1. Вид та назва регуляторного акта: рішення Чернігівської міської ради від 30 червня 2006 року «Про Перелік назв об’єктів, історичних і архітектурних пам’яток, які відносяться до місцевої символіки, що використовується з комерційною метою».
2. Назва виконавця заходів з відстеження результативності: управління культури Чернігівської міської ради.
3. Цілі прийняття акта:
Звіт про періодичне відстеження результативності рішення Чернігівської міської ради від 30 червня 2006 року «Про Перелік назв об’єктів, історичних і архітектурних пам’яток, які відносяться до місцевої символіки, що використовується з комерційною метою» розроблений на виконання та з дотриманням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та направлений на удосконалення механізму справляння з юридичних осіб та громадян збору за право використання місцевої символіки, запровадженого згідно з рішенням Чернігівської міської ради від 7 липня 1993 року «Про встановлення місцевих податків і зборів і затвердження їх ставок» (шістнадцята сесія двадцять першого скликання), з метою виховання патріотизму та поваги до культурної спадщини міста у місцевої громади, розширення рекламних можливостей виробників, покращання привабливості друкованої продукції та інших виробів внаслідок використання місцевої символіки, а також популяризації об’єктів, історичних та архітектурних пам’яток, які відносяться до місцевої символіки, що використовується з комерційною метою:
Герб міста Чернігова (згідно із затвердженим зразком).
Вал:
- Спасо-Преображенський собор, пам’ятка архітектури IX ст.;
- Борисоглібський собор, пам’ятка архітектури початку ХІІ ст.;
- Чернігівський Колегіум, пам’ятка архітектури початку XVIII ст.;
- будинок полковника Я. К. Лизогуба (будинок полкової канцелярії), пам’ятка архітектури XVII ст.;
- будинок архієпископа, пам’ятка архітектури XVIII ст. (тепер Чернігівський обласний державний архів);
- будинок генерал-губернатора, збудований у 1804 р. (тепер Чернігівський обласний історичний музей імені В. В. Тарновського);
- Чернігівська жіноча гімназія, заснована у 1865 р. (тепер Чернігівський обласний художній музей імені Г. П. Галагана);
- Чернігівське реальне училище, відкрите у 1902 р. (тепер Чернігівський кооперативний технікум);
- будинок Чернігівської поштової контори, збудований у 1805 р.;
- пам’ятник О. С. Пушкіну, встановлений у 1900 р.;
- пам’ятник Т. Г. Шевченку, встановлений у 1992 р.;
- дванадцять гармат з бастіонів Чернігівської фортеці, XVIII-XIX ст.
Катерининська церква, пам’ятка архітектури XVIII ст.
Алея Героїв і Красна площа:
- пам’ятники Ю. М. Коцюбинському, В. М. Примакову, В. В. Сеньку, В. О. Антонову-Овсієнку, М. І. Подвойському, М. Г. Кропив’янському, М. О. Щорсу, М. П. Кирпоносу, М. В. Фрунзе на Алеї Героїв;
- пам’ятний знак жертвам Чорнобильської трагедії на Алеї Героїв, встановлений у 1996 р.;
- будинок Миколаївського єпархіального братства, збудований у 1911-1912 рр. (тепер Чернігівський обласний філармонійний центр фестивалів та концертних програм);
- готель Бадаєва, збудований у 1910-1912 рр. (тепер інститут історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка);
- П’ятницька церква, пам’ятка архітектури ХІІ ст.;
- Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка, збудований у 1959 р.;
- Чернігівський Магістрат, збудований у 1805 р. (тепер управління Національного банку України в Чернігівській області);
- будинок Державного банку, збудований у 1908 р. (тепер Чернігівська міська рада та виконавчий комітет);
- будинок Чернігівського губернського земства, збудований у 1860 р., відновлений у 1946-1950 рр. (тепер Чернігівська обласна державна адміністрація);
- кінотеатр імені М. О. Щорса, збудований у 1939 р.;
- готель «Десна», збудований у 1949 р.;
- пам’ятник Богдану Хмельницькому, встановлений у 1956 р.
Церква святих Михайла і Федора, збудована наприкінці XVIII-початку ХІХ ст.
Будинок В. В. Тарновського, збудований наприкінці ХІХ ст. (тепер Чернігівська обласна бібліотека для юнацтва).
Палац урочистих подій, збудований у 1988 р.
Єлецький Свято-Успенський монастир, пам’ятка архітектури XI-XVII ст.:
- Успенський собор, збудований на початку ХІІ ст.;
- монастирські келії, XVI-XVII ст.;
- Петропавловська церква, XVII ст.;
- дзвіниця Єлецького монастиря, XVII ст.
Чоловіче духовне училище, збудоване у 1879 р.
Курган «Чорна могила», пам’ятка археології Х ст.
Болдині гори та комплекс Троїцько-Іллінського монастиря:
- Меморіал Слави та Могила невідомого солдата, відкрито у 1986 р.;
- кургани Гульбище та Безіменний, пам’ятки археології Х ст.;
- Антонієві печери, пам’ятка архітектури ХІ-ХІІ ст.;
- Іллінська церква, пам’ятка архітектури ХІІ ст.;
- Троїцький собор, закладений у 1679 р.;
- трапезна та Введенська церква, закладена у 1677 р.;
- дзвіниця, збудована у 1775 р.
Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник М. М. Коцюбинського, створений у 1934 р.:
- садиба М. М. Коцюбинського;
- меморіальний будинок письменника;
- пам’ятник М. М. Коцюбинському;
- пам’ятник Ю. М. Коцюбинському.
Казанська церква, збудована у 1872 р.
Воскресенська церква із дзвіницею, збудовані у 1772-1775 рр.
Будинок інституту фізичних методів лікування імені Воровського, збудований у 1905 р. (тепер перше поліклінічне відділення Чернігівської міської лікарні № 1).
Будинок пожежного товариства, збудований у 1893 р. (з 1945 р. розміщувалася Чернігівська обласна типографія, тепер – Чернігівська обласна організація Національної спілки художників України).
Головпоштамт, збудований у 1961 р.
Готель «Україна», збудований у 1961 р.
Будинок Чернігівських відділень Дворянського земельного та Селянського поземельного банків, збудований у 1913 р. (тепер Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка).
Готель «Градецький», збудований у 1983 р.
Пам’ятний знак чернігівцям – воїнам-інтернаціоналістам, встановлений у 1991 р.
Пам’ятний знак на честь радянських воїнів-визволителів (танк Т-34), відкритий у 1968 р.
Залізничний вокзал, споруджений у 1950 р.
Пам’ятник В. І. Леніну, встановлений у 1967 р.
Назва міста «Чернігів» та похідні від неї слова «Чернігівський», «Чернігівська», «Чернігівське», «Чернігівські» тощо.
4. Строк виконання заходів з відстеження: з 9 січня 2013 року до 22 січня 2013 року.
5. Тип відстеження: періодичне відстеження.
6. Методи одержання результатів відстеження: статистичний.
7. Дані та припущення, на основі яких відстежувалась результативність регуляторного акта, а також способи одержання даних: для визначення показників результативності регуляторного акту використовуються дані, що характеризують процесс видачі документів дозвільного характеру на використання місцевої символіки з комерційною метою. Результатом впровадження рішення є збільшення бази оподаткування, розширення рекламних можливостей виробників, покращання привабливості друкованої продукції та інших виробів внаслідок використання місцевої символіки.
8. Кількісні та якісні значення показників результативності акта: прийняття рішення Чернігівської міської ради від 30 червня 2006 року «Про Перелік назв об’єктів, історичних і архітектурних пам’яток, які відносяться до місцевої символіки, що використовується з комерційною метою» дозволило удосконалити перелік назв об’єктів, історичних і архітектурних пам’яток, які відносяться до місцевої символіки, що надало можливість покращити привабливість друкованої продукції та інших виробів внаслідок використання місцевої символіки, розширити рекламні можливості виробників. Об’єктом оподаткування є вартість виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг з використанням місцевої символіки з комерційною метою. Збір, внесений за рахунок коштів юридичних осіб і громадян, відноситься до валових витрат продукції (робіт, послуг). Збір сплачується платником до одержання дозволу на використання місцевої символіки і перераховується до місцевого бюджету міста. Юридичні особи сплачують 0,1 відсотка вартості виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг з використанням місцевої символіки. Громадяни, що займаються підприємницькою діяльністю – 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Платники несуть відповідальність за правильність і своєчасність сплати збору за право використання місцевої символіки відповідно до чинного законодавства.
Звітний рік |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
2011-2012 |
Кількість виданих дозволів |
13 |
8 |
7 |
2 |
4 |
1 квітня 2011року набув чинності в повному об'ємі новий Податковий кодекс України (№ 2755-VI від 2 грудня 2010 року). Статтею 10 Кодексу не передбачений збір за право використання місцевої символіки. |
Сума сплати (грн.) |
32292,10 |
186352,61 |
630,90 |
85,00 |
105,00 |
9. Оцінка результатів реалізації регуляторного акта та ступеня досягнення визначення цілей: прийняття рішення Чернігівської міської ради від 30 червня 2006 року «Про Перелік назв об’єктів, історичних і архітектурних пам’яток, які відносяться до місцевої символіки, що використовується з комерційною метою» сприяло удосконаленню механізму справляння з юридичних осіб та громадян збору за право використання місцевої символіки, що використовується з комерційною метою, надало можливість покращити привабливість друкованої продукції та інших виробів внаслідок використання місцевої символіки, розширити рекламні можливості виробників, сприяло вихованню патріотизму та поваги місцевої громади до культурної спадщини міста, а також підвищенню рівня значимості архітектурних, історичних пам’яток відповідно до переліку, затвердженого рішенням Чернігівської міської ради від 30 червня 2006 року «Про Перелік назв об’єктів, історичних і архітектурних пам’яток, як відносяться до місцевої символіки, що використовується з комерційною метою»:
Герб міста Чернігова (згідно із затвердженим зразком).
Вал:
- Спасо-Преображенський собор, пам’ятка архітектури IX ст.;
- Борисоглібський собор, пам’ятка архітектури початку ХІІ ст.;
- Чернігівський Колегіум, пам’ятка архітектури початку XVIII ст.;
- будинок полковника Я. К. Лизогуба (будинок полкової канцелярії), пам’ятка архітектури XVII ст.;
- будинок архієпископа, пам’ятка архітектури XVIII ст. (тепер Чернігівський обласний державний архів);
- будинок генерал-губернатора, збудований у 1804 р. (тепер Чернігівський обласний історичний музей імені В. В. Тарновського);
- Чернігівська жіноча гімназія, заснована у 1865 р. (тепер Чернігівський обласний художній музей імені Г. П. Галагана);
- Чернігівське реальне училище, відкрите у 1902 р. (тепер Чернігівський кооперативний технікум);
- будинок Чернігівської поштової контори, збудований у 1805 р.;
- пам’ятник О. С. Пушкіну, встановлений у 1900 р.;
- пам’ятник Т. Г. Шевченку, встановлений у 1992 р.;
- дванадцять гармат з бастіонів Чернігівської фортеці, XVIII-XIX ст.
Катерининська церква, пам’ятка архітектури XVIII ст.
Алея Героїв і Красна площа:
- пам’ятники Ю. М. Коцюбинському, В. М. Примакову, В. В. Сеньку, В. О. Антонову-Овсієнку, М. І. Подвойському, М. Г. Кропив’янському, М. О. Щорсу, М. П. Кирпоносу, М. В. Фрунзе на Алеї Героїв;
- пам’ятний знак жертвам Чорнобильської трагедії на Алеї Героїв, встановлений у 1996 р.;
- будинок Миколаївського єпархіального братства, збудований у 1911-1912 рр. (тепер Чернігівський обласний філармонійний центр фестивалів та концертних програм);
- готель Бадаєва, збудований у 1910-1912 рр. (тепер інститут історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка);
- П’ятницька церква, пам’ятка архітектури ХІІ ст.;
- Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка, збудований у 1959 р.;
- Чернігівський Магістрат, збудований у 1805 р. (тепер управління Національного банку України в Чернігівській області);
- будинок Державного банку, збудований у 1908 р. (тепер Чернігівська міська рада та виконавчий комітет);
- будинок Чернігівського губернського земства, збудований у 1860 р., відновлений у 1946-1950 рр. (тепер Чернігівська обласна державна адміністрація);
- кінотеатр імені М. О. Щорса, збудований у 1939 р.;
- готель «Десна», збудований у 1949 р.;
- пам’ятник Богдану Хмельницькому, встановлений у 1956 р.
Церква святих Михайла і Федора, збудована наприкінці XVIII-початку ХІХ ст.
Будинок В. В. Тарновського, збудований наприкінці ХІХ ст. (тепер Чернігівська обласна бібліотека для юнацтва).
Палац урочистих подій, збудований у 1988 р.
Єлецький Свято-Успенський монастир, пам’ятка архітектури XI-XVII ст.:
- Успенський собор, збудований на початку ХІІ ст.;
- монастирські келії, XVI-XVII ст.;
- Петропавловська церква, XVII ст.;
- дзвіниця Єлецького монастиря, XVII ст.
Чоловіче духовне училище, збудоване у 1879 р.
Курган «Чорна могила», пам’ятка археології Х ст.
Болдині гори та комплекс Троїцько-Іллінського монастиря:
- Меморіал Слави та Могила невідомого солдата, відкрито у 1986 р.;
- кургани Гульбище та Безіменний, пам’ятки археології Х ст.;
- Антонієві печери, пам’ятка архітектури ХІ-ХІІ ст.;
- Іллінська церква, пам’ятка архітектури ХІІ ст.;
- Троїцький собор, закладений у 1679 р.;
- трапезна та Введенська церква, закладена у 1677 р.;
- дзвіниця, збудована у 1775 р.
Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник М. М. Коцюбинського, створений у 1934 р.:
- садиба М. М. Коцюбинського;
- меморіальний будинок письменника;
- пам’ятник М. М. Коцюбинському;
- пам’ятник Ю. М. Коцюбинському.
Казанська церква, збудована у 1872 р.
Воскресенська церква із дзвіницею, збудовані у 1772-1775 рр.
Будинок інституту фізичних методів лікування імені Воровського, збудований у 1905 р. (тепер перше поліклінічне відділення Чернігівської міської лікарні № 1).
Будинок пожежного товариства, збудований у 1893 р. (з 1945 р. розміщувалася Чернігівська обласна типографія, тепер – Чернігівська обласна організація Національної спілки художників України).
Головпоштамт, збудований у 1961 р.
Готель «Україна», збудований у 1961 р.
Будинок Чернігівських відділень Дворянського земельного та Селянського поземельного банків, збудований у 1913 р. (тепер Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка).
Готель «Градецький», збудований у 1983 р.
Пам’ятний знак чернігівцям – воїнам-інтернаціоналістам, встановлений у 1991 р.
Пам’ятний знак на честь радянських воїнів-визволителів (танк Т-34), відкритий у 1968 р.
Залізничний вокзал, споруджений у 1950 р.
Пам’ятник В. І. Леніну, встановлений у 1967 р.
Назва міста «Чернігів» та похідні від неї слова «Чернігівський», «Чернігівська», «Чернігівське», «Чернігівські» тощо.
Начальник управління культуриміської ради О. П. Васюта