Офіційний веб-портал
Чернігівської міської ради

Чернігів є одним з найдавніших міст України та Східної Європи. Його писемна історія налічує понад 1100 років. За ці сторіччя місто було спочатку столицею великого князівства, потім – центром воєводства у складі Речі Посполитої, козацького полку Гетьманської держави, губернії у складі Російської імперії, області у радянські часи, осередком монументального зодчества, культури, освіти і новітніх для своїх часів технологій.

Відповідно до Закону України „Про охорону культурної спадщини” Чернігів як найдавніший історичний центр Лівобережної України з великим історико-культурним потенціалом віднесено до категорії історичних міст. Багатовікова історія Чернігова збереглась до нашіх днів в унікальних памятках архітектури і мистецтва, книгах і документах, речах і фотографіях.

Територія Чернігова була заселена уже у II тис. до н.е. На його околицях в урочищах Ялівщини і Татарській Гірці виявлено поселення доби бронзи. У І тис. н.е. існувало кілька слов'янських поселень сіверян у межах давньої центральної частини Чернігова на Валу, на Єлецьких і Болдиних висотах, які поклали початок Чернігову. За археологічними даними наприкінці VІІ ст. почало формуватись місто.

Перша писемна згадка про Чернігів належить до 907 року в договорі Русі з Візантією, де він значиться другим після Києва в числі міст Київської Русі, де вже «сиділи» великі князі. Завдяки вигідному географічному розташуванню у басейні р.Десни він вже у ІХ ст. становиться центром Сіверської землі, а на початку X ст. центром князівства і одним з найбільших міст Київської Русі.

Після виходу з-під влади Києва Чернігів, будучи столицею окремого князівства, навіть у часи феодальної роздробленості продовжував лишатися визначним економічним, політичним і культурним центром Русі.

Монголо-татарська навала у ХІІІ ст. затримала на кілька століть подальший розвиток Чернігова. Він втрачає значення політичного центру Чернігово-Сіверщини.

Протягом 1355—1356 рр. вся Чернігівщина потрапила під владу литовських феодалів. Війна між Литвою й Росією в 1501—1503 рр. закріпила Чернігово-Сіверщину за Російською державою. Чернігів став прикордонним містом.

На початку XVII ст. місто входить до складу польського королівства. У 1623 році Чернігів одержав магдебурзьке право. Після визвольної війни (1648—1654 рр.) Чернігів знову стає важливим центром торгівлі ‑ через нього проходить один з торгових шляхів з Москви до Києва. З 1782 року - центр Чернігівського намісництва, з 1802 - Чернігівської губернії.

З 1932 року - обласний центр. У роки Великої Вітчизняної війни під час німецько-фашистської окупації Чернігів був звільненій 21 вересня 1943 року внаслідок Чернігівсько-Прип'ятської операції.

З іменем древнього міста над Десною тісно пов’язані життя та діяльність багатьох відомих діячів нашої країни і зарубіжжя, які своєю копіткою працею вписали в історію Сіверського краю багато пам'ятних дат і знаменних подій.

Історія нашого славетного стародавнього міста налічує багато визначних і героїчних дат та подій. Особливе місце серед них посідає 21 вересня 1943 року – День визволення міста від фашистських загарбників, день глибокої шани і поклоніння визволителям, День міста.

Чернігів сьогодні – крупний адміністративний, промисловий і культурний центр Чернігівської області. Місто знаходиться на стратегічних магістралях Балтика-Чорне море, Санкт-Петербург-Київ-Одеса, Москва-Київ.

Сучасний Чернігів динамічно розвивається, стає привабливішим, комфортнішим для проживання, зростає його економічний та культурний потенціал.

Серед архітектурних пам'яток, що збереглись до наших днів, Спаський та Успенський собори, Троїцько-Іллінський монастир, П'ятницька церква, Борисоглібський собор, будинок Лизогуба, будинок колегіуму, Катерининська і Воскресенська церкви, будинки архієпископа, губернатора та інші. У місті багато пам'ятників видатним діячам вітчизняної історії та культури, зокрема Т.Г.Шевченку, М.М.Коцюбинському, Л.І.Глібову, а також загиблим захисникам Вітчизни. У 1965 році на Болдіних горах споруджено Меморіал Слави, де горить Вічний вогонь.

З Черніговом пов'язані життя і діяльність багатьох українських діячів культури. Тут бували Т.Г.Шевченко, О.С.Пушкін, М.В.Гоголь, М.І.Глінка, М.В.Лисенко. Жили і творили Марко Вовчок, Л.І.Глібов, Б.Д.Грінченко, Г.І.Успенський, М.М.Коцюбинський, В.І.Cамійленко, М.К.Вороний, Г.Г.Верьовка, С.В.Вільконський, Є.В.Богословський. Тут починали свій творчий шлях М.К.Заньковецька, П.Г.Тичина, В.М.Блакитний, І.А.Кочерга, Олекса Десняк та багато інших.

На сьогодні Чернігів підтримує дружні стосунки з містами близького і далекого зарубіжжя. Його побратимами є  Гомель (Білорусь), Градець Кралове (Чехія), Тарнобжег (Польща), Габрово (Болгарія), Меммінген (Німеччина), Петах-Тіква (Ізраїль), Огре (Латвія), Прілеп (Македонія), Джаспер (США).

 

ВІРТУАЛЬНА ЕКСКУРСІЯ ЧЕРНІГОВОМ (обережно трафік)