Офіційний веб-портал
Чернігівської міської ради

27 лютого в конференц-залі структурних підрозділів Чернігівської міської ради відбувся круглий стіл на тему: «Проблеми забезпечення робітничими кадрами виробництва в Україні. Міграційна політика», на якому прозвучали цікаві дані щодо Чернігова.

Як розповіла директор Чернігівського міського центру зайнятості Світлана Серб, за останні два роки ситуація на ринку праці міста кардинально змінилася.

-  Якщо раніше безробітним було дуже важко знайти роботу, то зараз вже важче роботодавцям укомплектувати свої вакансії. Якщо брати у цифрах, то три роки тому в Чернігові було 4 тис. зареєстрованих безробітних, а на сьогоднішній день – тільки 2,3 тис. чоловік. Якщо брати по категоріях безробітних, то 63% людей, які стоять на обліку, мають вищу освіту, 59% жінки, 43% мають додаткові гарантії працевлаштування, тобто це особи передпенсійного віку, батьки дітей до 6 років, переселенці тощо.  Вакансій у позаминулому році було 8 тис., а в 2018 – вже 9 тисяч. Звичайно що це не стовідсоткова картина. Адже люди влаштовуються на роботу і самостійно. Якщо за минулий рік було офіційно прийнято на роботу 25 тис. працюючих, то з них через службу зайнятості працевлаштувалися 7 тисяч, - повідомила керівник центру зайнятості.

Також вона уточнила, що послугою, яка дає роботодавцеві можливість рік не сплачувати за нового працівника ЄСВ, скористалися 50 роботодавців Чернігова. Таке право може бути надане при створенні нового робочого місця, виконанні ще ряду передбачених законодавством умов.

Очевидно, що дефіцит кадрів пов’язаний в т. ч. з демографічною та міграційною ситуацією. Як відомо, вона є не досить втішною як на Чернігівщині, так і в її обласному центрі.

Цифри, які назвала в ході круглого столу  начальник Управління міграційної служби в Чернігівській області Ксенія Лук’янець, досить красномовні:

- Закордонні паспорти в нас, звичайно, не є цільовими: особа ніде не уточнює, чи вона виїжджає просто подорожувати, чи на заробітки. Але, тим не менш, протягом 2018 року в Чернігівській області було оформлено понад  79 тис. закордонних паспортів і це на 35% більше ніж у попередньому 2017 році. І таку тенденцію збільшення річних показників на 15%, 20% і більше ми спостерігаємо щороку, - розповіла вона. -  Що стосується внутрішньої міграції по області – в т. ч. з села в місто – то змінили місце проживання в межах Чернігівщини понад 154 тис. осіб. Також на сьогодні 66 підприємств отримали дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства і використовують її. За даними наших обліків, таких осіб на території області 84. У першу чергу, це засновники і керівний склад підприємств. Оскільки це передбачає сплату роботодавцем 10 мінімальних заробітних плат, інші категорії працівників поки що не залучаються. Але це інструмент запобігання незаконній легалізації іноземців через працевлаштування. Окрім того, спільно з правоохоронними органами та фіскальною службою проводяться рейди та перевірки за сигналами про використання праці іноземців, які не мають такого права. А загалом іноземців на Чернігівщині – постійно або тимчасово – на обліках перебуває близько 10 тисяч.

Як розповіла радник Мінсоцполітики з питань внутрішньо переміщених осіб Надія Едієва, навіть громадяни України, які вимушено змінили місце свого проживання в межах нашої держави, нерідко відчувають певну дискримінацію. Це проявляється як при пошуках житла, так і в працевлаштуванні. Але зараз, фактично через 5 років, ті переселенці, хто залишився на Чернігівщині, вже більш-менш асимілювалися.

Висновком круглого столу, в якому взяли участь також представники громадських організацій Чернігова та приватного бізнесу, стало підтвердження тези про те, що ситуація на ринку праці Чернігова є для міста не досить вигідною. У той же час, на прийняття людиною рішення жити і працювати в тому чи іншому місці впливає не виключно розмір заробітної плати – значення мають багато факторів. У тому числі – комфортність проживання, соціальні гарантії, можливості професійного росту, визнання в колективі тощо. Тож роботодавці та влада могли би впливати на ці процеси комплексно.  Учасники круглого столу запропонували кроки, які, на їхню думку, могли би в цьому допомогти.

Зустріч та обговорення відбулися за ініціативи депутата Чернігівської міської ради Сергія Кирієнка. Пропозиції учасників круглого столу ним як депутатом збираються з метою вивчення ситуації, привернення більшої уваги до цього питання, а також підготовки та ініціювання нових міських програм та пропозицій, з якими потрібно звертатися до керівництва держави.

Прес-служба Чернігівської міської ради