквідатор аварії на ЧАЕС 2 категорії.

Працював на посаді керівника будівельної дільниці в ДСП «Центральне Підприємство з Поводження з Радіоактивними Відходами» в м. Чорнобилі.

З початком повномасштабного вторгнення росії на територію України добровільно вступив до лав Збройних Сил України.

Загинув 16 березня 2022 року під час боїв за м. Чернігів.

Похований 24 березня 2022 року на кладовищі «Забарівка» в м. Чернігів.

Указом Президента України № 293 від 2 травня 2022 року нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 17 листопада 2023 року № 746 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

ІВАХНЕНКО

Іван

(5 листопада 1966 – 16 березня 2022)

Народився 5 листопада 1966 року в с. Смош Чернігівської області.

У 1982 р. закінчив вісім класів школи. Після вступив у Дігтярівське СПТУ-32 Чернігівської області.

З 1982 до 1985 р. працював трактористом-машиністом. 

З 1985 до 1987 р. проходив службу в армії. 

З першого дня повномасштабного вторгнення РФ на територію України став до лав ЗСУ на посаду стрільця роти охорони Чернігівського РТЦК та СП. 

Загинув 16 березня 2022 року в результаті тяжкого поранення в районі с.Трисвятська Слобода Чернігівської області.

Похований у м. Чернігові.

Указом Президента України № 735/2022 від 25 жовтня 2022 року нагороджений орденом  ІІІ ступеня «За мужність» (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 424 від 13 липня 2023 року нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

КРЮЧОК

Ілля  

(11 лютого 2001 – 16 березня 2022)

Народився 11 лютого 2001 року у м. Мена Чернігівської області.

З 2020 р. розпочав військову службу в Державній прикордонній службі України. 

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України захищав м. Чернігів на посаді інспектора прикордонної служби 3 категорії 105-го прикордонного загону ім. князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України.

16 березня 2022 року у ході оборони підступів до м. Чернігова, виконуючи завдання, разом з групою прикордонників вступив в бій з ворожою ДРГ. У ході бою під час обстрілу та авіаудару з боку РФ отримав смертельні поранення. 

Похований у м. Чернігові.

Указом Президента України від 21 червня 2022 року № 431/2022  нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 30 серпня 2023 року № 555 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

НУДЖЕВСЬКИЙ

Сергій 

(30 червня 1978 – 16 березня 2022)

Народився 30 червня 1978 року в м. Чернігові.

У 1993 р. закінчив Чернігівську середню загальноосвітню школу №16, у 1996 р. – Чернігівське професійно-технічне училище № 10.

Проходив строкову військову службу.

З січня 2022 р. служив у лавах Збройних Сил України за контрактом.

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України – на посаді головного сержанта стрілецької роти.

Загинув 16 березня 2022 року під час оборони м. Чернігова.

Похований на кладовищі «Коти» в м. Чернігові.

ПІЛЕКО

Володимир

(27 березня 1968 – 16 березня 2022)

Народився 27 березня 1968 року в с. Углова Рудня Чернігівської області.

У 1983 р. закінчив Семаківську восьмирічну школу, а в 1987 р. – Чернігівське професійно-технічне училище №10.

З 1988 до 1990 рр. проходив строкову військову службу.

Працював на посаді водія автотранспортних засобів.

З початком повномасштабного вторгнення рф на територію України долучився до лав Збройних Сил України.

Загинув 16 березня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі с. Новоселівка Чернігівської області.

Похований 27 квітня 2022 року на кладовищі «Ялівщина» в м. Чернігів.

ПОНОМАРЕНКО

Денис 

(26 березня 1996 – 16 березня 2022)

Народився 26 березня 1996 року в м. Чернігові.

Закінчив Чернігівську загальноосвітню школу №35. Після школи навчався в Чернігівському професійному ліцеї залізничного транспорту.

З лютого 2022 р. добровольцем став на захист України. Позивний «Аскет».

Загинув 16 березня 2022 року в бою за Київщину, отримавши смертельні поранення біля с. Мощун.

Тіло захисника кремували. Частину праху поховали біля батька на кладовищі с. Жукотки Чернігівської області, а іншу – розвіяли над Карпатами.

ПРАУТА

Анатолій

(11 березня 1976 – 16 березня 2022)

Народився 11 березня 1976 року в с. Топчіївка Чернігівської області.

У лавах Збройних Сил України проходив службу з травня 1994 до березня 1996 р. 

З 24 лютого 2022 року знову долучився до лав ЗСУ.

Загинув 16 березня 2022 року під час виконання бойового завдання.

Похований у м. Чернігові.

Указом Президента України № 735/2022 від 25 жовтня 2022 року нагороджений орденом  ІІІ ступеня «За мужність» (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 424 від 13 липня 2023 року нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

ТАТАРЕНКО

Дмитро

(9 лютого 1988 – 16 березня 2022)

Народився 9 лютого 1988 року в м. Чернігові. 

З 1995-2005 рр. навчався в середній загальноосвітній школі № 13. З 2005-2007 рр. – в «Чернігівському центрі професійно-технічної освіти», здобувши професію офіціанта-бармена. 

З 2012-2016 рр. навчався у «Міжнародному науково технічному університеті ім. академіка Ю. Бугая», де здобув ступінь бакалавра з права.  З 2007-2008 рр. служив в лавах Збройних Сил України.  З 2009-2015 рр. служив в МВС України в Чернігівській області у підрозділі СРСМ «Грифон». 

У 2014 р. двічі перебував у зоні проведення АТО. З 2015-2016 рр. служив у Національній поліції України в підрозділі «рота поліції громадської безпеки особливого призначення». 

З 2016-2020 рр. проходив військову службу за контрактом у Чернігівському зональному відділі ВСП на посаді водія-стрільця, звідки звільнився після закінчення контракту.  У 2016 р. перебував в зоні проведення АТО у складі Збройних Сил України.

У 2018 р. перебував в зоні проведення ООС у складі Збройних Сил України. З 2020 р. і до моменту загибелі проходив військову службу за контрактом на посаді інструктора навчального взводу. Мав численні відзнаки, грамоти, подяки та отримав статус «учасник бойових дій» в зоні проведення АТО та ООС. 

З перших днів повномасштабної війни перебував на захисті м. Чернігова.  

Загинув 16 березня 2022 року в с. Новоселівка Чернігівської області, обороняючи рідне місто.

Похований 22 березня 2022 року на кладовищі «Старобілоуське» в м. Чернігові.

Указом Президента України № 25 від 20 січня 2023 року нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

ТЕТЯНЕНКО

Євгеній 

(12 грудня 1993 – 16 березня 2022)

Народився 12 грудня 1993 року в с. Прибинь Чернігівської області.

Навчався у Погорільській загальноосвітній школі I-III ступенів. Закінчив державний професійно-технічний навчальний заклад «Чернігівський професійний будівельний ліцей».

У 2021 р. проходив військову службу в лавах Збройних Сил України за контрактом.

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України боронив Батьківщину на посаді механіка-водія механізованого відділення.

Загинув 16 березня 2022 року в боях поблизу с. Новоселівка Чернігівської області.

Похований у с. Погорільці Чернігівської області.

Указом Президента України № 416/2022 від 15 червня 2022 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

ЯЦУХ

Сергій

(6 серпня 1990 – 16 березня 2022)

Народився 6 серпня 1990 року в с. Святець Хмельницької області.

У 2007 р. закінчив місцевий НВК ЗОШ І-го ступеня. Здобув повну середню освіту. Закінчив Тернопільський національний економічний університет (нині – Західноукраїнський національний університет). Здобув повну вищу освіту за спеціальністю «Фінанси і кредит» та кваліфікацію магістра з фінансів і кредиту.

Працював державним інспектором митного посту «Нові Яриловичі» Чернігівської митниці.

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України добровільно долучився до лав Збройних Сил України на посаді стрільця. 

Загинув 16 березня 2022 року в Новоселівці, захищаючи м. Чернігів.

Похований 2 квітня 2022 року в смт. Теофіполь Хмельницької області.

Указом Президента №293/2022 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 17 листопада 2023 року № 746 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

КРАСНОЖОН

Андрій 

(12 липня 1982 – 17 березня 2022)

Народився 12 липня 1982 року в м. Чернігові.

Навчався у Чернігівській загальноосвітній школі № 33. У 2004 р. закінчив Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти.

Проходив строкову військову службу (2000-2002 рр.).

Долучився до лав Збройних Сил України (2014-2015 рр.).

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України вступив до лав Збройних Сил України на посаді водія відділення протитанкових керованих ракет роти охорони.

Загинув 17 березня 2022 року у бою за м. Чернігів.

Похований на кладовищі «Старобілоуське» у м. Чернігові.

Указом Президента України № 268/2022 від 21 квітня 2022 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Рішенням виконавчого комітет Чернігівської міської ради від 15 червня 2023 року № 350 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

КОВТУН

Олександр 

(20 березня 1972 – 17 березня 2022)

Народився 20 березня 1972 року в м. Бахмач Чернігівської області.

У 1987 р. закінчив місцеву загальноосвітню школу № 5, а у 1990 р. – Конотопське СПТУ №4.

У 2014 р. став на захист України, а з 2018 до 2019 та з 2020 до 2021 рр. продовжив проходити військову службу за контрактом.

У березні 2022 року знову долучився до лав оборонців України на посаду номера обслуги гранатометного взводу.

Загинув 17 березня 2022 року під час виконання бойового завдання із захисту Чернігівщини, поблизу с. Новоселівка Чернігівської області.

Похований 20 березня 2022 року в м. Бахмач Чернігівської області.

Указом Президента України №360 від 23 травня 2022 року нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).

ЛЕБЕДЄВ

Олег

(9 лютого 1970 – 17 березня 2022)

Народився 9 лютого 1970 року в м. Остер Чернігівської області.

У 1987 р. закінчив Остерську загальноосвітню школу. Був призваний на строкову військову службу, під час якої потрапив в Афганістан.

За участь у бойових діях в Афганістані був нагороджений іменним годинником та отримав статус учасника бойових дій.

Після звільнення з військової строкової служби повернувся до рідного міста і пішов працювати на Остерський завод. 

Навчався у Чернігівському державному педагогічному інституті  ім. Т. Шевченка, на факультеті фізичного виховання. Після працював викладачем фізкультури та військової підготовки в школах с. Крехаєв та с. Євминка. Займався спортом, грав у місцевій футбольній команді.

1 березня 2022 року долучився до лав Збройних Сил України на посаді кулеметника стрілецького відділення. 

Загинув 17 березня 2022 року під час оборони м. Чернігова.

Похований на цивільному кладовищі м. Остер Чернігівської області.

Указом Президента України № 293/2022 від 2 травня  2022 року нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).   

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 17 листопада 2023 року № 746 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).     

ТАРНАВСЬКИЙ

Сергій 

(19 жовтня 1976 – 17 березня 2022)

Народився 19 жовтня 1976 року в м. Умань Черкаської області.

У 1992 р. закінчив Чернігівську загальноосвітню школу №33, у 1996 р. – Уманський агротехнічний коледж.

У 1996 р. призваний на строкову військову службу до лав Збройних Сил України. У 1998-2022 рр. продовжив службу за контрактом у 1-ій окремій танковій Сіверській бригаді.

Був учасником бойових дій у зоні проведення антитерористичної операції та операції об’єднаних сил.

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України продовжив боронити Батьківщину.

Загинув 17 березня 2022 року під час оборони м. Чернігова, поблизу с. Новоселівка Чернігівської області.

Похований на кладовищі «Ялівщина» в м. Чернігові.

Указом Президента України № 416/2022 від 15 червня 2022 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15 червня 2023 року № 350 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

БОЯРКО

Дмитро 

(27 листопада 1999 – 18 березня 2022)

Народився 27 листопада 1999 року у м. Березань Київської області.

Закінчив Лемешівську загальноосвітню школу та Мринське професійно-технічне училище № 33.

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України став на захист Батьківщини на посаді стрільця.

Загинув 18 березня 2022 року під час оборони м. Чернігів.

Похований в с. Лемеші Чернігівської області. 

ВОЛОДЬКО

Віталій 

(6 грудня 1993 – 18 березня 2022)

Народився 6 грудня 1993 року в м. Чернігові.

Закінчив Чернігівську загальноосвітню школу №10. Навчався в Чернігівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою. Вищу освіту здобував у Національній Академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного (м. Львів).

Загинув 18 березня 2022 року.

Похований на Матвіївському кладовищі в м. Миколаєві.

Указом Президента України № 220/2022 від 7 квітня 2023 року нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

МЕЛЬНИК

Андрій 

(16 жовтня 1984 – 18 березня 2022)

Народився 16 жовтня 1984 року в м. Запоріжжя.

Закінчив Пролетарську загальноосвітню школу та Козятинський технікум.

З серпня 2014 до листопада 2021 р. проходив службу за контрактом в лавах Збройних Сил України.

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України добровільно вступив до лав Збройних Сил України.

Загинув 18 березня 2022 року під час виконання бойового завдання у с. Олишівка Чернігівського району.

Похований в с. Поліське Чернігівської області.

Указом Президента № 215/2022 від 5 квітня 2022 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 24 квітня 2024 року № 249 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

ОСИПЕНКО

Володимир 

(19 травня 1966 – 18 березня 2022)

Народився 19 травня 1966 року в смт Олишівка Чернігівської області.

У 1981 р. закінчив місцеву загальноосвітню школу, а у 1984 р. – Мринське професійно-технічне училище за спеціальністю «тракторист-механік».

У 2015 р. брав безпосередню участь в АТО на Донеччині.

Працював у Мринському виробничому управлінні підземного зберігання газу машиністом технологічних компресорів 6-го розряду компресорної станції Олишівського промислового майданчика.

26 лютого 2022 року долучився до лав Збройних Сил України та став на захист Чернігівщини на посаді старшого навідника гранатометного відділення.

Загинув 18 березня 2022 року під селищем Буди Чернігівської області.

Похований 24 березня 2022 року в м. Ніжин Чернігівської області. Перепохований 20 травня 2022 році в смт Олишівка Чернігівської області.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 24 квітня 2024 року № 249 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

Указом Президента України №215 від 5 квітня 2022 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

РЕУТСЬКИЙ

Олександр 

(4 травня 1967 – 18 березня 2022)

Народився 4 травня 1967 року в м. Чернігові.

Навчався в Чернігівській середній загальноосвітній школі №19. Після здобуття базової середньої освіти вступив до Чернігівського професійно-технічного училища.

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України долучився до лав територіальної оборони м. Чернігова.

Загинув 18 березня 2022 року в с. Полуботки Чернігівського району, виконуючи бойове завдання з оборони м. Чернігова.

Похований на кладовищі «Коти» в м. Чернігові.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15 червня 2023 року №350 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

СКОРИК

Віталій 

(15 травня 1986 – 18 березня 2022)

Народився 15 травня 1986 року в с. Харитонівка Чернігівської області.

З 2014 р. служив у лавах Збройних Сил України.

З початком повномасштабного вторгнення РФ повернувся в Україну з-за кордону та став на захист Батьківщини у складі 24-ї окремої механізованої бригади ім. короля Данила.

Воював на Сході України.

Загинув 18 березня 2022 року, потрапивши під артилерійський обстріл.

Похований у с. Харитонівка Чернігівської області.

Указом Президента України № 323/2022 від 8 травня 2022 року нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

ГОРОДНИЙ

Сергій 

(11 жовтня 1983 – 19 березня 2022)

Народився 11 жовтня 1983 року в с. Даничі Чернігівської області.

У 2002 р. закінчив Замглайський професійно-технічний навчальний заклад № 12.

Проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України (2002-2004 рр.).

З 2018 р. служив за контрактом у лавах Збройних Сил України. Здійснював заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф в Донецькій та Луганських областях.

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України продовжив боронити Батьківщину.

Загинув 19 березня 2022 року під час оборони м. Чернігова.

Похований на кладовищі «Ялівщина» у м. Чернігові.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 13 липня 2023 року № 424  нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

ЛИСИЧ

Ігор 

(14 жовтня 1976 – 19 березня 2022)

Народився 14 жовтня 1976 року в с. Олишівка Чернігівської області.

У 1992 р. закінчив Чернігівську середню школу № 22.

Проходив строкову військову службу у лавах Збройних Сил України (1994-1996 рр.).

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України долучився до лав Збройних Сил України на посаді кулеметника.

Загинув 19 березня 2022 року під час оборони м. Чернігова.

Похований на кладовищі «Забарівське» в м. Чернігові.

ПАЦЮК

Ярослав 

(12 лютого 1992 – 19 березня 2022)

Народився 12 лютого 1992 року в с. Чорнотичі Чернігівської області.

У 2011 р. закінчив Сосницький сільськогосподарський технікум, у 2014 р. – Національний університет біоресурсів і природокористування України.

Проходив строкову військову службу (2011-2012 рр.).

Служив за контрактом у Державній прикордонній службі (2015-2018 рр.).

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України став на захист Батьківщини.

Загинув 19 березня 2022 року під час оборони м. Чернігова.

Похований у с. Чорнотичі Чернігівської області.

ПОНОМАРЕНКО

Володимир

(26 червня 1983 – 19 березня 2022)

Народився 26 червня 1983 року в м. Чернігові.

Закінчив місцеву школу з математичного напрямку. Вищу освіту здобув у Національному транспортному університеті (м. Київ).

У 2014 р. долучився до лав Збройних Сил України та брав участь у антитерористичній операції.

Загинув 19 березня 2022 року під час виконання бойового завдання, отримавши тяжке поранення.

Похований у м. Києві.

ПРИМАЧОК

Максим 

(7 лютого 1997 – 19 березня 2022)

Народився 7 лютого 1997 року в с. Волинка Чернігівської області.

У 2014 р. закінчив Волинківську загальноосвітню школу.

У 2017 р. розпочав проходження військової служби за контрактом у лавах Збройних Сил України.

В умовах повномасштабної війни боронив Батьківщину на посаді командира танку.

Загинув 19 березня 2022 року під час оборони м. Чернігів. 

Похований 31 березня 2022 року в с. Волинка Чернігівської області.

ШМАЛУН

Іван 

(4 червня 1993 – 19 березня 2022)

Народився 4 червня 1993 року в с. Сосниця Чернігівської області.

У 2011 р. закінчив Сосницький професійний аграрний ліцей.

Проходив строкову військову службу (2015-2016 рр.).

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України став на захист Батьківщини на посаді старшого стрільця.

Загинув 19 березня 2022 року під час виконання бойового завдання з оборони м. Чернігова.

Похований у с. Масалаївка Чернігівської області.

ЯГОЛА

Микола

(23 лютого 1977 – 19 березня 2022)

Народився 23 лютого 1977 року в с. Петрівка Чернігівської області.

Навчався в Петрівській неповно-середній школі. Згодом вступив до Бобровицького сільсько-господарського технікуму, де здобув спеціальність «Агроном». 

Після закінчення середньої спеціальної освіти пішов до армії.  Далі продовжив працювати за фахом у КСП ім. Ватутіна в с. Петрівка. 

Проходив службу у лавах Збройних Сил України з березня 2014 до березня 2015 р. на посаді командира стрілецького відділення.

Захищав Чернігів від російської навали в умовах повномасштабної війни на посаді командира стрілецького відділення. 

Загинув 19 березня 2022 року під час ворожого артилерійського обстрілу в районі с. Бакланова Муравійка Чернігівської області.

Похований 23 березня 2022 року в с. Петрівка Ніжинського району Чернігівської області.

Указом Президента України № 224/2022 від 9 квітня 2022 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

ГУРИН

Роман 

(2 листопада 1977 – 20 березня 2022)

Народився 2 листопада 1977 року в с. Козелець Чернігівської області.

Закінчив Козелецький ветеринарний технікум.

Проходив строкову військову службу (1997-1998 рр.).

Був учасником бойових дій в зоні проведення антитерористичної операції.

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України продовжив боронити Батьківщину на посаді головного сержанта стрілецького взводу.

Загинув 20 березня 2022 року під час оборони м. Чернігів поблизу с. Новоселівка Чернігівського району.

Похований у с. Козелець Чернігівської області.

Указом Президента України № 293/2022 від 2 травня 2022 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 17 листопада 2023 року № 746 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

ЗАРІЧАНСЬКИЙ

Олег 

(5 червня 1973 – 20 березня 2022)

Народився 5 червня 1973 року в с. Любечанинів Чернігівської області.

Навчався у школі м. Остер Чернігівської області.

З 1991 до 1993 рр. проходив строкову військову службу.

З перших днів повномасштабної війни долучився до лав Збройних Сил України на посаду старшого стрільця. Брав участь у відбитті численних штурмів противника у м. Чернігів.

Загинув 20 березня 2022 року у бою з ворогом в районі с. Новоселівка Чернігівської області.

Похований на кладовищі у с. Любечанинів Чернігівської області.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 17 листопада 2023 року № 746 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

Указом Президента України № 293 від 2 травня 2022 року нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

МИТЯЄВ

Андрій

(13 лютого 1981 – 20 березня 2022)

Народився 13 лютого 1981 року в м. Чернігові. 

У 1996 р. закінчив середню загальноосвітню школу №19, у 1998 р. – закінчив Чернігівське професійно-технічне училище №18, за спеціальністю «Будівництво».  1999-2000 рр. – проходив військову службу у Національній гвардії України. 

У 2003-2008 рр. навчався у Чернігівському державному інституті права, соціальних технологій та праці. Отримав базову вищу освіту за напрямком підготовки «Право» та здобув кваліфікацію бакалавра права.  З 2010 р. займався підприємницькою діяльністю за напрямком вантажоперевезень. 

З 1 грудня 2016 р. займав посаду голови правління товариства «Садівницьке», товариства «Чернігів-сад». Завжди мав активну громадянську позицію.

На війну пішов в перший день повномасштабного вторгнення РФ на територію України. 

Загинув 20 березня 2022 року від тяжкого поранення, захищаючи рідне м. Чернігів. 

Похований 25 березня 2022 року на кладовищі «Ялівщина» у м. Чернігові. 

Указ Президента України від 15 червня 2022 року №416 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15 червня 2023 року № 350 нагороджений  медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

МОВЧАН

Євгеній 

(1 квітня 1974 – 

15-20 березня 2022)

Народився 1 квітня 1974 року в м. Чернігові.

У 1991 р. закінчив Чернігівську загальноосвітню школу № 16, у 1996 р. – Чернігівський технологічний університет.

Проходив строкову військову службу (1996-1997 рр.).

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України долучився до лав Збройних Сил України на посаді стрільця.

Точних даних про загибель воїна немає: орієнтовно 15-20 березня 2022 року поблизу с. Новоселівка Чернігівського району. 

Похований на кладовищі «Ялівщина» в м. Чернігові.

Указом Президента № 293/2022 від 2 травня 2022 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 17 листопада 2023 року № 746 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

КОРОТКОВ

Юрій

(27 квітня 1978 – 21 березня 2022)

Народився 27 квітня 1978 року у м. Чернігові. 

З 1984 до 1992 р. навчався в ЗОШ №24. З 1993 до 1996 р. – у ПТУ № 18 за спеціальністю «Верстатник».

Проходив військову службу у ЗСУ з 1996 до 1997 та з 2014 до 2015 рр.

24 лютого 2022 року став на захист Батьківщини на посаді «стрілець-санітар».

Загинув 21 березня 2022 року внаслідок важкого поранення поблизу населеного пункту Новоселівка.

Похований у м. Чернігові.

Указом Президента України № 416/2022 від 15 червня  2022 року нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15 червня 2023 року № 350 нагороджений  медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

РОМАНОВ

Олександр 

(14 березня 2000 – 21 березня 2022)

Народився 14 березня 2000 року в с. Шестовиця Чернігівської області.

Закінчив Чернігівську загальноосвітню школу № 33.

Навчався в Національній академії сухопутних військ ім. П. Сагайдачного в м. Львові.

З 2021 р. вступив до лав Збройних Сил України.

Загинув 21 березня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу смт. Велика Новосілка Донецької області.

Похований на Забарівському кладовищі в м. Чернігові.

ВЕЖНОВЕЦЬ

Владислав 

(6 березня 2001 – 22 березня 2022)

Народився 6 березня 2001 року в м. Конотоп Сумської області.

Закінчив Чернігівську загальноосвітню школу № 28 та Чернігівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою.

Продовжив навчання у Київському військовому інституті телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут.

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України вступив на службу до окремої десантно-штурмової бригади.

Загинув 22 березня 2022 під час виконання бойового завдання на Донеччині.

Перепохований на кладовищі «Ялівщина» в м. Чернігові.

Указом Президента України № 265/2022 від 20 квітня 2022 року нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

ГЕРАСИМЕНКО

Юрій

(2 вересня 1971 – 23 березня 2022)

Народився 2 вересня 1971 року у с. Куликівка Чернігівської області. 

У 1988 р. закінчив Куликівську загальноосвітню школу. У 1990 р. – Куликівський професійний аграрний ліцей. 

У березні 2022 року став на захист м. Чернігова на посаді водія-радіотелефоніста стрілецького відділення. 

Загинув 23 березня 2022 року в м. Чернігові під час виконання бойового завдання. 

Похований 12 квітня 2022 року в с. Куликівка Чернігівської області. 

Указом Президента України № 293 від 2 травня 2022 року нагороджений орденом «За  мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 17 листопада 2023 року № 746 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).        

КРАСКОВСЬКИЙ

Андрій

(18 грудня 1989 – 23 березня 2022)

Народився 18 грудня 1989 року в м. Берлін Німеччини.

У 2003 р., після закінчення сьомого класу, вступив до Чернігівського ліцею з ПВФП, а згодом навчався в Механіко-технологічному технікумі. 

У 2014 р. одружився і в цьому ж році у подружжя народився син Матвій.

24 лютого 2022 року одним із перших долучився до лав Збройних Сил України на посаді гранатометника.

Загинув 23 березня 2022 року під час захисту м. Чернігова.

Похований 26 березня 2022 року у м. Чернігові. 

Указом Президента України від 15 червня 2022 року №416 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15 червня 2023 року № 350 нагороджений  медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

ЛИСЕНКО

Дмитро

(11 січня 1997 – 23 березня 2022)

Народився 11 січня 1997 року в с. Ладинка Чернігівської області.

Навчався у Ладинській загальноосвітній школі.

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України долучився до лав Збройних Сил України.

Загинув 23 березня 2022 року під час виконання бойового завдання з оборони м. Чернігова.

Похований у м. Чернігові.

Указом Президента України № 416/2022 від 15 червня 2022 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15 червня 2023 року № 350 нагороджений  медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

МЕЛЬНИЧЕНКО

Віктор 

(27 листопада 1963 – 23 березня 2022)

Народився 27 листопада 1963 року в с. Балково Одеської області.

У 1983 р. закінчив чернігівську заочну середню школу.

Проходив строкову військову службу в ракетних військах.

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України долучився до лав Збройних Сил України на посаді командира взводу стрілецької роти.

Загинув 23 березня 2022 року під час оборони м. Чернігова.

Похований на кладовищі «Забарівське» в м. Чернігові.

Указом Президента України № 293/2022 від 2 травня 2022 року нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 17 листопада 2023 року № 746 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

МИРОНЕНКО

Олександр

(21 лютого 1983 – 23 березня 2022)

Народився 21 лютого 1983 року в с. Сергіївка Миколаївської області.

Виріс у багатодітній родині, в якій виховувалось шестеро дітей.  В 1990 р. пішов до першого класу Сергіївської середньої загальноосвітньої школи Березнегуватського району. У 1999 р. закінчив її. 

У 2002 р. закінчив професійно-технічне училище №33 у с. Мрин Чернігівської області і здобув кваліфікацію тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва. 

У 2007 р. закінчив «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» за спеціальністю «Фінанси» і здобув кваліфікацію молодший спеціаліст з фінансів. 

Мешкав в с. Об'єднане Чернігівської області. Останній час мав свою справу в будівельній сфері.

З перших днів повномасштабного вторгення РФ на територію України взяв у руки зброю, аби зупинити навалу ворога на посаді водія зенітного ракетного взводу механізованого батальйону.

Загинув 23 березня 2022 року, обороняючи м. Чернігів в с. Новоселівка Чернігівської області.

Похований 9 квітня 2022 року в с. Об'єднане Чернігівської області.

Указом Президента України № 416 від 15 червня 2022 року нагороджений орденом  ІІІ ступеня «За мужність» (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15 червня 2023 року № 350 нагороджений  медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

МИХАЙЛОВ

Василь 

(5 травня 1974 – 23 березня 2022)

Народився 5 травня 1974 року в м. Чернігові.

У 1989 р. закінчив Чернігівську загальноосвітню школу №5. З 1989 до 1992 р. навчався в Чернігівському спеціальному професійно-технічному училищі № 6.

Проходив строкову військову службу (1992-1994 рр.).

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України долучився до лав Збройних Сил України на посаді головного сержанта стрілецького взводу.

Загинув 23 березня 2022 року під час оборони м. Чернігова поблизу с. Новоселівка Чернігівської області.

Похований у м. Чернігові.

Указом Президента України № 293/2022 від 2 травня 2022 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 17 листопада 2023 року № 746 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

МОЛЧАНОВ

Ярослав 

(1 вересня 1981 – 23 березня 2022)

Народився 1 вересня 1981 року в м. Чернігові.

У 1998 р. закінчив Чернігівську середню загальноосвітню школу №19, у 1999 р. – Чернігівський професійно-технічний навчальний заклад №6, у 2004 р.  – Чернігівський державний педагогічний університет ім. Т. Шевченка.

Проходив службу в Національній поліції України на посаді інспектора роти (2015-2018 рр.).

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України долучився до лав Збройних Сил України.

Загинув 23 березня 2022 року під час оборони Чернігова поблизу с. Киїнка Чернігівської області.

Похований на кладовищі «Коти» в м. Чернігові.

Указом Президента України № 198/2023 від 7 квітня 2023 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

НАСІННИК

Олександр 

(21 грудня 1992 – 23 березня 2022)

Народився 21 грудня 1992 року в м. Чернігові.

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України добровільно з'явився до  територіального центру комплектації, був призваний на військову службу у званні молодшого лейтенанта. 

Загинув 23 березня 2022 року в бою за м. Чернігів. 

Похований на Забарівському кладовищі в м. Чернігові.

Указом Президента України № 293/2022 від 2 травня 2022 року нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 17 листопада 2023 року № 746 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

РУДЕНКО

Ростислав

(4 січня 1977 – 23 березня 2022)

Народився 4 січня 1977 року в м. Чернігові.

Навчався в Чернігівській восьмирічній школі-інтернат, яку закінчив в 1994 р.  Після отримання середньої освіти розпочав трудову діяльність, працював на Чернігівському цегельному заводі №3 та на підприємстві «Седам», а з 2003 р. працював на будівництві.

24 лютого 2022 року долучився до лав Збройних Сил України. 

Загинув 23 березня 2022 року, захищаючи рідне м. Чернігів, на околиці с. Трисвятська Слобода Чернігівської області.

Похований 26 березня 2022 року на кладовищі «Ялівщина» в м. Чернігові.

Указом Президента України № 735/2022 від 25 жовтня 2022 року нагороджений орденом  ІІІ ступеня «За мужність» (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 13 липня 2023 року № 424 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

СІКАН

Віталій 

(14 квітня 1976 – 23 березня 2022)

Народився 14 квітня 1976 року в м. Канів Черкаської області.

Закінчив Козелецьку школу №2 та Козелецький технікум ветеринарної медицини.

З початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України долучився до лав Збройних Сил України на посаді стрільця стрілецького відділення.

Загинув 23 березня 2022 року під час оборони м. Чернігова.

Похований у с. Тополі Чернігівської області.

Указом Президента України № 293/2022 від 2 травня 2022 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 17 листопада 2023 року №746 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

ФЕДОТОВ

Денис 

(25 лютого 1988 – 23 березня 2022)

Народився 25 лютого 1988 року в м. Бобровиця Чернігівської області.

Навчався у Бобровицькій загальноосвітній школі. Після вступив до Бобровицького фахового коледжу економіки та менеджменту ім. О. Майнової.

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України долучився до лав Збройних Сил України на посаді номера обслуги гранатометного відділення.

Загинув 23 березня 2022 року під час виконання бойового завдання з оборони м. Чернігова.

Похований в м. Бобровиця Чернігівської області.

Указом Президента України № 416/2022 від 15 червня 2022 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

МУЛЄВАНОВ

Михайло 

(5 червня 1979 – 25 березня 2022)

Народився 5 червня 1979 року в м. Чернігові.

У 1994 р. закінчив Чернігівську середню загальноосвітню школу №7, у 1997 р. – Чернігівське вище професійне училище № 15.

Проходив строкову військову службу.

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України долучився до лав територіальної оборони Чернігова на посаді номера обслуги мінометного взводу.

Загинув 25 березня 2022 року під час виконання бойового завдання з оборони Чернігова.

Похований у м. Чернігові.

ФЕДОРОВ

Вадим 

(30 серпня 1968 – 25 березня 2022)

Народився 30 серпня 1968 року в Узбекистані.

З 1986 р. проходив строкову військову службу на підводному човні.

У 2014 р. долучився до лав Збройних Сил України.

Був учасником бойових дій у зоні проведення антитерористичної операції. Брав участь у боях за м. Дебальцеве та Часів Яр Донецької області.

З 2018 р. проходив військову службу за контрактом у м. Конотоп Сумської області.

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України долучився до лав Збройних Сил України на посаді головного сержанта стрілецького взводу.

Загинув 25 березня 2022 року під час оборони м. Чернігова.

Похований у с. Бобрик Ніжинського району Чернігівської області.

ДЖУГАН

Іван 

(27 квітня 1977 – 26 березня 2022)

Народився 27 квітня 1977 року в с. Широкий Луг Закарпатської області.

У 1994 р. здобув повну загальну середню освіту.

З 1995 р. проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України.

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України долучився до лав територіальної оборони м. Чернігова.

Загинув 26 березня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі с. Количівка Чернігівського району.

Похований в с. Киїнка Чернігівської області.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15 червня 2023 року № 350 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

ХРЯПА

Сергій

(12 травня 1997 – 26 березня 2022)

Народився 12 травня 1997 року в с. Вороньки Чернігівської області.

Навчався у Вороньківській загальноосвітній школі.

З 2017 до 2019 р. служив в Національній гвардії України. Після закінчення служби пішов працювати в ДСНС у м. Києві. 

З перших днів повномасштабного вторгнення РФ на територію України долучився до лав Збройних Сил України на посаді стрільця роти охорони І-го відділу Ніжинського РТЦК та СП. 

Загинув 26 березня 2022 року в с. Стара Басань Чернігівської області.

Указом Президента України № 360/2022 від 23 травня 2022 року нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

ВІТЧЕНКО

Роман

(16 лютого 1991 – 27 березня 2022)

Народився 16 лютого 1991 року в с. Петруші Чернігівської області.

Навчався в Петрушівській середній школі. Після вступив в Замглайське АПТУ-12 та опанував спеціальність «Електрозварник». 

З грудня 2010 р. долучився до лав Збройних Сил України. Після служби в армії, з жовтня 2011 до лютого 2021 р.,  працював в ДП «Ріпкирайагролісгосп» на посаді лісника. 

З січня 2022 р. працював на посаді майстра лісу №1. 

24 лютого 2022 року долучився до лав Збройних Сил України на посаді стрільця роти охорони Чернігівського РТЦК та СП.

Загинув 27 березня 2022 року в с. Новоселівка під час оборони підступів до м. Чернігова.

Похований в с. Петруші Чернігівської області. 

Указом Президента України № 360/2022 від 23 травня 2022 року нагороджений орденом  ІІІ ступеня «За мужність» (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 13 липня 2023 року № 424 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

ГУК

Михайло  

(28 січня 1991 – 28 березня 2022)

Народився 28 січня 1991 року в с. Безуглівка Чернігівської області.

З 2015 р. розпочав військову службу в лавах Збройних Силах України, з 2016 р. проходив військову службу в Державній прикордонній службі України.

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України захищав м. Чернігів, перебуваючи на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії 105-го прикордонного загону ім. князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України.

28 березня 2022 року під час руху для здійснення заміни місця несення служби, в районі міського сміттєзвалища (біля с. Новий Білоус), склад наряду потрапив під гранатометний, вогнеметний та стрілецький обстріл ворожої ДРГ.

Похований у с. Нові Боровичі Чернігівської області.

Указом Президента України від 28 вересня 2022 року № 603/2023 нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 30 серпня 2023 року № 555 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

МЯГКИЙ

Антон 

(18 серпня 1992 – 28 березня 2022)

Народився 18 серпня 1992 року в с. Тихоновичі Чернігівської області.

Проходив військову строкову службу в складі 43-ої окремої артилерійської бригади великої потужності у зоні проведення АТО. З 2017 р. проходив військову службу в Державній прикордонній службі України. 

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України захищав м. Чернігів на посаді дільничного інспектора прикордонної служби 1-ої категорії 105-го прикордонного загону ім. князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України.

28 березня 2022 року під час руху для здійснення заміни місця несення служби, в районі міського сміттєзвалища (біля с. Новий Білоус), склад наряду потрапив під гранатометний, вогнеметний та стрілецький обстріл ворожої ДРГ.

Похований у с. Тихоновичі Чернігівської області.

Указом Президента України від 21 червня 2022 року № 431/2022 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 30 серпня 2023 року №555 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова»  (посмертно).

ОВДІЙ

Ігор  

(9 травня 1985 –28 березня 2022)  

Народився 9 травня 1985 року в м. Сновськ Чернігівської області.

З 2005 р. розпочав військову службу в Державній прикордонній службі України.

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України захищав Чернігів на посаді сержанта із матеріального забезпечення-начальника групи логістики 105-го прикордонного загону ім. князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України.

28 березня 2022 року під час руху для здійснення заміни місця несення служби, в районі міського сміттєзвалища (біля с. Новий Білоус), склад наряду потрапив під гранатометний, вогнеметний та стрілецький обстріл ворожої ДРГ.

Похований у м. Сновськ Чернігівської області.

Указом Президента України від 30 грудня 2023 року № 870/2023 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 24 квітня 2024 року №249 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

ПАТЮТКО

Станіслав 

(4 березня 1979 – 28 березня 2022)

Народився 4 березня 1979 року в м. Мена Чернігівської області. 

З 2000 р. розпочав військову службу в Державній прикордонній службі України. 

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України захищав м. Чернігів на посаді заступника начальника відділення інспекторів прикордонної служби «Радуль» (тип В) відділу прикордонної служби «Добрянка» (тип Б) 105-го прикордонного загону ім. князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України.

Загинув у Чернігові під час виконання бойового завдання. 28 березня 2022 року по посту спостереження (вул. Елеваторна), де перебував  капітан С. Патютко, ворог здійснив артилерійський обстріл.

Похований у с. Семенівка Чернігівської області.

Указом Президента України від 21 червня 2022 року № 431/2022 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 30 серпня 2023 року №555 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

САМУСЕНКО

Андрій 

(8 грудня 1992 – 28 березня 2022)

Народився 8 грудня 1992 року у с. Тихоновичі Чернігівської області.

З 2015 р. розпочав військову службу в Державній прикордонній служби України.  

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України захищав м. Чернігів на посаді інспектора прикордонної служби 2-ої категорії 105-го прикордонного загону ім. князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України.

28 березня 2022 року під час руху для здійснення заміни місця несення служби, в районі міського сміттєзвалища (біля с. Новий Білоус), склад наряду потрапив під гранатометний, вогнеметний та стрілецький обстріл ворожої ДРГ.

Похований у с. Тихоновичі Чернігівської області.

Указом Президента України від 21 червня 2022 року № 431/2022 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня  (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 30 серпня 2023 року №555 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова»  (посмертно).

ТКАЧЕНКО

Василь  

(28 грудня 1987 – 28 березня 2022)

Народився 28 грудня 1987 року у с. Великий Щимель Чернігівської області.

З 2016 р. проходив військову службу в Державній прикордонній службі України.

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України захищав м. Чернігів на посаді молодшого інспектора прикордонної служби 2-ої категорії 105-го прикордонного загону ім. князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України.

28 березня 2022 року під час руху для здійснення заміни місця несення служби, в районі міського сміттєзвалища (біля с. Новий Білоус), склад наряду потрапив під гранатометний, вогнеметний та стрілецький обстріл ворожої ДРГ.

Похований у с. Великий Щимель Чернігівської області.

Указом Президента України від 1 грудня 2022 року № 818/2022 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 30 серпня 2023 року №555 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

ШЕКЕРА

Павло  

(2 жовтня 1986 – 28 березня 2022)

Народився 2 жовтня 1986 року у с. Борки Харківської області.

З 2006 р. розпочав військову службу в Державній прикордонній службі України. У 2015-2016 рр. був у зоні проведення АТО.

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України захищав м. Чернігів на посаді інспектора прикордонної служби 2-ої категорії 105-го прикордонного загону ім. князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України.

28 березня 2022 року під час руху для здійснення заміни місця несення служби, в районі міського сміттєзвалища (біля с. Новий Білоус), склад наряду потрапив під гранатометний, вогнеметний та стрілецький обстріл ворожої ДРГ.

Похований у м. Городня Чернігівської області.

Указом Президента України від 21 червня 2022 року № 431/2022 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 30 серпня 2023 року №555 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

БОБРУШКО

Олександр

(29 лютого 1996 – 30 березня 2022)

Народився 29 лютого 1996 року в с. Миколаївка Чернігівської області.

Здобув повну загальну середню освіту в 2013 р. у місцевій загальноосвітній школі I-III ступенів Менської районної ради Чернігівської області. Закінчив у 2015 р. Державний професійно-технічний навчальний заклад «Чернігівський професійний будівельний ліцей» та опанував фах електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування.

З 2020 до березня 2022 р. навчався в Академії державної пенітенціарної служби. З 2015 р. працював молодшим сержантом внутрішньої служби, молодшим інспектором відділу нагляду і безпеки Домницького виправного центру управління ДПС України в Чернігівській області.

З 2017 р. працював у Державній установі «Чернігівський слідчий ізолятор» – старший сержант внутрішньої служби, молодший інспектор II категорії відділу режиму і охорони.

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України, Олександр, долучився до лав Збройних Сил України на посаді старшого стрільця роти охорони Чернігівського ОМТЦК та СП.

Загинув 30 березня 2022 року в м. Чернігові під час виконання бойового завдання.

Похований 3 квітня 2022 року в с. Миколаївка Чернігівської області.

Нагороджений посмертно почесною відзнакою начальника Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки I ступеня.

Указом Президента України від 23 травня 2022 року №360 нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня.    

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 13 липня 2023 року № 424 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

ПРЯХІН

Олександр

(12 березня 1981 –  березень 2022)

Народився 12 березня 1981 року в м. Чернігові.

Навчався у Чернігівській середній школі №29 та в Чернігівському ліцеї №16. Закінчив Чернігівський технікум транспорту та комп'ютерних технологій та Національний університет «Чернігівська політехніка».

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України долучився до лав Збройних Сил України на посаді розвідника-кулеметника.

Загинув у березні 2022 року під час виконання бойового завдання з оборони м. Чернігова поблизу с. Лукашівка Чернігівської області. 

Протягом тривалого часу чоловік вважався зниклим безвісти. Військового ідентифікували за допомогою ДНК-експертизи.

Плохований 21 листопада 2022 року на кладовищі «Яцево» в м. Чернігові. 

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 27 березня 2024 року № 183 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

СВИРИДЕНКО

Максим 

(25 січня 1993 – березень 2022)

Народився 25 січня 1993 року в смт. Михайло-Коцюбинське Чернігівської області.

Пройшов строкову військову службу у Збройних Силах України. З 2020 р. продовжив службу у Державній прикордонній службі України.

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України захищав м. Чернігів на посаді інспектора прикордонної служби 3-ої категорії 105-го прикордонного загону ім. князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України. 

15 березня 2022 року під час чергового виконання бойового завдання з оборони підступів до м. Чернігова, у складі прикордонного наряду, вступив у нерівний бій із диверсійними групами противника. З того часу прикордонник вважався безвісти зниклим. 

28 лютого 2023 року за результатами чергового обміну тілами загиблих, після проведення експертизи ДНК, встановлено, що серед загиблих бійців є тіло головного сержанта Максима Свириденка.

Похований у смт. Михайло-Коцюбинське Чернігівської області.

Указом Президента України від 30 квітня 2023 року  № 253/2023 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 30 серпня 2023 року №555 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

ЛАПШИН

Денис

(18 жовтня 1986 – 3 квітня 2022)

Народився 18 жовтня 1986 року в м. Магадан Російської Федерації.

Навчався у ЗОШ № 21 м. Чернігова. З 2002 до 2005 р. навчався у Чернігівському професійному ліцеї залізничного транспорту.

З 2005 до 2006 р. проходив строкову військову службу.

У 2006-2020 – працював на підприємстві ТОВ «Реклама та друк».

У перший день повномасштабного вторгнення РФ на територію України долучився до лав Збройних Сил України.

22 березня 2022 року під час бою в районі аеродрому «Півці» у м. Чернігові отримав поранення.

3 квітня 2022 року від отриманих поранень помер у лікарні.

Похований 4 квітня 2022 року в с. Забарівка Чернігівської області.

Указом Президента від 14 лютого 2023 р. №78 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15 червня 2023 року №350 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

ЛАЩУК

Максим 

(22 січня 1989 – 17 квітня 2022)

Народився 22 січня 1989 року в м. Чернігові.

Закінчив Чернігівську загальноосвітню школу №6 та Чернігівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою.

Вищу освіту здобув у Житомирському військовому інституті ім. Корольова.

Загинув 17 квітня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі м. Павлоград Дніпропетровської області.

Похований на кладовищі «Ялівщина» у м. Чернігові.

ЛУТ

Павло

(29 червня 1976 – 21 квітня 2022)

Народився 29 червня 1976 року в м. Іркутськ Російської Федерації в родині військового.

У 1993 р. закінчив Чернігівську середню загальноосвітню школу №19. Після вступив до Чернігівського інституту регіональної економіки та управління, який закінчив у 1998 р. з відзнакою за спеціальністю «Облік і аудит». 

У цьому ж році був призваний на строкову військову службу, яку проходив у 95-й аеромобільній бригаді у м. Житомир. Брав участь у міжнародних військових навчаннях «Партнерство заради миру» у Канаді. Демобілізувався у званні сержанта.

У травні 2014 р. призваний за мобілізацією та проходив службу у зоні проведення АТО на посаді командира розвідувальної групи. Брав участь у захисті Донецького аеропорту. Під час запеклих боїв отримав контузію та був демобілізований.

24 лютого 2022 року приєднався до лав Збройних Сил України, потрапивши в розвідувальну роту 1-ої окремої танкової Сіверської бригади.

Отримав звання старшого сержанта та посаду командира розвідувально-диверсійної групи. Протягом лютого-березня його підрозділ професійно виконував бойові завдання військового командування зі звільнення Чернігівщини. 

В одному з боїв біля с. Іванівка його підрозділ захопив неушкоджений ворожий бронетранспортер та передав його ЗСУ, за що бійці групи Лута П. В. отримали грошову винагороду від Чернігівського міського голови.

У квітні 2022 року, після вигнання окупантів з Чернігівщини, Павло Лут був направлений військовим командуванням на територію Донецької області, де здобував розвідувальну інформацію про ворога та проводив диверсійну роботу з його знешкодження.

21 квітня 2022 року під час виконання бойового завдання загинув на полі бою на Донеччині.

Похований 28 квітня 2022 року на кладовищі в «Ялівщина» в м. Чернігові.

Указом Президента України № 416 від 15 червня 2022 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 27 травня 2024 року № 317 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

ПАРТАЛА

Олександр 

(21 грудня 1987 – 21 квітня 2022) 

Народився 21 грудня 1987 року в м. Прилуки Чернігівської області.

Закінчив загальноосвітню школу №7. Фахову освіту отримав у Прилуцькому професійному ліцеї та Сумському державному університеті.

Проходив строкову військову службу в Збройних Силах України.

Учасник оборони Міжнародного аеропорту «Луганськ».

У лютому 2022 року мобілізований до лав Збройних Сил України, воював у Чернігівській та Донецькій областях.

Загинув 21 квітня 2022 року поблизу с. Времівка Донецької області.

Похований на кладовищі «Ялівщина» в м. Чернігові.

Указом Президента України № 416/2022 від 15 червня 2022 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня  (посмертно).

КЛОЧКО

Олександр

(28 червня 1989 – 10 травня 2022)

Народився 28 червня 1989 року в м. Чернігові.

Закінчив Чернігівську середню загальноосвітню школу №21 та вступив до Чернігівського професійного ліцею хімічної промисловості.

26 лютого 2022 року долучився до особового складу окремого мотопіхотного батальйону.

Загинув 10 травня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі смт. Білогорівка Луганської області.

Похований на кладовищі «Яцево» в м. Чернігові.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 27 березня 2024 року № 183 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

ВОЛОШКО

Марк 

(22 жовтня 1976 – 12 травня 2022)

Народився 22 жовтня 1976 року в м. Чернігові.

Закінчив Чернігівську загальноосвітню школу №30 та професійно-технічне училище № 10.

Пройшов строкову військову службу у Збройних Силах України.

З перших днів повномасштабного вторгнення РФ на територію України став на захист м. Чернігова в складі окремої мотопіхотної бригади. Після звільнення Чернігівщини вирушив на захист східного напрямку.

Загинув 12 травня 2022 року під час виконання бойового завдання на Луганщині.

Похований на кладовищі «Ялівщина» в м. Чернігові.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 24 квітня 2024 року № 249 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

КУКЛА

Костянтин 

(2 квітня 1968 – 12 травня 2022)

Народився 2 квітня 1968 року в м. Чернігові.

Закінчив загальноосвітню школу-інтернат та Фаховий коледж транспорту та комп'ютерних технологій Національного університету «Чернігівська політехніка».

До лав Збройних Сил України долучився на початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України.

Проходив службу в званні молодшого сержанта на посаді гранатометника мотопіхотного відділення.

Загинув 12 травня 2022 року під час виконання бойового завдання на Луганщині.

Похований на кладовищі «Яцево» у м. Чернігові.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15 червня 2023 року № 350 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

НЕСТЕРОВЕЦЬ

Володимир

(6 листопада 1977 – 12 травня 2022)

Народився 6 листопада 1977 року в м. Чернігові.

Закінчив Чернігівську загальноосвітню школу №10 та Фаховий коледж транспорту та комп'ютерних технологій Національного університету «Чернігівська політехніка».

Здобув вищу освіту в Національному університеті «Чернігівська політехніка».

З 24 лютого 2022 року став на захист України на посаді стрільця-санітара. Боронив Чернігівщину, Луганщину, Донеччину.

Загинув 12 травня 2022 року під час виконання бойового завдання на Луганщині.

Похований на кладовищі «Яцево» в м. Чернігові.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15 червня 2023 року №350 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

НЕДІЛЯ

Сергій 

(1 липня 1995 – 14 травня 2022)

Народився 1 липня 1995 року в м. Чернігові.

Закінчив Павлівську загальноосвітню школу.

Строкову військову службу в Збройних Силах України проходив в смт. Десна.

Брав участь в антитерористичній операції на Донеччині.

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України боронив м. Чернігів. Потім воював на Південному оперативному напрямку.

Загинув 14 травня 2022 року в бою поблизу с. Малинівка Запорізької області.

Похований на кладовищі с. Павлівка Чернігівської області.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 7 листопада 2023 року № 716 нагороджений медалля «За оборону Чернігова» (посмертно).

ТОПЧІЙ

Андрій 

(26 січня 1998 – 14 травня 2022)

Народився 26 січня 1998 року в с. Велика Бугаївка Київської області.

Закінчив Чернігівський будівельний ліцей № 18.

Від початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України боронив країну в складі танкової бригади.

Загинув 14 травня 2022 року, отримавши тяжке поранення під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку.

Похований на кладовищі с. Велика Бугаївка Київської області.

МАНЗЮК

Сергій 

(20 червня 1987 – 16 травня 2022)

Народився 20 червня 1987 року в с. Сибереж Чернігівської області.

Закінчив Олешнянську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів імені С. Русової та Чернігівське вище професійне училище № 15.

З 2014 р. став на захист України, проходив військову службу за контрактом у Збройних Силах України на посаді командира танку.

Загинув 16 травня 2022 року у військовому шпиталі, внаслідок тяжких поранень, отриманих під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку.

Похований на кладовищі с. Олександрівка Чернігівської області.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 7 листопада 2023 року № 716 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова»  (посмертно).

КАРАК

Ігор 

(20 квітня 1994 – 17 травня 2022)

Народився 20 квітня 1994 року в м. Чернігові.

Закінчив Чернігівську загальноосвітню школу №10 та Чернігівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою.

Вищу освіту здобув у Національному університеті «Чернігівська політехніка».

З квітня 2022 р. долучився до оборони України.

Загинув 17 травня 2022 року внаслідок ворожого ракетного удару по Чернігівщині.

Похований на кладовищі «Ялівщина» у м. Чернігові.

Указом Президента України № 498/2023 від 23 серпня 2023 року нагороджений орденом Данила Галицького.

СИМАНОВ

Роман 

(4 червня 1988 – 27 травня 2022)

Народився 4 червня 1988 року в с. Салтикова Дівиця Чернігівської області.

Закінчив місцеву загальноосвітню школу.

З 2010 р., після завершення строкової військової служби у званні сержанта, залишився в лавах Збройних Сил України.

Після початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України боронив східний напрямок.

Загинув 27 травня 2022 року під час виконання бойового завдання на Луганщині.

Похований на кладовищі «Ялівщина» в м. Чернігові.

Указом Президента України № 523/2022 від 21 липня 2022 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

МАКСИМЕНКО

Дмитро

(27 липня 1969 – 29 травня 2022)

Народився 27 липня 1969 року в с. Печі Чернігівської області.

Закінчив Чернігівську загальноосвітню школу № 29 та Чернігівське професійно-технічне училище № 15.

Вищу освіту здобув у Національному університеті «Чернігівський колегіум» ім. Т. Шевченка та Рівненському інституті інженерів водного господарства.

24 лютого 2022 року долучився до лав Збройних Сил України на посаді командира взводу.

Загинув 29 травня 2022 року під час виконання бойового завдання в Запорізькій області.

Похований на кладовищі «Ялівщина» в м. Чернігові.

МАРИНЧУК

Михайло 

(28 серпня 1976 – 1 червня 2022)

Народився 28 серпня 1976 року в с. Буданів Тернопільської області.

Закінчив школу та професійно-технічне училище у Ковелі Волинської області.

Проходив військову службу у м. Житомирі.

У 2019 р. уклав контракт на проходження військової служби на посаді командира танка.

Загинув 1 червня 2022 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.

Похований на кладовищі «Яцево» у м. Чернігові.

ПАВЛЕНКО

Олександр 

(25 січня 1983 – 5 червня 2022)

Народився 25 січня 1983 року в м. Чернігові.

Закінчив Чернігівську загальноосвітню школу № 6.

У 2015 р. став на захист України. Служив у м. Миколаєві, брав участь в антитерористичній операції та операції об’єднаних сил.

Після початку повномасштабного вторгнення РФ долучився до захисту України.

Загинув 5 червня 2022 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.

Похований на кладовищі «Яцево» м. Чернігові.

Указом Президента України № 175/2022 від 26 березня 2022 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

РЯБОЙ

Сергій 

(20 листопада 1986 –  10 червня 2022)

Народився 20 листопада 1986 року в м. Чернігові.

Закінчив Чернігівську загальноосвітню школу №10 та Чернігівський професійний ліцей залізничного транспорту.

Після початку повномасштабного вторгнення РФ долучився до захисту України.

З квітня 2022 року служив у десантно-штурмовій бригаді.

Загинув 10 червня 2022 року під час виконання бойового завдання на Харківщині.

Похований на кладовищі «Ялівщина» в м. Чернігові.

Указом Президента України № 599/2023 від 28  вересня 2023 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

ДЕКАЛЮК

Олег 

(1 липня 1996 – 11 червня 2022)

Народився 1 липня 1996 року в м. Чернігові.

Закінчив Чернігівську загальноосвітню школу №2 та Державний професійно-технічний навчальний заклад.

Брав участь у боях на Донеччині та Луганщині.

Після початку повномасштабного вторгнення РФ став на захист України у складі механізованого батальйону.

14 березня 2022 року отримав тяжке поранення під час оборони Чернігівщини, внаслідок чого помер 11 червня 2022 року.

Похований на кладовищі «Яцево» у м. Чернігові.

ЛАШКО

Володимир 

(7 березня 1970 – 20 червня 2022)

Народився 7 березня 1970 року в с. Седнівка Кіровоградської області.

Закінчив Чернігівську загальноосвітню школу №2 та професійне технічне училище №18.

З початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України повернувся з-за кордону та доєднався до лав окремої механізованої бригади.

Брав участь у боях за м. Київ.

Загинув 20 червня 2022 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.

Кремований на Київщині.

Указом Президента України № 572/2022 від 12 серпня 2022 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

ПОВОД

Валерій 

(10 червня 1980 – 21 червня 2022)

Народився 10 червня 1980 року в с. Іванівка Чернігівської області.

Закінчив місцеву загальноосвітню школу та вступив до відокремленого структурного підрозділу «Козелецький фаховий коледж ветеринарної медицини Білоцерківського національного аграрного університету».

Приймав участь у захисті м. Києва навесні 2022 року.

Загинув 21 червня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі с. Мирна Долина на Луганщині. Тіло вдалося повернути з окупованої території тільки через півтора роки.

Похований на кладовищі с. Іванівка Чернігівської області.

Указом Президента України № 152/2024 від 12 березня 2024 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

МІРОЩЕНКО

Максим 

(5 вересня 1975 – 13 липня 2022)

Народився 5 вересня 1975 року в м. Чернігові.

Закінчив Чернігівську загальноосвітню школу №30 та згодом отримав фахову передвищу освіту.

Після початку повномасштабного вторгнення РФ став на захист України на посаді стрільця.

Загинув 13 липня 2022 року під час виконання бойового завдання на Харківщині.

Похований на кладовищі «Яцево» в м. Чернігові.

АНДРЕЄВ

Павло

(29 жовтня 1969 – 14 липня 2022)

Народився 29 жовтня 1969 року в м. Борисів Республіки Білорусь.

З 1987 до 1989 р. проходив строкову військову службу.

З 1990 до 1993 р. навчався в Київському Республіканському автотранспортному технікумі за спеціальністю «Управління персоналом».

Загинув 14 липня 2022 року під час виконання бойового завдання, поблизу н. п. Просяна на Дніпропетровщині.

25 липня 2022 року похований на міському кладовищі «Яцево» в м. Чернігові.

БАБАКОВ

Олексій

(19 березня 1986 – 14 липня 2022)

Народився 19 березня 1986 року в м. Потсдам Німеччини.

З вересня 1993 до червня 1994 р. навчався у середній школі №3 м. Чернігова, з вересня 1994 до червня 2001 р. – у колегіумі №11, з вересня 2001 до червня 2003 р. – у школі №35.

У 2003 р. вступив до Чернігівського державного інституту права, соціальних технологій та праці, здобув повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство», кваліфікація юрист.

Загинув 14 липня 2022 року внаслідок ракетного обстрілу противником позицій підрозділу у районі смт. Просяна Дніпропетровської області.

Похований 20 липня 2022 року на кладовищі «Забарівка» м. Чернігова.

ДУДКО

Олексій

(21 липня 1976 – 14 липня 2022)

Народився 21 липня 1976 року в м. Чернігові.

У 1991 р. закінчив дев'ять класів середньої загальноосвітньої школи № 8, у 1994 – вище професійне училище №5 та здобув кваліфікацію слюсаря-вентиляційника.

З 24 лютого 2022 року став на захист рідного м. Чернігова у складі 1-ої окремої танкової Сіверської бригади. Потім був відправлений на передові позиції південно-східного напрямку.

Загинув 14 липня 2022 року від ракетно-бомбової атаки ворога в смт. Просяна Дніпропетровської області.

Похований 25 липня 2022 року на кладовищі «Яцево» в м. Чернігові.

ФЕДЬКО

Роман

(22 грудня 1989 – 14 липня 2022)

Народився 22 грудня 1989 року у с. Павлівка Чернігівської області.

У 2004 закінчив дев'ять класів, навчався у вечірній школі.

Вперше потрапив до війська під час мобілізації і проходив військову службу з березня 2015 до квітня 2016 р. Військова служба за контрактом – з серпня 2016 до листопада 2020 р. Учасник бойових дій.

З початком повномасштабної російсько-української війни, після деокупації села, де він проживав з родиною, був призваний на військову службу під час мобілізації з 18 квітня 2022 року.

Загинув внаслідок артилерійського обстрілу 14 липня 2022 року на Курахівському напрямку, Донецької області.

Похований 27 липня 2022 року на кладовищі с. Павлівка Чернігівської області.

Указом Президента України №256/2024 від 1 травня 2024 року нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня  (посмертно).

ПЕТІН

Богдан

(5 листопада 1998 –23 липня 2022)

Народився 5 листопада 1998 року у м. Чернігові.

З 2004 до 2016р. навчався в школі №10.

24 лютого 2022 року добровільно був призваний на військову службу по мобілізації до військової частини на посаду номера обслуги кулеметного відділення.

Брав участь у боях за м. Чернігів.

Загинув 23 липня 2022 року під час виконання бойового завдання, поблизу с. Верхньокам'янське Донецької області.

Похований 5 серпня 2022 року на кладовищі «Яцево» м. Чернігові.

НЕБОРАЧКО

Сергій

(7 травня 1975 – 24 липня 2022)

Народився 7 травня 1975 року в м. Чернігові у сім’ї військового.

Закінчив школу №7, потім вступив до Академії Державної пенітенціарної служби України, яку закінчив з відзнакою.

В 2016 р. долучився до лав Збройних Сил України. Брав участь у боях за Авдіївку та Мар'їнку. Отримав три контузії, був поранений.

На момент повномасштабного вторгнення РФ на територію України був у запасі.

26 лютого 2022 року долучився до лав Збройних Сил України. Брав участь у захисті рідного м. Чернігова.

Загинув 24 липня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі н. п. Верхньокам'янське Донецької області.

Протягом тривалого часу вважався зниклим безвісти та був похований на кладовищі у Дніпрі, але після результатів ДНК-експертизи вдалося повернути його на рідну Чернігівщину

Провели в останній путь та поховали воїна 25 березня 2023 року у м. Чернігові.

СУСЛЕННИКОВ

Володимир

(26 липня 1974 – 28 липня 2022)

Народився 26 липня 1974 року в м. Чернігові.

У 1991 р. закінчив школу № 11.

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України, 12 квітня 2022 року, був призваний на військову службу під час мобілізації. Солдат, навідник кулеметного відділення кулеметного взводу стрілецького батальйону.

Загинув 28 липня 2022 року в н. п. Верхньокам’янське Донецької області.

Похований 2 серпня 2022 року на кладовищі в смт. Ріпки Чернігівської області.

ГОРОДИСЬКИЙ

Олексій

(25 квітня 1971 – 7 серпня 2022)

Народився 25 квітня 1971 року в м. Чернігові. 

Навчався у школі № 27 з 1978 до 1988 рр.

З 1989 до 1991 рр. – проходив строкову військову службу. 

З 6 березня 2022 року пішов добровольцем в окремий стрілецький батальйон ДУК ПС. Проходив службу на посаді санітара тактичної медичної групи. 

Загинув 7 серпня 2022 року під час виконання бойового завдання в с. Карлівка Донецької області. 

30 серпня 2022 року похований на кладовищі «Яцево» в м. Чернігові.

ЗАКІРОВ

Олександр

(28 вересня 1985 – 7 серпня 2022)

Народився 28 вересня 1985 року у м. Чернігові.

Навчався в колегіумі № 11, який закінчив у 2002 році. Потім вступив у Чернігівський державний інститут економіки і управління і здобув повну вищу освіту за спеціальністю «Фінанси» та здобув кваліфікацію спеціаліст з фінансів.

Загинув 7 серпня 2022 року під час виконання бойового завдання в населеному пункті Піски.

19 серпня 2022 року похований на кладовищі «Яцево» в м. Чернігові.

РОМАНЮК

Олег

(2 серпня 1973 – 7 серпня 2022)

Народився 2 серпня 1973 року в м. Чернігові. 

Закінчив загальноосвітню школу №10, після чого навчався у Чернігівському професійно-технічному училищі №18.

В 1991-1993 рр. перебував на строковій військовій службі в Збройних Силах України.

24 лютого 2022 року самостійно пішов до територіальної оборони с. Куликівка Чернігівської області. З травня 2022 р. почав служити в окремій механізованій бригаді.

Загинув 7 серпня 2022 року під час виконання бойового завдання в м. Сіверськ Донецької області.

Похований 16 серпня 2022 року на кладовищі «Яцево» м. Чернігова.

ЄМЕЛЬЯНЕНКО

Владислав

(19 березня 1992 року – 12 серпня 2022)

Народився 19 березня 1992 року в м. Семенівка Чернігівської області.

Навчався в Семенівській ЗСО I-III ступенів №3, яку закінчив у 2009 р.  Потім у Сосницькому професійно-аграрному ліцеї. Здобув спеціальність «Слюсар з ремонту автомобілів» та «Водій» категорії «B» та «C».

З квітня 2022 року долучився до лав Збройних Сил України та проходив військову службу по мобілізації в окремій механізованій бригаді на посаді старшого вогнеметника відділення вогнеметного взводу роти радіаційного, хімічного та біологічного захисту.

Загинув 12 серпня 2022 року поблизу м. Вугледар Донецької області.

Похований 18 серпня 2022 року у м. Семенівка Чернігівської області.

ПОТАПЕНКО

Володимир

(11 липня 1980 – 12 серпня 2022)

Народився 11 липня 1980 року у м. Чернігові.

Закінчив школу №18, після чого вступив до Чернігівського кооперативного коледжу.

З початком повномасштабного вторгнення РФ долучився до оборони України. Потрапив до окремої повітрянодесантної бригади, у складі якої, на посаді стрільця-санітара, виконував бойові завдання.

Загинув 12 серпня 2022 року під час боїв у районі н. п. Кодема Донецької області.

Похований на кладовищі «Яцево» у м. Чернігові.

Указом Президента України №463/2023 від 28 січня 2023 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

ГЕРАСИМЕНКО

Андрій

(4 жовтня 1976 – 17 серпня 2022)

Народився 4 жовтня 1976 року в с. Лоска Чернігівської області.

З 1983 до 1993 рр. навчався у загальноосвітній школі с. Лоска. У 1994 р. призваний на строкову військову службу. 

У квітні 2022 року долучився до лав Збройних Сил України. Стрілець – помічник гранатометника.

Загинув 17 серпня 2022 року поблизу н. п. Велика Новосілка Донецької області.

Похований 31 серпня 2022 року на кладовищі «Ялівщина» у м. Чернігові.

ЯНИЦЬКИЙ Олександр

(23 грудня 1991 – 8 вересня 2022)

Народився 23 грудня 1991 року в м. Носівка Чернігівської області.

З 1998 р. навчався в Носівському навчально-виховному комплексі «ЗНЗ-ДНЗ» І-ІІІ ступенів  №3.

2 липня 2022 року був призваний на військову службу по мобілізації та служив у військовій частині на посаді стрільця-санітара десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти десантно-штурмового батальйону.

Загинув 8 вересня 2022 року під час виконання бойового завдання в ході ведення бойових дій в районі н.п. Новомихайлівка Донецької області.

Похований 5 листопада 2022 року у м. Носівка Чернігівської області.

РОМАНЧЕНКО

Дмитро 

(28 вересня 1997 – 9 вересня 2022)

Народився 28 вересня 1997 року в м. Чернігові. 

Початок повномасштабного вторгнення застав на бойових позиціях в зоні ООС біля н. п. Мар'їнка Донецької області.

Проходив службу в районах населених пунктів: Новотроїцьке, Володимирівка, Павлівка, Валер'янівка, Волноваха, Ольгинка, Солодке, Новомихайлівка, Красногорівка Донецької області. 

Загинув 9 вересня 2022 року поблизу н. п. Спірне Донецької області. 

Похований 28 вересня 2022 року на кладовищі «Яцево» в м. Чернігові.

Указом президента України №396/2023 від 8 липня 2023 року присвоєне звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).

МИХАЙЛОВ

Кирило

(10 лютого 1989 – 11 вересня 2022)

Народився 10 лютого 1989 року в м. Запоріжжя.

В 2003 р. закінчив Новогригорівську школу Херсонської області, у 2008 р. – Запорізький електротехнічний коледж, у 2012 р. – Національний університет «Запорізька політехніка» (червоний диплом).

6 квітня 2022 року вступив до лав Збройних Сил України.

Загинув 11 вересня 2022 року при виконанні розвідувального завдання поблизу н. п. Старий Караван Донецької області.

Похований 19 вересня 2022 у м. Чернігові.

ГРИЦЕНКО

Михайло

(27 жовтня 2000 – 15 вересня 2022)

Народився 27 жовтня 2000 року в м. Чернігові.

Навчався в школі №28. Після дев'ятого класу вступив до Чернігівського ліцею з підвищеною військово-фізичною підготовкою на базі Льотного училища. Після закінчення – до Львівської академії Сухопутних військ ім. Гетьмана П. Сагайдачного. В 2022 році мав бути випуск.

У зв'язку з повномасштабним вторгненням РФ випуск був достроковим і в лютому він отримав військове звання «лейтенант».

Загинув 15 вересня 2022 року під час виконання бойового завдання.

Похований 5 жовтня 2022 року на Котовському цвинтарі м. Чернігова.

Указом Президента України від 13 жовтня 2022 № 696 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ст. (посмертно).

ЗУЄВ

Валентин

(1 липня 1974 – 23 вересня 2022)

Народився 1 липня 1974 року в смт. Козелець Чернігівської області у сім’ї військових.

У 1991 р. закінчив школу № 11, а у 1995 р. – Одеський інститут сухопутних військ, отримав вищу військову освіту.

4 липня 2022 року добровільно був призваний по мобілізації.

Загинув 23 вересня 2022 року в с. Миколаївка Друга Донецької області.

Похований 29 вересня 2022 року на кладовищі «Яцево» у м. Чернігові.

ГОЛОБУРДА

Костянтин

(16 травня 1986 – 27 вересня 2022)

Народився 16 травня 1986 року в с. Малинівка Чернігівської області.

У 2003 р. закінчив Любецьку загальноосвітню школу. У 2004 р. отримав професію автослюсаря.

З 2004 до 2005 рр. проходив строкову військову службу в Збройних Силах України.

В 2008 р. закінчив ВНЗ «Відкритий міжнародний університет розвитку людини» за спеціальністю правознавство і здобув кваліфікацію молодший спеціаліст-юрист; у 2013 р.  – Остерський коледж «Будівництва та дизайну» і здобув кваліфікацію техніка-будівельника; у 2017 р. – «Чернігівський національний технічний університет» та здобув кваліфікацію інженер- будівельник. 

28 лютого 2022 року долучився до лав Збройних Сил України.

Загинув 27 вересня 2022 року поблизу с. Миколаївка Друга Донецької області.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 17 листопада 2023 року № 746 нагороджений медалю «За оборону Чернігова» (посмертно).

ГРИЩЕНКО

Олександр

(29 липня 1974 – 29 вересня 2022)

Народився 29 липня 1974 року в с. Новоселівка Чернігівської області. 

У 1989 р. закінчив школу № 23 м. Чернігова. Після вступив до Чернігівського радіо-механічного технікуму на спеціальність «Механік». Після закінчення – проходив строкову військову службу у лавах Збройних Сил України.

2 березня 2022 року був призваний на військову службу.

Загинув 29 вересня 2022 року поблизу н.п. Одрадівка Донецької області, внаслідок танкового обстрілу під час виконання бойового завдання.

Похований 8 жовтня 2022 року на кладовищі «Яцево» у м. Чернігові.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 17 листопада 2023 року № 746 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

Указом Президента України від 17 квітня 2023 року №230 нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

КУЛІНІЧ

Дмитро

(3 травня 1984 – 29 вересня 2022)

Народився 3 травня 1984 року у м. Чернігові.

У 2001 р. закінчив Чернігівську гімназію №31, після чого вступив до Національного університету «Чернігівська політехніка».

1 березня 2022 року добровільно мобілізувався для захисту Батьківщини. Службу проходив у військовій частині на посаді гранатометника стрілецького відділення.

Загинув 29 вересня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу н. п. Одрадівка Донецької області.

Похований 8 жовтня 2022 року на кладовищі «Яцево» у м. Чернігові.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 17 листопада 2023 року № 746 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

ГАПОН

Олег

(23 грудня 1992 – 2 жовтня 2022)

Народився 23 грудня 1992 року у с. Трисвятська Слобода Чернігівської області.

З 2000 р. навчався у Радянськослобідській ЗОШ, у 2010 р. закінчив 10 класів.

У 2010-2015 рр. – навчався у ЧНПУ ім. Т. Г. Шевченка, здобув кваліфікацію магістра математики та інформатики. 

У березні 2022 р. призваний по мобілізації до лав Збройних Сил України.

Загинув 2 жовтня 2022 року під час артобстрілу під Бахмутом Донецької області.

Похований 8 жовтня 2022 року у с. Трисвятська Слобода Чернігівської області.

КОВАЛЬСЬКИЙ

Олександр

(27 липня 1984 – 3 жовтня 2022)

Народився 27 липня 1984 року у м. Городня Чернігівської області.

Навчався у Городянській середній ЗОШ № 1.

У Збройних Силах України з жовтня 2002 до липня 2006 рр.

Працював охоронником відділу державної служби охорони при УМВС України в Чернігівській області.

З початком антитерористичної операції був мобілізований Чернігівським об'єднаним міським військовим комісаріатом в червні 2014 року.

З травня 2016 р. проходив військову службу за контрактом в ОТСБр, старшина роти військової частини.

Загинув під час виконання бойового завдання 3 жовтня 2022 року в м. Куп'янськ Харківської області.

Похований 6 жовтня 2022 року на кладовищі у м. Городнія Чернігівської області. 

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 829 від 13 грудня 2024 року нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

За роки перебування на військовій службі нагороджений нагрудними знаками: «За Зразкову Службу», «Сухопутні Війська України» та медалями «Операція Об’єднаних Сил. За Звитягу та Вірність», «За участь в антитерористичній операції».

В’ЯЗОВИК

Олександр 

(28 червня 1979  –9 жовтня 2022)

Народився 28 червня 1979 року в м. Семенівка Чернігівської області.

Навчався у Семенівській гімназії № 2. Вступив до Остерського будівельного технікуму.

З 2001 р. проходив військову службу за контрактом у 105-му прикордонному загоні ім. князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України.