Офіційний веб-портал
Чернігівської міської ради

КОНОВАЛОВ

Олексій 

(31 січня 1970 – 12 червня 2014)

Народився 31 січня 1970 року в м. Чернігові.

У 1992 р. закінчив Київський військовий інститут управління і зв’язку. Впродовж 16 років служив у повітрянодесантних військах. Брав участь у Революції Гідності.

У квітні 2014 р. вступив до лав Збройних Сил України добровольцем. Капітан, командир 2-го стрілецького взводу 13-го батальйону територіальної оборони «Чернігів-1». 

Загинув 12 червня 2014 року поблизу с. Велика Чернігівка Луганської області.

Похований 16 червня 2014 року в м. Чернігові.

Рішенням Чернігівської міської ради від 27 серпня 2020 року № 55/VII-2 присвоєне почесне звання «Захисник України – Герой Чернігова» (посмертно).

Указом Президента України від 21 березня 2016 року № 103/2016 нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

КОВАЛЬ

Максим 

(4 серпня 1987 – 19 червня 2014)

Народився 4 серпня 1987 року в м. Учкудук Узбекистана.

1997 р. родина переїхала до України: спочатку в м. Донецьк, а через рік – до м. Чернігова. Закінчив Чернігівську загальноосвітню школу №35 та Чернігівський професійний будівельний ліцей № 18.

Військовослужбовець Збройних Сил України. Брав участь у миротворчій операції ООН у Косово. Головний сержант батареї дивізіону бригадної артилерійської групи 25-ої окремої повітрянодесантної бригади.

Загинув 19 червня 2014 року біля смт. Ямпіль Донецької області.

Похований 23 червня 2014 року в м. Донецьку.

Указом Президента України від 15 липня 2014 року № 593/2014 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

БРУЙ

Микола 

(6 березня 1986 – 26 липня 2014)

Народився 6 березня 1986 року в м. Чернігові.

Закінчив Чернігівську загальноосвітню школу №21 та Чернігівський національний педагогічний університет ім. Т. Шевченка.

Учасник Революції Гідності. Призваний до лав Збройних Сил України у березні 2014 р. Гранатометник 2-го механізованого взводу 2-ої механізованої роти механізованого батальйону 1-ої окремої танкової Сіверської бригади. 

Загинув 26 липня 2014 року поблизу с. Красне Луганської області (Луганський аеропорт).

Похований 4 серпня 2014 року в м. Чернігові.

Рішенням Чернігівської міської ради від 27 серпня 2020 року № 55/VII-3 присвоєне почесне звання «Захисник України – Герой Чернігова» (посмертно).

Указом Президента України від 15 травня 2015 року № 270/2015 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно), медаллю Української православної церкви Київського патріархату «За жертовність і любов до України», народною відзнакою «Лицарський хрест добровольця».

РУДНИК

Артем 

(12 вересня 1989 – 27 липня 2014) 

Народився 12 вересня 1989 року в м. Чернігові.

У 2004 р. закінчив Чернігівську загальноосвітню школу №17, у 2007 р. – Чернігівський професійний ліцей залізничного транспорту №5.

Працював на Чернігівській ТЕЦ.

Мобілізований до лав Збройних Сил України в березні 2014 р. Сержант 41-го батальйону територіальної оборони. 

Загинув 27 липня 2014 року в с. Новоіванівка Луганської області.

Похований 29 липня 2014 року в м. Чернігові.

МАНСУРОВ

Андрій 

(10 липня 1989 – 3 серпня 2014) 

Народився 10 липня 1989 року в м. Куп’янськ Харківської області.

Навчався на заочному відділенні Житомирського військового інституту ім. С. Корольова Національного авіаційного університету. 

З 2007 р. військовослужбовець Збройних Сил України. Командир танка 2-го танкового взводу 1-ої танкової роти 1-го танкового батальйону 1-ої окремої танкової Сіверської бригади.

Загинув 3 серпня 2014 року в с. Красний Яр Луганської області.

Похований 6 серпня 2014 року в смт. Гончарівське Чернігівської області.

Указом Президента України від 8 вересня 2014 року № 708/2014 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Також нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).

НАГОРНИЙ

Сергій 

(17 вересня 1991 – 3 серпня 2014 року)

Народився 17 вересня 1991 року в м. Чернігові.

Закінчив Чернігівську загальноосвітню школу №20 та Чернігівський професійний ліцей залізничного транспорту № 5. 

З 2013 р. військовослужбовець Збройних Сил України. Механік-водій танка 1-ої окремої танкової бригади. 

Загинув 3 серпня 2014 року в с. Красний Яр Луганської області.

Похований 8 серпня 2014 року в с. Слабин Чернігівської області.

Рішенням Чернігівської міської ради від 27 серпня 2020 року № 55/VII-4 присвоєне почесне звання «Захисник України – Герой Чернігова» (посмертно).

Указом Президента України від 8 вересня 2014 року № 708/2014 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Також нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).

МІРОШНІЧЕНКО

Петро 

(1 січня 1985 – 13 серпня 2014)

Народився 1 січня 1985 року в м. Біла Церква Київської області.

У 2002 р. закінчив Гончарівську гімназію, а у 2005 р. – Чернігівський кооперативний технікум.

Призваний до лав Збройних Сил України у березні 2014 р.  Командир танка 1-го танкового взводу 4-ї танкової роти 2-го танкового батальйону 1-ої окремої танкової бригади. 

Загинув 13 серпня 2014 року під смт. Георгіївка Луганської області.

Похований 18 серпня 2014 року в смт. Гончарівське Чернігівської області.

Указом Президента України від 31 жовтня 2014 року № 838/2014 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Також нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).

ПОЛЕГЕНЬКО

Дмитро 

(27 березня 1988 – 18 серпня 2014)

Народився 27 березня 1988 року в м. Чернігові.

Закінчив Чернігівську загальноосвітню школу №14, у 2006 р. – Чернігівський професійний ліцей деревообробної промисловості № 6.

Учасник Революції Гідності. Весною 2014 р. вступив до лав Збройних Сил України добровольцем. Стрілець 13-го батальйону територіальної оборони.

Загинув 18 серпня 2014 року біля с. Макарове Луганської області.

Похований 21 серпня 2014 року в м. Чернігові.

Рішенням Чернігівської міської ради від 27 серпня 2020 року № 55/VII-5 присвоєне почесне звання «Захисник України – Герой Чернігова» (посмертно).

Указом Президента України від 15 травня 2015 року № 270/2015 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

БРЕШИНСЬКИЙ

Володимир 

(17 січня 1983 – 26 серпня 2014)

Народився 17 січня 1983 року в м. Норильськ Російської Федерації.

Закінчив Михайло-Коцюбинську гімназію Чернігівської області.

Призваний до лав Збройних Сил України у квітні 2014 р. Кулеметник, командир відділення 1-ої роти охорони 13-го батальйону територіальної оборони. 18 серпня 2014 р. отримав важке поранення в Луганській області. 

Помер 26 серпня 2014 року в Київському госпіталі.

Похований 29 серпня 2014 року в смт. Михайло-Коцюбинське Чернігівської області.

Указом Президента України від 15 травня 2015 року № 270/2015 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

ШИК

Олександр 

(1 липня 1981 – 4 вересня 2014)

Народився 1 липня 1981 року в м. Чернігові.

Закінчив Чернігівську загальноосвітню школу № 29.

Призваний до лав Збройних Сил України в березні 2014 р. Навідник-оператор танка 1-ої окремої танкової Сіверської бригади. 

Загинув 4 вересня 2014 року в с. Дмитрівка Луганської області.

Похований 10 вересня 2014 року в м. Чернігові.

Указом Президента України від 15 травня 2015 року № 270/2015 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

ЮЩЕНКО

Володимир 

(24 вересня 1991 – 4 вересня 2014)

Народився 24 вересня 1991 року в м. Чернігові.

У 2006 р. закінчив Чернігівську загальноосвітню школу № 33, а у 2009 р. – Чернігівський професійний ліцей деревообробної промисловості № 6.

Призваний до лав Збройних Сил України в березні 2014 р. Навідник танкової гармати 1-ої окремої танкової бригади.

Загинув 4 вересня 2014 року поблизу с. Дмитрівка Луганської області.

Похований у м. Чернігові.

Рішенням Чернігівської міської ради від 27 серпня 2020 року № 55/VII-6 присвоєне почесне звання «Захисник України – Герой Чернігова» (посмертно).

Указом Президента України від 15 травня 2015 року № 270/2015 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

БОГУШ

Андрій 

(18 березня 1977 – 5 вересня 2014)

Народився 18 березня 1977 року в м. Чернігові.

У 1992 р. закінчив Чернігівську загальноосвітню школу № 5, у 1995 р. – Чернігівський професійний ліцей деревообробної промисловості № 6, а у 2005 р. – Чернігівський державний інститут права, соціальних технологій та праці. 

Учасник Революції Гідності. Вступив добровольцем до лав Збройних Сил України. Солдат 2-ої роти «Захід» 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». 

Загинув 5 вересня 2014 року поблизу с. Цвітні Піски  Луганської області.

Похований у м. Чернігові.

Указом Президента України від 23 травня 2015 року № 282/2015 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно) та відзнакою «За вірність присязі».

СТЕПАНЧЕНКО

Дмитро 

(24 травня 1970 – 5 вересня 2014)

Народився 24 травня 1970 року в м. Уссурійськ Російської Федерації.

У 1993 р. закінчив Новосибірське вище командне училище (РФ). 

Військовослужбовець Збройних Сил України. Заступник командира механізованого батальйону по роботі з особовим складом 1-ої окремої Сіверської танкової бригади. 

Загинув 5 вересня 2014 року біля с. Шишкове Луганської області.

Похований у м. Луганськ.

Посмертно присвоєне звання підполковника. 

Указом Президента України від 15 травня 2015 року № 270/2015 нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).

ШАНСЬКИЙ

Андрій 

(27 червня 1979 – 5 вересня 2014)

Народився 27 червня 1979 року в смт. Мирне Донецької області.

Навчався в Коростенській загальноосвітній школі № 7.

У 1991-1994 рр. навчався в Чернігівській загальноосвітній школі №12. Після здобуття базової середньої освіти вступив до Малинського лісотехнічного технікуму.

Працював єгерем у Красилівському лісництві. У 2002 р. закінчив Львівський державний лісотехнічний університет.

Проходив строкову військову службу у лавах внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України.

З листопада 2003 р. – служба за контрактом в окремій бригаді спеціального призначення «Барс» на посаді інструктора-стрільця та командира розвідувальної групи розвідувальної роти.

У 2005-2006 рр. служив у складі Спеціального миротворчого підрозділу МВС України міжнародних поліцейських сил Місії ООН у справах Автономного краю Косово.

Учасник Революції гідності (2013-2014 рр.).

У червні 2014 р. був переведений до Північного територіального командування Національної гвардії України на посаду старшого офіцера відділення організації служби з охорони громадського порядку. З вересня 2014 р. брав участь в бойових діях в зоні антитерористичної операції.

Загинув 5 вересня 2014 року поблизу с. Тельманове Донецької області під час виконання бойового завдання.

Похований у м. Чернігові.

Указом Президента № 838/2014 від 31 жовтня 2014 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Комісаром поліції, Генеральним Секретарем поліції UNMIK міста Приштіна, від 22 жовтня 2005 року нагороджений «На службі миру».          

БЛИЗНЮК

Володимир

(28 серпня 1988 – 6 вересня 2014)

Народився 28 серпня 1988 року в м. Чернігові.

Закінчив Чернігівський колегіум № 11 та Чернігівську музичну школу №2.

Працював бригадиром у приватній фірмі та навчався заочно на юриста. 

Учасник Революції Гідності. Вступив до лав Збройних Сил України добровольцем. Помічник гранатометника 13-го батальйону територіальної оборони. 

Загинув 6 вересня 2014 року біля с. Станиця Луганська Луганської області.

Похований в м. Чернігові.

Рішенням Чернігівської міської ради від 27 серпня 2020 року № 55/VII-7 присвоєне почесне звання «Захисник України – Герой Чернігова» (посмертно).

Указом Президента України від 21 березня 2016 року № 103/2016 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

РЯБИЙ

Віталій 

(2 травня 1989 – 7 вересня 2014)

Народився 2 травня 1989 року в м. Чернігові.

Закінчив Чернігівську загальноосвітню школу №28 і Чернігівський комерційний технікум.  

Активний учасник Революції Гідності. У квітні 2014 р. вступив до лав Збройних Сил України добровольцем. Заступник командира бойової машини, навідник-оператор 1-ої окремої Сіверської танкової бригади.  

Перебуваючи в зоні бойових дій, отримав важке поранення.

Помер 7 вересня 2014 року у військовому госпіталі м. Щастя Луганської області.

Похований у м. Чернігові.

Рішенням Чернігівської міської ради від 27 серпня 2020 року № 55/VII-8 присвоєне почесне звання «Захисник України – Герой Чернігова» (посмертно).

Указом Президента України від 15 травня 2015 року № 270/2015 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

ЛОБОДА

Вадим 

(3 вересня 1983 – 12 вересня 2014)

Народився 3 вересня 1983 року в м. Чернігові.

У 1998 р. закінчив Чернігівську загальноосвітню школу № 14, у 2001 р. – Чернігівський професійний будівельний ліцей № 18.

Призваний до лав Збройних Сил України у квітні 2014 р. Старший стрілець 1-го відділення 2-го стрілецького взводу 1-ої стрілецької роти 13-го батальйону територіальної оборони.  Під час бойових дій був двічі поранений, лікувався у госпіталях та повертався у бойові лави батальйону. 

Загинув 12 вересня 2014 року біля с. Городище Луганської області.

Похований у м. Чернігові.

Рішенням Чернігівської міської ради від 26 серпня 2021 року № 10/VIII-1 присвоєне почесне звання «Захисник України – Герой Чернігова» (посмертно).

Указом Президента України від 1 березня 2016 року № 76/2016 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

ЧЕРЕДНІЧЕНКО

Денис 

(23 квітня 1985 – 26 вересня 2014)

Народився 23 квітня 1985 року в м. Чернігові.

Навчався у Чернігівській загальноосвітній школі №2, у 2002 р. закінчив Чернігівську загальноосвітню спеціалізовану школу № 12.

Учасник Революції Гідності. У липні 2014 р. вступив до лав Збройних Сил України добровольцем. Солдат 169-го навчального центру.

Загинув 26 вересня 2014 року біля с. Орлово-Іванівка Донецької області.

Похований у м. Чернігові.

Рішенням Чернігівської міської ради від 27 серпня 2020 року № 55/VII-9 присвоєне почесне звання «Захисник України – Герой Чернігова» (посмертно).

Указом Президента України від 23 травня 2015 року № 282/2015 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Також відзнаками: «Лицарський хрест Добровольця» та «За оборону Дебальцево» (посмертно).

КОНОНОВИЧ

Іван 

(23 жовтня 1987 – 1 жовтня 2014)

Народився 23 жовтня 1987 року в м. Чернігові.

Після здобуття базової середньої освіти у Чернігівському ліцеї № 22, закінчив Чернігівське професійно-технічне училище № 15.

Вступив до лав Збройних Сил України добровольцем. У квітні 2014 р. був зарахований до батальйону оперативного призначення резервістів ім. Героя України генерала С. Кульчицького Київської бригади І відділення І взводу ІІІ роти Національної гвардії.

У серпні 2014 р. був учасником бойових дій в зоні проведення антитерористичної операції.

Загинув 1 жовтня 2014 року в районі м. Дебальцеве Донецької області, виконуючи бойове завдання.

Похований у м. Чернігові.

Указом Президента № 892/2014 від 27 листопада 2014 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня  (посмертно).

ТІТАРЧУК

Володимир 

(8 серпня 1968 – 17 жовтня 2014)

Народився 8 серпня 1968 року в с. Парипси Житомирської області.

Закінчив Чернігівську гімназію № 31, Орджонікідзевське вище командне училище та Харківське танкове училище.

Призваний до лав Збройних Сил України в березні 2014 р. Капітан, командир 1-го взводу 5-ої роти 2-го танкового батальйону 1-ої окремої танкової бригади. 

Був важко поранений 14 жовтня 2014 р. в районі Донецького аеропорту. 

Помер 17 жовтня 2014 року в Дніпропетровській лікарні.

Похований у м. Чернігові.

Указом Президента України від 21 жовтня 2014 року № 817/2014 нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).

Указом Президента України від 21 жовтня 2014 року № 817/2014 нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).

ЗАПЕКА

Віктор

(2 квітня 1987 – 16 листопада 2014)

Народився 2 квітня 1987 року в м. Чернігові.

У 2014 р. закінчив Чернігівський національний педагогічний університет ім. Т. Шевченка. 

У 2014 р. служив в органах внутрішніх справ України на посаді міліціонера взводу №3 роти №1 батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Чернігів» управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області.

Загинув 16 листопада 2014 року, виконуючи бойове завдання у смт. Станиця-Луганська Луганської області.

Похований на кладовищі «Яцево» у м. Чернігові.

Рішенням Чернігівської міської ради від 31 жовтня 2019 року №55/VII-10 присвоєне Почесне звання «Захисник України – Герой Чернігова» (посмертно).

Указом Президента України № 942/2014 від 19 грудня 2014 року нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

ІЩЕНКО

Андрій

(25 січня 1979 – 16 листопада 2014)

Народився 25 січня 1979 року в м. Чернігові.

У 2000 р. закінчив Чернігівське вище професійне училище №15.

У 2014 р. служив в органах внутрішніх справ взводу №1 роти №1 батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Чернігів» управління Міністерства внутрішніх справ України України в Чернігівській області.

Загинув 16 листопада 2014 року, виконуючи бойове завдання у смт. Станиця-Луганська Луганської області.

Похований на кладовищі «Яцево» у м. Чернігові.

Рішенням Чернігівської міської ради від 27 серпня 2020 року № 55/VII-11 присвоєне почесне звання «Захисник України – Герой Чернігова» (посмертно).

Указом Президента України № 942/2014 від 19 грудня 2014 року нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

НАЙДЬОН

Олександр

(7 листопада 1984 – 16 листопада 2014)

Народився 7 листопада 1984 року в м. Городня Чернігівської області.

У 2007 р. закінчив Чернігівський державний педагогічний університет  ім. Т. Шевченка.

Служив в органах Внутрішніх справ України (2005-2010 рр.). У 2014 р. відновив службу на посаді міліціонера взводу №2 роти №1 батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Чернігів» управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області.

Загинув 16 листопада 2014 року, виконуючи бойове завдання у смт. Станиця-Луганська Луганської області.

Похований у м. Городня Чернігівської області.

Указом Президента України № 942/2014 від 19 грудня 2014 року нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня  (посмертно). Також орденом «Лицарський хрест Добровольця» (посмертно).

БУДЬКО

Олександр 

(7 липня 1973 – 17 листопада 2014)

Народився 7 липня 1973 року в м. Гомель Республіки Білорусь.

У 1989 р. закінчив Чернігівську загальноосвітню школу №16, а у 1992 р. – Чернігівський професійний ліцей залізничного транспорту № 5.

Призваний до лав Збройних Сил України у липні 2014 р. Командир відділення навчального механізованого взводу 169-го навчального центру «Десна» ім. князя Ярослава Мудрого. 

Загинув 17 листопада 2014 року в районі с. Орлово-Іванівка Донецької області (район кургану Гостра Могила).

Похований у м. Чернігові.

Рішенням Чернігівської міської ради від 27 серпня 2020 року № 55/VII-12 присвоєне почесне звання «Захисник України – Герой Чернігова» (посмертно).

Указом Президента України від 23 травня 2015 року № 282/2015 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).