Офіційний веб-портал
Чернігівської міської ради

Дифтерія. Як уберегти себе від захворювання

Дифтерія

Як уберегти себе від захворювання

 

Дифтерія – гостре  інфекційне захворювання з повітряно-крапельним  механізмом передачі. Збудником захворювання є дифтерійна паличка, яка виробляє екзотоксин.

Джерелом інфекції є хвора людина або носій дифтерійної палички.

Інкубаційний період – від 2 до 10 днів.

 

Захворювання має клінічні прояви:

• Біль  в горлі;

• Підвищення температури тіла, лихоманка (39оС);

• Набряк слизової оболонки ротоглотки;

• Наліт на мигдаликах, осиплість голосу;

• Набряк шиї;

• Збільшення лімфатичних вузлів.

 

Виділяють форми захворювання:

• Дифтерія носа;

•                  ротоглотки (ангіна, тонзиліт);

•                   гортані (ларинготрахеїт);

•               шкіри.

 

Діагностика: 

• бактеріоскопічне дослідження – через 1-2 год. результат;

• бактеріологічне – результат через 24-72 год. – вивчення токсигенних властивостей;

• серологічне дослідження – аналіз крові до лікування і через 14 діб після лікування.

Діагноз: при наростанні титрів в 4 рази і більше.

 

Ускладнення:

• блокування дихальних шляхів, тяжкість при диханні;

• неможливість ковтати;

• легенева інфекція – пневмонія;

• інфекційно-токсичний шок;

• ДВЗ–синдром (носові кровотечі, крововиливи на слизових оболонках, шкірі);

• Міокардит – найважче ускладнення;

• Ураження нервової системи – ураження ЧМН – парез піднебіння, осиплість голосу, неможливість ковтати, парез лицевого нерву, птоз. В’ялі паралічі. Поліневрити.

• Ураження нирок, надниркова недостатність

 

Лікування дифтерії. Усі хворі на дифтерію підлягають обов’язковій госпіталізації до інфекційного відділення.

Головним у лікуванні є введення протидифтерійної сироватки (ПДС), яка пригнічує дифтерійний токсин. В залежності від тяжкості – визначають дозу. Найбільший ефект від введення ПДС  в перші три доби від початку хвороби. При необхідності вводять повторно, але повторні введення збільшують можливість виникнення алергійної реакції.

Етіотропна терапія – (не менше 7 діб) препарати пеніцилінового ряду, макроліди.

Симптоматична терапія.

Патогенетична терапія – дезінтоксикаційна.

Лікування ускладнень.

 

Профілактика

Специфічна – вакцинація дітей та дорослих. 

• Діти:  в 2 міс. (І W), 4 міс. (ІІ W), 6 міс. (ІІІ W), 1,5 роки  RW, 6 років RW і кожні 10 років - 16 років, 26 років і т.д. Вакцина комбінована – АДП-м

• Дорослому  вакцинацію проводять триразово, якщо в дитинстві не щеплений. Якщо щеплення були, але пройшло багато часу – необхідна одна RW, наступна через 10 років.

 

Всі щеплення безкоштовні!

 

Протипокази до вакцинації:

• Алергічні реакції на будь-які компоненти вакцини;

• Гостре захворювання до одужання;

• Хіміотерапія, гормонотерапія, імунодефіцитні стани;

• ІІІ иа ІУ стадія ВІЛ-інфекції.

 

Перед щепленням – обов’язківий  огляд сімейного лікаря (терапевта). Термометрія. При необхідності – консультація вузьких спеціалістів.

 

Після щеплення – нагляд приблизно 30 хв., може бути місцева реакція, незначне підвищення  температури тіла – це нормально. Про ці події лікар має попередити.

 

Неспецифічна профілактика. 

Ізоляція хворих. Нагляд за контактними – термометрія, огляд лікарем, однократне бак дослідження. Головне – особиста гігієна – миття рук, провітрювання приміщення, вологе прибирання з обробкою предметів загального вжитку.

 

Чому дітям та дорослим необхідно вакцинуватись проти дифтерії?
За повідомлення МОЗ України з початку року в країні було зафіксовано
20 випадків дифтерії, з них – 18 у жовтні місяці. Із зареєстрованих хворих – 19
дорослих.
Протягом останніх дев’яти років в Україні щорічно реєстрували
поодинокі випадки дифтерії (за винятком 2017 р.). У 2010–2018 рр. загалом
зареєстровано 56 хворих на дифтерію, з них 12 дітей та 44 дорослих. Летальних
випадків не зафіксовано.
Дифтерія – це гостре інфекційне захворювання з повітряно-крапельним
механізмом передавання, що характеризується місцевим фібринозним
запаленням (переважно слизових оболонок ротоглотки) та явищами загальної
інтоксикації з переважним ураженням серцево-судинної та нервової систем,
нирок. Найчастіше захворювання проявляється утворенням щільної плівки та
набряком слизових оболонок, що блокує дихальні шляхи і часто призводить до
смерті. Токсичне ураження серцево-судинної і нервової систем та вторинні
інфекції також можуть мати летальні наслідки. Небезпечність захворювання
характеризується високою смертністю, в 50 випадках з 1000.
Інкубаційний період хвороби триває 3-10 днів. Джерелом інфекції є хвора
людина або носій Corynebacterium diphtheriae, яка виділяє токсин. Збудник
дифтерії передається повітряно-крапельним шляхом або через предмети
побуту, якими користувався хворий. Токсин блокує синтез білка в клітинах, в
результаті чого виникають тяжкі функціональні та структурні зміни, інколи
несумісні з життям.
Клінічна картина захворювання залежить від локалізації патологічного
процесу, його поширеності, ступеня токсикозу та/чи обтурації дихальних
шляхів, наявності та характеру ускладнень, супутніх захворювань та
приєднання вторинних інфекцій. Захворювання на дифтерію може мати такі
прояви:
 біль у горлі;
 підвищена температура, лихоманка;
 набряк слизової оболонки ротоглотки;
 наліт на мигдалинах сірого кольору, осиплість голосу;
 набряк шиї;
 збільшення шийних, підщелепних лімфатичних вузлів.
Дифтерійний токсин також може потрапити у кров. До дії токсину
чутливі майже всі органи, але найбільш вразливими є серце, нирки,
наднирники, нервова система. Унаслідок дії токсину порушується синтез білка
клітинами, що призводить до гибелі клітин.
Ускладнення від дифтерії можуть включати:
 блокування дихальних шляхів;
 інфекційно-токсичний шок;
 пошкодження серцевого м'яза (міокардит);

 ураження нервової системи;
 нефрозонефрит;
 легеневу інфекцію (дихальну недостатність або пневмонію).
Єдиний спосіб захиститися від дифтерії і запобігти розвитку небезпечних
ускладнень – вакцинація дітей, згідно з календарем профілактичних щеплень
(https://moz.gov.ua/article/immunization/kalendar-profilaktichnih-scheplen) та
ревакцинація дорослих (кожні 10 років). Вакцинація, як і перенесене
захворювання, вже через 1–1,5 років не гарантує захисту від інфікування та
захворювання, але у правильно щеплених недуга матиме набагато легший
перебіг, ніж у тих, хто не має щеплень. Тому так важливо вчасно здійснювати
як вакцинацію, так і ревакцинацію. В Україні вкрай низький рівень охоплення
щепленнями від цієї інфекції: вакциновані лише 59% дітей до року, дорослих –
52,3%.
Для вакцинації дітей проти дифтерії, кашлюку, правця на першому році
життя можуть використовуватися вакцини як з ацелюлярним (АаКДП), для
ослаблених дітей, так і з цільноклітинним (АКДП) кашлюковим компонентом.
Ці вакцини використовуються для щеплення дітей до 6 років 11 місяців 29 днів.
Вакцинація АКДП (АаКДП) вакциною здійснюється у: 2 місяці (перше
щеплення), 4 місяці (друге щеплення), 6 місяців (третє щеплення). У 18 місяців
проводиться ревакцинація. Ревакцинацію проти дифтерії та правця у 6 років
проводять анатоксином дифтерійно-правцевим (далі – АДП), наступну у 16
років – анатоксином дифтерійно-правцевим зі зменшеним вмістом антигену
(далі – АДП-М).
Щеплення дітей до 7 років з порушенням Календаря призначаються
лікарем з такого розрахунку, щоб дитина встигла одержати чотириразове
щеплення проти кашлюку до 6 років 11 місяців 29 днів. У разі неможливості
отримати 4 дози вакцини проти кашлюку дитиною до 6 років 11 місяців 29 днів
вводять стільки доз, скільки дитина встигне отримати до виповнення їй
зазначеного віку.
Дітям, старшим 7 років, та дорослим, які раніше не були щеплені або не
мають даних щодо вакцинації, проводять щеплення АДП-М триразово.
Ревакцинація дітей віком 15-18 років, які отримують щеплення поза цим
Календарем, здійснюється з мінімальним інтервалом у 3 роки після останнього
щеплення для профілактики дифтерії та правця.
Першу планову ревакцинацію дорослих за віком та епідпоказаннями, які
раніше були щеплені, проводять АДП-М у віці 26 років з подальшою плановою
ревакцинацією АДП-М з мінімальним інтервалом 10 років від попереднього
щеплення АДП-М.
Для профілактики дифтерії у разі виникнення осередку інфекції контактні
особи залежно від їхнього вакцинального статусу підлягають негайній
імунізації:
 нещеплені особи мають одержати первинний вакцинальний комплекс
(вакцинація та перша ревакцинація) препаратами згідно з віком;

 особи, які підлягають ревакцинації згідно з Календарем щеплень у цьому
році, мають негайно отримати чергову ревакцинацію;
 особи, імунізовані згідно з Календарем, мають отримати додаткову дозу
АД (дифтерійного анатоксину) чи анатоксину АД-М залежно від віку,
якщо після останнього щеплення проти дифтерії минув щонайменш рік.
В усіх областях України є безоплатні та якісні вакцини для щеплень і
дітям, і дорослим. Їх закуповує Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) у провідних
виробників світу. Якість вакцин підтверджена Всесвітньою організацією
охорони здоров’я. Зробити щеплення проти дифтерії можна безоплатно у свого
сімейного лікаря, терапевта чи педіатра. Дорослі та діти можуть вакцинуватися
в державних медичних закладах, а також у приватних лікарнях та у лікарів-
ФОП, які підписали договір з НСЗУ.
Дізнатися про залишок вакцини в регіоні можна за посиланням
https://docs.google.com/spreadsheets/d/1htj8M5nJ4LNK-
5eICiSJVXAvRzra0U4DrGyauHRmkoA/edit#gid=1255905498

 

Дифтерія небезпечніша за кір: чому необхідно вакцинуватися від дифтерії та правця

26 липня 2019

 

28955

В Україні вкрай низький рівень вакцинації від дифтерії та правця. За даними Центру громадського здоров’я МОЗ України, вакциновані менше 70% дітей, а рівень охоплення щепленнями серед дорослих - ще нижчий.

При низьких рівнях охоплення щепленнями проти дифтерії з’являється ризик виникнення великої кількості випадків цієї інфекції. Щоб захистити себе та своїх дітей, українцям слід негайно перевірити наявність у себе необхідної кількості щеплень і отримати щеплення, яке проводять комплексною вакциною від дифтерії та правця. За даними Федерального агентства міністерства охорони здоров'я США (CDC), вакцинація на 99% запобігає захворюванню. 

 

ДИФТЕРІЯ: СИМПТОМИ ТА МОЖЛИВІ УСКЛАДНЕННЯ

Дифтерія — це гостре інфекційне захворювання дихальних шляхів. Збудник дифтерії передається повітряно-крапельним шляхом або через предмети побуту, якими користувався хворий. 

Симптомами хвороби є:

• біль у горлі;
• підвищена температура;
• наліт на мигдалинах сірого кольору;
• осиплість голосу;
• ускладнене дихання та ковтання;
• висока температура;
• набряк слизової оболонки носоглотки;
• збільшення лімфатичних вузлів.

Важливо своєчасно діагностувати хворобу. Адже за своїми клінічними проявами вона схожа на ангіну та інфекційний мононуклеоз. Якщо ви помітили в себе або рідних такі ознаки, не легковажте і не списуйте все на звичайну застуду, а негайно зверніться до лікаря. Що раніше встановлений діагноз, то вищі шанси на одужання.  

Дифтерія найчастіше проявляється утворенням щільної плівки та  набряку слизових оболонок, що блокує дихальні шляхи і часто призводить до смерті. Токсичне ураження серцево-судинної та нервової систем і вторинні інфекції також можуть мати летальні наслідки. Небезпечність захворювання характеризується високою смертністю,  в 50 випадках з 1000.

Докладніше про дифтерію, її симптоми і можливі ускладнення: http://bit.ly/2RLq9TB

 

ПРАВЕЦЬ: ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ПРО ХВОРОБУ

Правець  - це гостре інфекційне захворювання, що виникає в результаті дії токсину на нервову систему. Токсин виробляють бактерій Clostridium tetani після потрапляння в рану з грунту, де вони перебувають у вигляді спор (форма існування бактерій, що забезпечує їм високе виживання). Спори часто присутні у кишковому тракті тварин, звідки потрапляють в грунт.

Можна інфікуватися збудником правця в результаті рани або порізу, внаслідок укусів тварин чи травмування гострими предметами, уламками деревини. Від людини до людини це захворювання не передається. 

В рані бактерія збудник правця починає виробляти токсин, що діє на нервову систему. Інфекція може призвести до посмикування м'язів та виникнення сильних, дуже болючих судом м'язів тіла. Правець може призвести до смерті. 

Докладніше про правець читайте тут: http://bit.ly/31ZGeda    

 

НИЗЬКИЙ РІВЕНЬ ВАКЦИНАЦІЇ - ШЛЯХ ДО СПАЛАХУ

Виникнення спалаху кору в Україні стало можливе через низький рівень вакцинації населення від цієї інфекції. Наслідки відомі: з початку спалаху з літа 2017 року, на кір захворіли більше 110 тисяч людей, 39 осіб - померли. 

Наслідки можливого спалаху дифтерії можуть бути набагато серйознішими. У випадку з кором, за статистикою, серед тисячі хворих помирає одна людина, то від дифтерії - від 50 до 100 смертей на тисячу інфікованих.  

В Україні за період з 2011 по 2018 рік зафіксували 40 випадків захворювання на дифтерію та 124 - на правець. 

Востаннє епідемія дифтерії в Україні була в 90-х роках ХХ сторіччя. Тоді через низьке охоплення дітей вакцинацією та відсутністю ревакцинації дорослих, захворіли близько 20 тисяч людей, 696 із них померли. 

Зараз рівень охоплення плановими щепленнями проти дифтерії, правцю та кашлюку дітей до 1 року становить менше 70%. Лише незначний відсоток дорослих мають ревакцинацію проти дифтерії та правця. Ревакцинацію необхідно дорослим проходити кожні 10 років. Згадайте, коли ви останнього разу мали ревакцинацію проти дифтерії та правця? 

Для того, щоб унеможливити виникнення спалаху та уникнути епідемії, в країні має існувати колективний імунітет. Це коли 95-98% населення вакциновані. У таких умовах хвороба просто не має де поширюватися. Але колективний імунітет "не працює" щодо правця і має незначний вплив щодо дифтерії. 

Щоб захистити себе МОЗ України закликає перевірити наявність проведеної вакцинації в дітей та ревакцинації у дорослих і, в разі потреби, якомога швидше отримати щеплення. Це можна зробити безоплатно і дітям, і дорослим. Для цього необхідно спочатку звернутися до свого сімейного лікаря. 

За даними CDC,  99% людей, які мають щеплення від дифтерії, не хворіють. Імунізація від всіх хвороб, за даними ВООЗ, запобігає 2-3 мільйонам смертей у світі щороку, а ще 1,5 мільйона людей можна врятувати, якщо охоплення щепленнями збільшиться. 

В усіх областях України є безоплатна і якісна вакцина для профілактики дифтерії та правця. Переглянути залишок вакцин у вашому регіоні можна за посиланням: http://bit.ly/2r3FxhP   

 

МОЖЛИВІ РЕАКЦІЇ НА ВАКЦИНУ

Вакцини, як й інші медичні засоби, можуть викликати реакції, але зазвичай вони є помірними: наприклад, підвищення температури тіла, больові відчуття або набряки у місці ін’єкції. Як правило, такі помірні реакції минають за кілька днів.  

Якщо температура тіла дитини зростає до 38°C і вище, батьки можуть дати їй парацетамол для її зниження. Якщо дитина має будь-які симптоми, які викликають занепокоєння, батькам варто звернутися за консультацією до педіатра або сімейного лікаря.

Серйозні реакції на вакцини зустрічаються вкрай рідко. Ризик серйозних ускладнень від захворювання, якому можна запобігти вакцинацією, є набагато вищим, ніж ризик виникнення серйозної реакції від щеплення. 

 

ЯК І КОЛИ ВАКЦИНУВАТИСЯ ВІД ДИФТЕРІЇ?

Хворіють на дифтерію не щеплені або не ревакциновані люди. Єдиний спосіб захиститися від дифтерії і запобігти розвитку небезпечних ускладнень – вакцинація  дітей, згідно з календарем профілактичних щеплень, і ревакцинація дорослих (кожні 10 років). 

Дітям роблять щеплення вакциною АКДП у 2, 4 та 6 місяців. У 18 місяців проводиться ревакцинація, згодом ревакцинацію проводять у 6 років вакциною АДП, наступну у 16 років — АДП-М. 

Дорослі ж повинні ревакцинуватися (вакцинуватися повторно) кожні 10 років. Тобто якщо востаннє ви робили щеплення у 16, то першу ревакцинацію слід зробити в 26 років, другу - у 36 і так далі. 

Вакцинація вже за декілька років не гарантує захисту від інфікування та захворювання, але захворювання у правильно щеплених буде перебігати набагато легше, ніж у тих, хто не має щеплень. Тому так важливо вчасно проводити як вакцинацію, так і ревакцинацію. 

Якщо доросла людина або дитина старша 7 років раніше не вакцинувалися від дифтерії і правця, необхідно отримати як мінімум три дози вакцини АДП-М – спочатку перша доза, через місяць – друга, через 6 місяців після другої – третя. 

 

ЗАВДЯКИ ВАКЦИНАЦІЇ ДИФТЕРІЯ У СВІТІ ЗУСТРІЧАЄТЬСЯ РІДКО

Дифтерія до ХХ сторіччя була основною причиною хвороби і смерті серед дітей і США та Великої Британії. Проте в цих країнах дифтерію побороли майже півстоліття тому. 

Ще у 1921 році в США під час спалаху хвороби померло майже 16 тисяч людей. Після впровадження обов’язкової вакцинації кількість випадків хвороби наблизився до нуля. У період між 2004 і 2017 роками державні відділи охорони здоров'я повідомили про 2 випадки дифтерії в США. 

Втім у багатьох країнах дифтерія ще може поширюватися у зв’язку з низьким рівнем охоплення. За даними ВООЗ за 2016 рік у світі було зафіксовано більше 7 тисяч випадків дифтерії.

 

ЛИШЕ ВАКЦИНАЦІЯ - НАДІЙНИЙ ЗАХИСТ 

Лише вакцинація рятує від дифтерії. За даними CDC,  99% людей, що мають щеплення від дифтерії не хворіють. Імунізація від всіх хвороб, за даними ВООЗ, запобігає 2-3 млн смертей у світі щороку, а ще 1,5 млн людей можна врятувати, якщо охоплення щепленнями збільшиться.

Спалах кору таки змусив людей вакцинуватись й від інших хвороб, але до контролю над інфекціями ще дуже далеко! Тому вакцинуватися просто необхідно. Зробити щеплення від дифтерії можна безкоштовно для дорослих і дітей. Всі області забезпечені якісними вакцинами. Для того, щоб отримати вакцину, зверніться до свого сімейного лікаря, терапевта або педіатра. 

Джерело: МОЗ України, Центр громадського здоров’я МОЗ України